розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство "Волсбуд"до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У червні 2007 року ТОВ БМП "Волсбуд"звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2007 року № 0001252301/0. З урахуванням уточнень позовних вимог ТОВ БМП "Волсбуд"просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2007 року № 0001252301/0 про стягнення податкового зобов’язання у розмірі 49848 грн..

В обґрунтування позову зазначалося, що оскаржуваним повідомленням-рішенням ТОВ БМП "Волсбуд"визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 33232 грн. та штрафні санкції у розмірі 16616 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки № 14/23-214/30495083 від 26 лютого 2007 року, в якому необґрунтовано зазначено про порушення позивачем підпунктів 7.2.4 та 7.2.6 п. 7.2 та підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариство віднесло до складу податкового кредиту суми податку, не маючи на те правових підстав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року позовні вимоги ТОВ БМП "Волсбуд"задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 0001252301/0 від 21 травня 2007 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції не прийнято до уваги набрання законної сили вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2007 року, яким визнано ОСОБА_3, засновника та директора контрагента позивача ТОВ "Будівельний світ", винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Вказане обумовило порушення судом першої інстанції положень п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 та ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення оскаржуваного судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство "Волсбуд"є суб’єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку. Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва платника податку на додану вартість № 22309957 від 30 травня 2003 року.

За результатами господарської діяльності між ТОВ БПМ "Волсбуд"та ТОВ "Будівельний світ"позивач отримав бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005 року в розмірі 5051 грн., за січень 2006 року - в розмірі 9156 грн., за лютий 2006 року –в розмірі 4961 грн., за квітень 2006 року –в розмірі 5864 грн., за червень 2006 року –в розмірі 4915 грн., за серпень 2006 року –в розмірі 3285 грн..

З метою оцінки правильності відображення суми податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Будівельний світ"за період з 01 листопада 2005 року по 01 грудня 2006 року співробітниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на підставі направлення від 07 лютого 2007 року № 174 проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ БМП "Волсбуд".

Перевірку проведено на виконання постанови слідчого прокуратури Одеської області від 05 січня 2007 року "Про призначення документальної перевірки"у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи.

За результатами перевірки складено акт № 14/23-214/30495083 від 26 лютого 2007 року, в якому зазначено про порушення ТОВ БМП "Волсбуд"підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001252301/0 від 21 травня 2007 року про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 33232 грн. та штрафних санкцій з цього податку у розмірі 16616 грн.

Як вбачається з акта перевірки, податковий кредит з ПДВ за грудень 2005 року, січень, лютий, квітень, червень та серпень 2006 року серед інших господарських операцій позивач формував за господарськими операціями з ТОВ "Будівельний світ", яке виконувало роботи по будівництву та розвитку розподільчих мереж.

Причиною зменшення ТОВ БМП "Волсбуд"бюджетного відшкодування з ПДВ за відповідні місяці в сумі 33232 грн. стала інформація про анулювання з 07 жовтня 2005 року реєстрації ТОВ "Будівельний світ"як платника податку на додану вартість, яку проведено на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2006 року, а тому податковим органом зроблено висновок, що на дату здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем ТОВ "Будівельний світ"не являлось платником ПДВ та відповідно не мало права на складання податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ БМП "Волсбуд", суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що невиконання контрагентом зобов’язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, фактичне проведення ТОВ "Будівельний світ"робіт по будівництву та розвитку розподільних мереж за укладеними договорами субпідряду підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дослідженими судом першої інстанції, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факти реального здійснення відповідних робіт ТОВ "Будівельний світ"на користь ТОВ БМП "Волсбуд"за вказаними вище господарськими операціями та використання результатів робіт у господарській діяльності позивача, отримання останнім від ТОВ "Будівельний світ"податкових накладних з ПДВ і оплати товариством "Волсбуд" на користь контрагента вартості виконаних робіт, складовою якої є ПДВ, доведені ТОВ БМП "Волсбуд", підтверджені під час перевірки та не оспорюються податковим органом.

Підстави щодо включення до бюджетного відшкодування з ПДВ суми в 33232 грн. доведені позивачем належними податковими накладними, доказами надмірної сплати ПДВ у ціні придбання (копії податкових накладних, дані про вчинені платежі, реєстр платіжних документів).

При цьому у податкового органу відсутні претензії безпосередньо до ТОВ "Волсбуд". У контролюючого органу існують претензії до ТОВ "Будівельний світ"- контрагента, діяльність якого була предметом перевірки під час розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого п. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердила відсутність у податкового органу будь-яких сумнівів стосовно реального здійснення відповідних робіт ТОВ "Будівельний світ"на користь ТОВ БМП "Волсбуд"за вказаними вище господарськими операціями та використання результатів робіт у господарській діяльності позивача. Будь-які докази, що підтверджують обізнаність позивача про можливість порушення податкового законодавства ТОВ "Будівельний світ"у податкового органу також відсутні.

Крім того, посилання податкової інспекції на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2006 року, яким визнано недійсними статут ТОВ "Будівельний світ"з моменту його реєстрації та свідоцтво № 23088685 про реєстрацію платника податку на додану вартість, як на підставу зменшення бюджетного відшкодування ТОВ "Волсбуд", є необґрунтованим, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2007 року скасовано рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2006 року і позовні вимоги ДПІ в Одеській області до ТОВ "Будівельний світ"та ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Відповідно до п 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи всі розрахунки позивача підтвердженні податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" (z0233-97) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (z0233-97) ).

При цьому матеріалами справи встановлено, що податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2 зазначеного Наказу податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Із врахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо додержання позивачем встановленого чинним законодавством порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому невиконання контрагентом свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –

Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.