КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2682/09/1070 
Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" червня 2010 р.
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs26470160) )
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Данилової М.В.
Бистрик Г.М.
при секретарі: Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за позовом суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
СПД ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлення-рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі від 19 травня 2008 року № 0009271701 /0 та № 0009281701 /0.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року позов задоволено: визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 0002971701/0 від 19 травня 2008 року та № 0009281701/0 від 19 травня 2008 року.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Києво-Святошинському районі подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію від 04.07.2006 p., № НОМЕР_2 фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 зареєстровано Києво-Святошинської РДА Київської області, про що зроблено запис щодо включення відомостей про фізичну особу - підприємця до єдиного державного реєстру (№ НОМЕР_3).
Відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_4 від 01.01.2007 року. Позивач зареєстрований платником єдиного податку.
З 01 січня 2008 року є платником податку - за загальною системою оподаткування.
06 травня 2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі п.6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) Відповідачем за період діяльності з 05.07.2006 року по 31.12.2008 року.
Перевіркою встановлені порушення Відповідачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"у серпні, вересні, листопаді, грудні 2006 року на суму ПДВ - 671.33 грн., у січні - квітні 2007 року на суму ПДВ - 877,08 грн. та вимог ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок громадян"за IV квартал 2007 року в сумі податку з доходів фізичних осіб 2864 грн.
Перевіркою встановлено, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності підприємець отримав виручку за I-IV квартал 2007 року в сумі 600628.44 грн.
За результатами перевірки було складено акт від 06.05.2008 р. № 186/17-1/НОМЕР_1., на підставі якого ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002971701/0 та № 0009281701/0 від 19 травня 2008 року.
Не погоджуючись з актом перевірки від 06.05.2008 року Позивач звернувся із скаргами в порядку процедури адміністративного оскарження до Відповідача, ДПІ Київської області, ДПА України. Зазначеними інстанціями скарги Позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що виручка понад 500 тис. грн. отримана в період перебування підприємця на єдиному податку, не обкладається податком з доходів фізичних осіб, а також, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів для свого автомобіля.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності підприємець отримав виручку за 1-4 кв.2007 року в сумі 600628.44 грн. В порушення вимог ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) , тобто, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку відповідно ст. 5 цього Указу (727/98) повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими ІV розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) .
Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу, в якому виникло перевищення) шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками звітного кварталу. Згідно зі ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", п.п. 4.1.4.п.4.1.ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" декларація подається протягом 40 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Статтею 1 Указу № 727 (727/98) передбачено, що до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника не включаються доходи, що обкладаються єдиним податком. Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами виключно з врахуванням меж дозволеного Указом обсягу виручки для суб’єктів малого підприємництва - 500 тис.грн. за рік. Тобто з норм Указу слідує, що за обсяги виручки, які одержані з порушенням вимог Указу (з перевищення понад 500 тис.грн.) єдиний податок сплачуватись не може. Враховуючи зазначене, суми перевищення 500 тис.грн. повинні оподатковуватися окремо, згідно з нормами чинного податкового законодавства.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000р. № 507 "Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998р. № 727" (507-2000-п) на суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої ст. 6 Указу (727/98) не є платником податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюються відповідно до зазначеного Указу № 727 (727/98) ).
Згідно зі ст. 4 Указу № 727 (727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.
Згідно з пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України від 22.05.03р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо фізична особа суб’єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту (одержаними не за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, тобто не згідно з нормами Указу № 727 (727/98) або Декрету (13-92) ), то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом (889-15) .
Згідно з пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу, який входить до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, включається оподатковуваний дохід, не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Таким чином, якщо у підприємця - суб’єкта господарської діяльності, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, протягом звітного року обсяг виручки перевищить граничний рівень 500 тис. грн., то такий підприємець повинен на підставі пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п. 8.1 та статей 18 і 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" включити цю суму перевищення до складу загального річного оподаткованого доходу та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою, передбаченою п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Підприємцем в річній декларації про доходи не відображена сума виручки, що перевищує граничний обсяг продажу 500 тис. грн. для платника єдиного податку, а саме: не задекларована сума доходу 100628,42 грн., чим порушено пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Придбаний товар, що реалізовано після перевищення граничного обсягу виручки для платника єдиного податку (500 тис. грн.) оплачувався по поточному рахунку та готівковими коштами. Згідно пред’явлених первинних документів перевіркою встановлено, що витрати пов’язані з отриманням доходу що перевищує в 4 кв. 2007 року обсяг виручки 500 тис. грн. складають 81534,20 грн. До складу валових витрат підприємцем включені витрати на реалізований товар.
Перевіркою правильності визначення суми чистого доходу встановлено недекларування суми чистого доходу, з якого справляється податок з доходів фізичних осіб за 4 кв.2007 року в сумі 19094,22грн., чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.1992р. за № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян". Занижена сума податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності становить 2864,00грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 №168/97-ВР при обчисленні податкового кредиту включені суми ПДВ у серпні, вересні, листопаді, грудні 2006року 671,33 грн., у січні-квітні 2007 року 877,08 грн. з оплаченої вартості бензину, що не пов’язано з видом діяльності від якого підприємець отримує доходи.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статті 8(1) цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Тобто, основною умовою щодо включення платником сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час придбання товарно-матеріальних цінностей, є їх використання в оподатковуваних ПДВ операціях та в межах господарської діяльності платника.
Докази, які б підтверджували використання позивачем власного автомобіля в своїй господарській діяльності, відсутні.
За вказаних обставин колегія судді дійшла висновку про правомірність прийняття ДПІ у Києво-Святошинському районі податкових повідомлень-рішень № 0002971701/0 та № 0009281701/0 від 19 травня 2008 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно відмовити у задоволення позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року – скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання постановою законної сили.
Постанову складено в повному обсязі –18.06.2010 р.
Головуючий суддя
Л.В.Бєлова