приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів : Юрченко В.П., Горбенко К.П.

при секретарі Ольховій О.В.

за участю :

представників позивача – Нікітіна В.В., Волощук О.В.

представників відповідача – Масленнікова Ю.О., Клиновського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 20 січня 2010 року

у адміністративній справі № 2а-23433/09/1270

за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 14.05.2009 року по 20.05.2009 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка Луганського МКП "Теплокомуненерго" з питання достовірності повноти нарахування і сплати податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.

Згідно висновку акту № 367/08-4/24047779 від 20.05.2009 року перевіркою встановлено порушення Луганським МКП "Теплокомуненерго" п. 10.1 ст. 10, ст. 15, п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (283/97-ВР) із змінами та доповненнями в результаті неправомірного застосування пільги з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у сумі 3327877,00 грн. Вважає, що пільга зі сплати податку на прибуток, встановлена рішенням Луганської міської ради № 3/13 від 25.05.2006 року, яке є чинним до теперішнього часу, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним і необґрунтованим, так як винесене з порушеннями норм чинного законодавства і порушує права та інтереси підприємства.

Просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську №00002408021/0 від 28.05.2009 року, судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі № 2а-23433/09/1270 у задоволенні адміністративного позову – відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача наполягали на скасуванні судового рішення першої інстанції.

Представники відповідача наполягали на залишенні апеляційної скарги позивача без задоволення, а судового рішення першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів від 24.01.1996 року № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської Ради народних депутатів 26.01.1996 року, реєстраційний номер № 99/5393, ідентифікаційний код 24047779, взято на облік платником податків СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську 04.09.2000 року за номером № 168, індивідуальний податковий номер 240477712016, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а.

В період з 14.05.2009 року по 20.05.2009 року відповідачем на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" проведена невиїзна документальна перевірка Луганського МКП "Теплокомуненерго" з питання достовірності повноти нарахування і сплати податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року в частині отриманої пільги та складено акт № 367/08-4/24047779 від 20.05.2009 року.

Згідно висновку акту № 367/08-4/24047779 від 20.05.2009 року перевіркою встановлено порушення Луганським МКП "Теплокомуненерго" п. 10.1 ст. 10, ст. 15, п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (283/97-ВР) із змінами та доповненнями в результаті неправомірного застосування пільги з податку на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у сумі 3327877,00 грн.

Підставами такого висновку в акті № 367/08-4/24047779 від 20.05.2009 року зазначено, що Луганським МКП "Теплокомуненерго" в декларації на прибуток за 2006 рік наданій до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську 09.02.2007 року вх. № 12393, заявлений прибуток, звільнений від оподаткування (код рядка 10К5) у розмірі 13311507 грн. по коду податку 11025000, а саме: п. 4 рішення Луганської міської ради від 25.05.2006 року № 3/13 "Про внесення змін до міського бюджету на 2006 рік з 01.07.2006 року по 31.12.2006 року, яким Луганському МКП "Теплокомуненерго" встановлено додаткову пільгу та звільнено у повному обсязі від сплати податку на прибуток.

На підставі акту перевірки №367/08-4/24047779 від 20.05.2009 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №00002408021/0 від 28.05.2009 року, яким за порушення п. 10.1 ст. 10, ст. 15, п. 16.2 ст. 16, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (334/94-ВР) " визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року у сумі 4991815,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 3327877,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1663938,50 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішеннями Луганської міської ради від 25.05.2006 року №3/13 Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", звільнено на з 1.07.2006 року до кінця року від сплати податку на прибуток та за підсумками роботи за 2006 рік, вивільнені від оподаткування кошти підприємство мало спрямувати на оплату енергоносіїв і виконання заходів з енергозбереження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та правомірності дій податкового органу стосовно прийняття спірного повідомлення – рішення з огляду на таке. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-XII (1251-12) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Із змісту частини 2 ст. 1 цього Закону вбачається, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього Закону.

Як встановлено у ст. 3 Закону, одним із принципів побудови податкової системи є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За приписами ст. 14 Закону податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами відносяться відноситься до загальнодержавних податків.

Статтею 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР до виключних повноважень міських рад належить прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

Статтею 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994, № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 (283/97-ВР) ") встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону (334/94-ВР) .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зарахування податку на прибуток до місцевого бюджету не надає право міській раді на встановлення пільг щодо його сплати.

Стосовно доводів апелянта з приводу рішення Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 (v005p710-10) "У справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" апеляційний суду зазначає наступне.

Як вбачається із резолютивній частині рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Статтею 13 Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 року № 422/96 встановлено, що Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Згідно ст. 61 цього Закону рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ст. 67 вищевказаного Закону ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки рішення Конституційного Суду України від 16.02.2010 року № 5-рп/2010 (v005p710-10) прийнято після виникнення спірних правовідносин та вирішення цієї справи судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, тому воно не може застосовуватися для вирішення цієї справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини по справі та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі № 2а-23433/09/1270 – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2747-15) , а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 18.06.2010 року.