розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі №2а-19032/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-М", м. Макіївка до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 385 614 грн. 17 коп.,-

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонус-М" звернулось з позовом до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 385614 грн. 17 коп. за видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор серії АВ № 082837 у зв'язку з невикористаним у період з 26 червня 2009 року по 18 червня 2011 року строком дії зазначеної ліцензії (з урахуванням зміни позовних вимог).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року позов ТОВ "Бонус–М" задоволено. Суд першої інстанції вирішив: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-М" надмірно сплачені кошти у розмірі 385614 грн. 17 коп. за видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор серії АВ № 082837 у зв'язку з невикористаним у період з 26 червня 2009 року по 18 червня 2011 року строком дії ліцензії. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-М" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. та 1700 грн.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права. Також, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що механізм повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, не врегульований.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив постанову суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судове рішення переглядається в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до статті 15 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року № 1755-111 ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Установити розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) вартістю 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією, зокрема, на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах.

Стаття 1 зазначеного Закону передбачає, що плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.

Згідно з пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" від 29 листопада 2000 року № 1755 (1755-2000-п) плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, яка видається на кожну особу, що провадить таку діяльність на гральних автоматах, на кожний пункт тоталізатора у разі провадження букмекерської діяльності, на кожний електронний сервер у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, на кожний гральний зал у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор, справляється після прийняття рішення про видачу ліцензії. Плата вноситься у розмірі, встановленому законом, у національній валюті (за офіційним курсом, установленим Національним банком на день внесення платежу).

Пунктом 5 даної Постанови (1755-2000-п) встановлено, що плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норму матеріального та процесуального права, виходячи з наступного

22 серпня 2006 року позивачу була видана ліцензія серії АВ № 082837 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на і ралі,них автоматах) зі строком дії ліцензії з 19 червня 2006 року по 18 червня 2011 року.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем була здійснена оплата за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії з 19 червня 2006 року по 18 червня 2011 року у розмірі 973500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11 серпня 2006 року № 79 та довідкою Відділення Державного казначейства у м. Макіївці від 14 серпня 2006 року № 03-11/835 про зарахування коштів до Державного бюджету України за кодом платежу 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

Додатком № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

15 травня 2009 року був прийнятий Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" № 1334-УІ (1334-17) , який набрав чинності 25 червня 2009 року, відповідно до пункту 2статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Відтак, з 26 червня 2009 року була скасована ліцензія позивача серії АВ № 082837 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 19 червня 2006 року по 18 червня 2011 року. Отже, невикористаний позивачем період строку дії зазначеної ліцензії є період з 26 червня 2009 року по 18 червня 2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 50 Бюджетного кодексу України державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Наказом Держкомпідприємництва від 7 травня 2009 року № 88 (z0479-09) затверджений Порядок оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

Відповідно до пунктів 1, 2 даного Порядку (z0479-09) подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюється представництвами Держкомпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для отримання подання суб'єкт господарювання надає до представництва такі документи: заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів; оригінал або копію розрахункового документа, яким підтверджується перерахування коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку (z0479-09) Представництва на підставі розгляду документів, зазначених у пункті 2 Порядку (z0479-09) , та виписок з бюджетних рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюють подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до органів Державного казначейства України.

Колегія суддів не може погодитись з доводом відповідача про відсутність законодавчо врегульованого механізму повернення суб'єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії, після їх скасування Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) , оскільки це не відповідає нормам чинного законодавства

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195- 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-М", м. Макіївка до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 385614 грн. 17 коп. - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.