розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення, -

У листопаді 2008 року Одеська залізниця звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення від 23.10.2008 року № 627 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

В обґрунтування позову позивач посилався на незаконність та безпідставність прийнятого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у зв'язку з тим, що в діях Одеської залізниці відсутні порушення вимог Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) та Наказу Міністерства транспорту України від 20.01.97 № 18 (z0036-97) , яким затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року адміністративний позов Одеської залізниці задоволено. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 23.10.2008р. №627 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що на підставі посвідчення № 508 від 06.10.2008р., виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області начальнику відділу контролю за цінами на ринках монопольних утворень ОСОБА_1. 9-10, 20 жовтня 2008 року на виконання наказу від 06.10.2008р. № 468 була проведена перевірка дотримання діючого порядку формування та застосування тарифів на охорону та супроводження вантажів, що здійснюється воєнізованою охороною на залізничному транспорті на станції "Котовськ" Одеської залізниці за період з 01.09.2007р. по 01.10.2008р.

Станція "Котовськ" Одеської залізниці є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці без права юридичної особи, що діє на підставі Положення про залізничну станцію "Котовськ".

Вибірковою перевіркою встановлено, що в порушення наказу Міністерства транспорту України від 20.01.1997р. №18 (z0036-97) (із змінами від 07.03.06 р. №45) "Про затвердження Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України"станція "Котовськ" необґрунтовано стягувала плату за охорон) і супроводження вантажу - металобрухту, який не був внесений до Переліку вантажів, що підлягають обов'язковій охороні. Внаслідок встановленого порушення сума необґрунтовано отриманої виручки склала 1419,30грн., що зазначено у розрахунку суми додаткової виручки, складеного як додаток до акту перевірки.

За результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області був складений акт № 000826 від 20 жовтня 2008р., на підставі якого 23.10.2008р. прийнято рішення № 627 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у Одеської залізниці суми необґрунтовано отриманої виручки - 1419,30грн. та стягнення штрафу - 2838.60грн. до Державного бюджету України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав про те, що відповідач не довів обґрунтованість висновку акту перевірки в частині необґрунтованого одержання Залізницею виручки у сумі 1419 грн. 30 коп., з чого випливає необґрунтованість застосування до Одеської залізниці економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Колегія суддів вважає, що вище зазначений висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Відповідно до п.1.4. "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 (z1047-01) , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є. зокрема, застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.

Крім того, положеннями пункту 3.1 та пункту 3.2. "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами" (z1047-01) встановлено, що підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами; в актах перевірок, зокрема, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються: копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

З урахуванням вище наведених положень, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, про те, що висновок акту перевірки щодо необґрунтованого одержання Залізницею виручки у сумі 1419.30грн. був зроблений з порушенням п.3.2. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (z1047-01) , оскільки не містить детального відображення механізму скоєного порушення, розрахунку необґрунтовано одержаної виручки з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими він був здійснений, які б відповідали ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та вимогам вищенаведених нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини.

При розгляді адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, суди, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів є такими, які не відповідають матеріалам справи та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог законодавства при винесенні оскаржуваного рішення та застосуванні до позивача економічних санкцій.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.