розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. у справі №2а-25592/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.09.2008р. №0000382320/0,-

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. у справі №2а-25592/09/1270 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 10.09.2008 року № 0000382320/0 Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 50300,00грн. та зобов’язання сплатити штрафні (санкції) у сумі 2416,71грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р., за результатами якої складений акт від 10.09.2008р. № 516/23-20/33922724 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2008р. № 0000382320/0, яким позивачеві згідно підпункту "б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008р. на 50330,00грн.та застосовані штрафні санкції в сумі 2416,71грн. згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є учасником ТОВ "Лугбарімпекс" та була директором цього товариства у спірний період.

При здійсненні перевірки ТОВ "Лугбарімпекс" було встановлено, що основний постачальник СГД-фізична особа ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1), у якого ТОВ "Лугбарімпекс" придбавало м'ясо бройлерів, серце, печінка, лапи на суму 265725,39грн., в т.ч. ПДВ 44287,57грн., декларував нульові показники у звітності. Так згідно інформаційної довідки, складеної відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську від 27.03.08р. № 681, СГД-фізична особа ОСОБА_6 будь-які показники загальної суми зобов’язань з ПДВ за грудень 2007р. відсутні, уточнених розрахунків станом на кінець перевірки до ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську не надходило, таким чином сума ПДВ, яку СГД-фізична особа ОСОБА_6 відобразила у виданих нею податкових накладних до бюджету не сплачувалась.

Згідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з п.1.8 ст.1 цього Закону бюджетне відшкодування це - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

За приписами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В підтвердження фактичного отримання товару від СГД-фізичної особи ОСОБА_6 позивачем надані договір та податкові накладні. Однак, доказів, що засвідчують фактичне отримання позивачем товару, а саме видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, докази його транспортування та оприбуткування на підприємстві, позивачем не надано.

Колегія суддів вважає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, податкових декларацій, є обов’язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та визнання права на відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність, що позбавляє, в свою чергу, права платника відносити до складу податкового кредиту сум податків, оскільки відсутність товару виключає висновок про придбання товару ( робіт, послуг) для використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно було зменшено суму бюджетного відшкодування .

Актом перевірки було встановлено, що включення позивачем до розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації за січень 2008р.) суми сплати ПДВ митним органам по платіжному дорученню № 1136 від 20.07.07р. по ВМД № 702000001/7/008156 від 25.07.07р. з імпортованого товару за липень 2007р., чим порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.2.7 п.7.2 ст.7 наведеного Закону визначено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинної на дату виникнення права на формування податкового кредиту за спірною вантажною митною декларацією) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок податкового органу про те, що суми сплати ПДВ митним органам по платіжному дорученню № 1136 від 20.07.07р. по ВМД № 702000001/7/008156 від 25.07.07р. підприємство повинно було відобразити у податковій декларації з ПДВ за липень 2007р.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. у справі №2а-25592/09/1270 - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009р. у справі №2а-25592/09/1270.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 10.09.08р. № 0000382320/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лугбарімпекс" податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 50330грн. та зобов’язання сплатити штрафні санкції в сумі 2416,71грн. – відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2010 року. постанова у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 16 серпня 2010 року.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.