Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, а у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснювати порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення,— невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Ст. 40 Конституції України гарантує право громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права на звернення регулює Закон «Про звернення громадян».
Дії органу місцевого самоврядування є неправомірними і такими, що суперечать вимогам ст. 40 Конституції та ст. 20 Закону «Про звернення громадян».
Після перевірки заяви та визнання її необґрунтованою, згідно зі ст. 19 Закону, дописувачеві не був роз'яснений порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ст. 25 Закону громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (не-майнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон) учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами, у т. ч. електроенергією, в межах середніх норм споживання.
Пунктом 5 ст. 14 Закону передбачено право учасників війни на знижку на 50 % плати за користування комунальними послугами, в т. ч. електроенергією, в межах середніх норм споживання.
Згідно з ч. 2 ст. 12 і ч. 2 ст, 14 Закону вищезазначена пільга для учасників бойових дій та учасників війни надається і членам їхніх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Порядок пільгової оплати споживачами електричної енергії регламентується п. 31 Правил користування електричною енергією для населення (далі — Правила), згідно з яким споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, здійснює пільгову оплату від дня подання заяви про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. У разі коли декілька членів сім'ї, які проживають разом, мають право на пільги з оплати спожитої електричної енергії, пільга надається тільки одному з членів сім'ї. Споживач, який має декілька пільг, має право обрати одну, більшу за розміром пільгу.
Відповідно до пунктів 3 і 5 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником. У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
Згідно з п. 19 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.