розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача –ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості, головного спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталії Дмитрівни про визнання дій спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталії Дмитрівни, зобов’язання Лівобережного міжрайонного центру зайнятості скасувати наказ про повернення позивачем коштів від 04.02.2009 року та акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 180 від 29.01.2009 року як незаконний, -

У червні 2009 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості, головного спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталії Дмитрівни, в якому просила:

- зобов'язати Лівобережний міжрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття оригінали наступних документів:

1. Наказ про призначення йому допомоги по безробіттю;

2. Наказ про виплату йому одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності від 09 квітня 2008 року;

3.Документи, що підтверджують звірку з ДПА;

4. Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття" (1533-14) від 29.01.09 № 180;

5.Рішення (наказ) про повернення позивачем коштів від 04 лютого 2009 року.

- визнати неправомірними дії спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталі Дмитрівни;

- зобов'язати Лівобережний міжрайонний центр зайнятості - робочий органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття скасувати Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття" (1533-14) від 29.01.09 № 180, як незаконний.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.12.2007 року в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості ОСОБА_3 була зареєстрована як така, що шукає роботу.

02.01.2008 року ОСОБА_3 звернулась до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до ЗУ "Про зайнятість населення" (803-12) та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) .

У заяві ОСОБА_3 вказала, що станом на 02.01.2008 року не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (219-2007-п) встановлено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер. ОСОБА_3 відомостей про укладення договорів цивільно-правового характеру не надавала.

Відповідно запису від 12.12.2007 року в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_3 Наказом № 39-К від 12.12.2007 року звільнена з посади віце-президента концерну "Укртраст".

Керуючись ч.1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р. (z0915-00) , Лівобережним міжрайонним центром зайнятості відповідно наказу від 02.01.2008 року ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у відповідному розмірі згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів України.

07.04.2008 року ОСОБА_3 подано заяву до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості про виплату допомоги по безробіттю у розрахунку на рік одноразово для організації підприємницької діяльності. Наказом 09.04.2008 року було прийнято рішення про виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності громадянці ОСОБА_3 та перераховано згідно платіжного доручення № 1406 від 23.04.2008 року допомогу в сумі 8625,32грн.

Згідно довідки Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці від 08.07.2009 року ОСОБА_3, перебуваючи на обліку як безробітна з 01 січня 2008 року по 09 квітня 2008 року, отримала дохід у сумі 12669,10 грн.

Відповідно п. 2.2. Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом від 12.07.2006 року № 259/407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.07.2006 року №876/12750 (z0876-06) (далі Порядок обміну інформацією), Державний центр зайнятості щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення кварталу, наступного за звітним направляє запит зазначеним органам, які можуть мати відомості щодо осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні.

Так, ОСОБА_3 статус безробітної надано згідно наказу від 02.01.2008 року, запит центром зайнятості до Державної податкової адміністрації України зроблено 03.07.2008 року, що підтверджується витягом з електронного запиту. Тобто, звітним є І квартал 2008 року, коли позивачці надано статус безробітної, а запит направлено протягом 10 календарних днів, після закінчення кварталу наступного за звітним.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що центром зайнятості дотримано строк подання запиту встановленого Порядком обміну інформацією (z0876-06) .

Керуючись пунктом 1.6 Порядку обміну інформацією (z0876-06) було зроблено запит до Державної податкової адміністрації України, у результаті чого було виявлено факт роботи ОСОБА_3 в ТОВ "Євролайф Україна ЛТД".

За наслідками звернення із запитом до ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"про підтвердження факту роботи ОСОБА_3, головним спеціалістом відділу фінансів Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці Дукою Н.Д. було складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) № 180 від 29.01.09 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_3 в цивільно-правових відносинах згідно договору № 830349 від 31.10.2005 року з ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"у період з 01.01.2008 року - по 09.04.2008 року, тобто, перед зверненням до центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Як зазначено судом першої інстанції, акт, складений Дукою Н.Д. є способом фіксації виявленого порушення законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зі сторони ОСОБА_3

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що дії головного спеціаліста відділу фінансів Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці Дуки Н.Д., яка при складанні Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 29.01.2009 року №180 не повідомила ОСОБА_3 та не ознайомила з ним, не можуть бути неправомірними, тому у цій частині у задоволені позову слід відмовити.

З приводу позовних вимог ОСОБА_3 щодо скасування Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 180 від 29.01.09 року, варто зазначити, що відповідно до п. 1 ч. і ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У зв’язку з вищевикладеним, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що у даній справі позивачем заявлені вимоги, які за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеним законом, а відтак останні задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , керуючись наданою ДПА України та ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"інформацією, Лівобережним міжрайонним центром зайнятості було прийнято та належним чином оформлено рішення від 04 лютого 2009 року про повернення коштів ОСОБА_3, що були отримані безпідставно, і в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо скасування рішення (наказу) про повернення коштів від 4 лютого 2009 року, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_3 подала недостовірні дані в заяві про взяття на облік, в результаті чого центром зайнятості безпідставно нарахована допомога по безробіттю, у тому числі одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Тому відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу позивача –ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.