( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24372292) ) ( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (rs12470184) )

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фенікс і К"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002652340 від 08.07.2008 року, -

У грудні 2008 року позивач Приватне підприємство "Фенікс і К"звернулось до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , п.6 постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001 року "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) , просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002652340 від 08.07.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2009 року вимоги позивача задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апелянтом оскаржується рішення суду в частині задоволення вимог позивача про скасування рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 08.07.2008 року № 0002652340 в частині застосування до приватного підприємства "Фенікс і К"штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 400 грн..

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою адміністрацією у Київській області 22.06.2008 року здійснено перевірку Приватного підприємства "Фенікс і К", щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в залі гральних автоматів, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, 6, за результатами якої складено акт, щодо порушення позивачем пункту 1, 2, 3, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року.

На підставі зазначеного акту та п. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за виявлені податковим органом порушення прийнято рішення № 0002652340 від 08.07.2008 року про застосування до Приватного підприємства "Фенікс і К"штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3900,00 грн..

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність винесеного податковим органом рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 (265/95-ВР) року.

Згідно п. 1 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому, автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Таким чином, гральні автомати, які використовуються суб'єктами підприємницької діяльності для надання послуг у сфері грального бізнесу належать до реєстраторів розрахункових операцій (автоматів з продажу товарів (послуг) (ст.1 Закону №265).

Згідно ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (1315-2002-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 року № 1773 (1773-2006-п) ) Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 року "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" (199-2002-п) передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті збереження інформації, тощо.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 (z0622-06) , гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Судом встановлено, що гральні автомати, які використовує у своїй діяльності позивач сертифіковані відповідно до чинного законодавства, а реалізація технічної можливості оснащення їх фіскальною пам'яттю можлива лише за умови наявності дозволених до застосування запам'ятовуючих пристроїв ( фіскальної пам'яті), внесених в установленому порядку до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (1315-2002-п) включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки Приватне підприємство "Фенікс і К"є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення таких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) .

Пунктом 2 цієї Постанови № 121 (121-2001-п) Міністерство промислової політики було зобов'язане забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

У зв'язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами внесеними до Постанови №121 (121-2001-п) , для переведення суб'єктів підприємницької діяльності які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлено термін -31 грудня 2006 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність на загальнодержавному рівні технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів не є провиною позивача, останній позбавлений можливостей впливу на розв'язок проблеми застосування реєстраторів розрахункових операцій у діяльності з використанням гральних автоматів, і забезпечення реалізації їх фіскальних функцій мала б здійснити держава в особі Міністерства промислової політики у визначений термін, чого зроблено не було.

Вимоги статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій за недотримання вимог зазначеного Закону (265/95-ВР) .

Цей Закон (265/95-ВР) не передбачає застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше що правових підстав використання інших гральних автоматів ніж тих, які не оснащені фіскальною функцією, у позивача не було.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушено положення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому застосування ДПІ у Дніпровському районі м. Києва штрафних (фінансових) санкцій згідно п.2 ст. 17 цього Закону у розмірі 3 400 є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фенікс і К"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002652340 від 08.07.2008 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.