приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Дровниковій К.В.

за участю представників:

від позивача: Кисельов В.С. – за довіреністю від 01.02.2010 року

від відповідача 1: Цвіненко П.О. – за довіреністю від 11.05.2010 року

від відповідача 2: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010р. у справі №2а-20742/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" до 1) Східної митниці, 2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010р. по справі №2а-20742/09/0570 у задоволені позову Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість відмовлено.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду закрите акціонерне товариство "Виробниче об’єднання "Конті" просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 в письмових запереченнях запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивачем 25.11.2008р. через митного брокера ЗАТ "Укрсервіс" (декларант) подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/015111, якою задекларувало імпорт товару з метою його оформлення в режимі "Імпорт-40" (випуск у вільний обіг): суміш рослинних олій масла какао "CHOKOFILL NH 50" у кількості 7200 кг. за ціною 1545,00 доларів США за 1000кг на загальну митну вартість 11 124,00 доларів США або 70 026,69грн.

Під час митного оформлення відповідачем, з метою встановлення митної вартості товару, було витребувано у позивача додаткові документи, що засвідчується відповідною відміткою у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості, а саме: договір між третіми особами, що пов’язані з договором поставки; розрахунки між третіми особами на користь продавця; висновок Укрпромзовнішекспертизи; висновок спеціалізованої установи по вартості товару; експортна ВМД; відповідна бухгалтерська документація; інформація зовнішньоторгових та біржових організацій щодо вартості товару, та/або сировини; калькуляція виробника товару; прайс-лист виробника товару; комерційна пропозиція; витяг з мережі "Інтернет".

Позивачем до митного органу було надано контракт № 01/КОN/06 від 14.08.2006р., укладений між ЗАТ "ВО "КОНТІ" (Покупець) та Компанією "AarhusKarlshamn Sweden AB", Швеція (Продавець), Специфікацію № 37 від 18.08.2008р. до контракту № 01/КОN/06 від 14.08.2006р., Інвойс № 001815831 від 13.11.2008р., лист Компанії "AarhusKarlshamn Sweden AB", Швеція від 18.11.2008р. з поясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення товару за специфікацією № 37 від 18.08.2008р., ціна на який склала 1 545,00 доларів США за 1 тону, додаток до листа - аналіз (графік) зміни ціни на пальмову олію, що є основною зі складових рослинного жиру "CHOCOFILL NH 50".

В обґрунтування неможливості надати інші документи позивачем було зазначено, що відповідно до контракту № 01/КОN/06 від 14.08.2006р. та специфікації № 37 від 18.08.2008 року, складеного між Компанією "AarhusKarlshamn Sweden AB", Швеція та ЗАТ "ВО "КОНТІ", поставка товару здійснюється на умовах DDU (Інкотермс 2000) склад Покупця - станція "Кальміус" Донецька ж/д. Договорів з третіми особами, що пов'язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, позивачем не укладалось і не мали місця будь-які платежі між третіми особами на користь продавця. Експортна ВМД, відповідно до переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого постановою КМУ від01.02.2006р. № 80, не належить до документів, обов'язкових для подання для здійснення митного оформлення. При цьому, були долучені до матеріалів справи експортні ВМД, які надавались відповідачу 1 при наступних поставках саме цього товару. Умовами контракту № 01/КОN/06 від 14.08.2006р. та специфікації № 37 від 18.08.2008року були визначені умови поставки DDU, оплата товару здійснюється покупцем протягом 90 дев'яносто календарних днів з дати поставки за адресою покупця, а тому у позивача не могло бути жодних бухгалтерських документів. Рослинний жир "CHOCOFILL NH 50" не є біржовим товаром, тому вимога про надання інформації біржових організацій щодо вартості товару не мала сенсу. Відомості про цінову характеристику товару містились у документах, наданих до митного оформлення, зокрема у листі виробника - Компанії "AarhusKarlshamn Sweden AB" від 18.11.2008р. щодо вартості товару з роз’ясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення товару з аналізом ціни на сировину - пальмову олію, що є основною складовою. Калькуляція виробника товару, в якій відображається інформація щодо вартості сировини, витрат, пов'язаних з виробництвом, відсоток прибутку постачальника, який також включається ним до складу ціни, та інші дані, для більшості постачальників є конфіденційною інформацією, і зв'язку з чим надання позивачем калькуляції виробника у цьому випадку було неможливо. Інформація з мережі Інтернет є загальнодоступною, тому її ненадання не повинно було бути підставою для відмови у митному оформленні.

26.11.09р. митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості до ВМД № 700000005/8/015111 від 25.11.2008р. в сумі 78046,16грн.(11808,00 доларів США) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2008/020767.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу (92-15) .

Відповідно до ст. 264 цього Кодексу заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Кодексу на декларанта покладений обов'язок щодо надання митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. N 1766 (1766-2006-п) ( надалі Порядок), згідно до вимог п. 7 якого для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

За приписами п.11 цього Порядку (1766-2006-п) для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Тобто, чинним законодавством не встановлений обов’язок декларанта подавати митному органу виключно ті документи, які перелічені у п.11 Порядку (1766-2006-п) .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до митного органу передбачені Порядком (1766-2006-п) обов’язкові документи, а також разом з декларацією митної вартості й додаткові документи: лист Компанії "AarhusKarlshamn Sweden AB" від 18.11.2008р. з поясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення товару за Специфікацією № 37 від 18.08.2008р., яка об'єктивно на час підписання специфікації складала 1 545,00 доларів США за 1 тону та додаток до нього з аналізом (графік) зміни ціни на пальмову олію, що є основною зі складових рослинного жиру "CHOCOFILL NH 50", з якого вбачається суттєве зменшення ціни на дану сировину для виробництва рослинного жиру, а при наступних поставках на додаток ще експортні ВМД.

Висновок суду першої інстанції про те, що декларант 25.11.2009р. відмовився від подання додаткових документів, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вчинений декларантом позивача напис на зворотній сторінці першого аркушу декларації митної вартості про те, що перелічені документи надати неможливо, не посвідчує факт відмови декларанта від надання документів, а вказує на об’єктивну неможливість їх надання на час проведення митного оформлення.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Колегія суддів вважає, що позивачем надані належні документи, які підтверджують, що заявлена в декларації митної вартості (форма ДМВ-1) №700000005/8/01511 від 25.11.2008р. митна вартість на рослинний жир "CHOCOFILL NH 50" за ціною 1 545,00 доларів США за 1000 кг підлягала обчисленню, була документально підтверджена та економічно обґрунтована, а тому митна вартість заявленого позивачем товару повинна була прийнята відповідачем № 1 та визначена саме за першим методом (ст. 266- 267 Митного кодексу України) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно довідки Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 20.02.2009р. №348 рівень цін рослинний жир "CHOCOFILL NH 50" за специфікацією №37 в розмірі 1545 дол. США відповідає поточній кон’юнктурі ринку.

Позивачем до матеріалів справи долучені платіжні доручення в іноземній валюті, які підтверджують, що оплата за поставлений товар, яка здійснювалась позивачем на умовах, встановлених специфікацією № 37 від 18.08.2008р. після митного оформлення товару, здійснювалася саме за ціною 1 545,00 доларів США за 1000 кг.

Таким чином, позивач довів, що оплата поставленого товару здійснювалось саме за ціною договору, тобто заявлена позивачем митна вартість товару відповідала загальній сумі платежів, які були оплачені на користь продавця при здійсненні цієї господарської операції, та не була занижена позивачем при декларуванні та митному оформлені цього товару.

У висновку ДП "Укрпромзовіншекспертиза" від 17.02.2010 року № 317, наданого під час судового провадження, зазначено, що при проведенні розширеного моніторингу рівня цін, здійснення дослідження та цінового аналізу було встановлене, що ціна на рослинний жир "CHOCOFILL NH 50" у розмірі 1545,00 доларів США за 1000 кг, відповідала кон'юнктурі ринку та світовим цінам на даний вид товару, як в серпні 2008 року (тобто на момент підписання Специфікації № 37 від 18.08.2008. року), так і у період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, коли відбувалась поставка цього товару.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (метод 1). І тільки якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Наведеною нормою встановлено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В порушення наведених вимог, відповідач не обґрунтував неможливість застосування першого методу оцінки товару.

Верховний суд України у постанові від 20.04.2010р. зазначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Визначення митної вартості товарів було здійснено митним органом за третім методом – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до цінової інформації ЄАІС ДМСУ, в якому містилась інформація про товари, які ввозились на митну територію України, у тому числі ЗАТ "ВО "КОНТІ" за поставкою від 08.08.2008 року, яка здійснювалась на підставі специфікації № 17 від 22.11.2007 року до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006р., за ціною 1 635,00 доларів США за 1000 кг. Тобто, відповідач визначив митну вартість товару на рівні 1640,00 доларів США за 1000 кг, тобто ще за більш високою ціною, чим ціна, за якою було законтрактовано постачання цього ж товару ще у листопаді 2007 році - фактично рік потому до моменту прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення.

В матеріалах справи відсутні будь-які документальні підтвердження митної вартості, визначеної митним органом у рішенні № 700000005/8/015111 від 25.11.2008р. Відповідач не надав жодного доказу, які б містили дані про більш високу ціну, ніж було задекларовано позивачем у спірній декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010р. по справі №2а-20742/09/0570 – задовольнити.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010р. по справі №2а-20742/09/0570.

Задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у повному обсязі.

Визнати противоправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020767 від 26.11.2008р.

Визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020767 від 26.11.2008р.

Визнати недійсним рішення митного органу від 26.11.2008р. про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/015111 від 25.11.2008р. в сумі 78046,16грн.(11808,00доларів США).

Стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 64 751,52грн. на користь Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" шляхом зарахування на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства "Виробничого об’єднання "Конті" (код за ЄДРПОУ одержувача - 25112243) № 26009015110459 в АТ "Укрексімбанк" МФО 334817.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 червня 2010 року. постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 червня 2010 року.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.