розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Айленд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення висновків, стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року позовні вимоги ПП "САР-ДАР" задоволені частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Пританого підприємста "Айленд" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі – 56790 грн., у тому числі суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська не погодилась з даною постановою суду першої інстанції та подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н.

Представник відповідача – Головного управління державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надіслали заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. (1041-17)

20.02.2009р. ПП "Айленд" подало до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, з розрахунками бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування які зареєстровані у відповідача. В рядку 25 податкової декларації від 20.02.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі – 100 000 грн.

26.03.2009р. ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку: за грудень 2008 року та січень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період: з 01.11.08р. по 31.12.08р.; з 01.11.08р. по 31.01.09р., за результатами якої була складена довідка № 240\23-217\32418971 від 26.03.2009 року про результати позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п.3 вказаної довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська в ході перевірки підтверджено факт сплати позивачем сум податку в загальному розмірі 100 000 грн. У попередньому податковому періоду ( грудень 2008 року), які були включені до податкового кредиту в жовтні 2008 року та не брали участі в розрахунках бюджетного відшкодування та не погашених податкових зобов’язань.

Під час проведення перевірки фахівцями ДПІ були перевірені надані позивачем статутні документи, реєстраційні документи, контракти, угоди, журнали ордери, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, акти виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу було частково відшкодовано суму бюджетного відшкодування в розмірі 43 200 грн., що підтверджено висновком ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 27.11.09р. за № 1980 та копією платіжного доручення від 27.11.09р.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги позивача, виходив з того, що п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Статею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені такі терміни:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) ;

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

-бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлені п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Згідно умов вказаного пункту Закону (168/97-ВР) , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Тобто, вказаними нормами передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, та, як наслідок, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Одже, судом першої інстанції не було досліджено правильність формування підприємством суми від'ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування, як різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У звґязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у позові необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2-а-26344/09 – задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2-а-26344/09 за позовом Приватного підприємства "Айленд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення висновків, стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість- скасувати.

Прийняти нову постанову:

Відмовити Приватному підприємству "Айленд" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення висновків, стягнення з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 22.06.2010р. Повний текст постанови складено 29.06.2010р.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.