ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року №7591/09/9104
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs14585467) )
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" на постанову господарського суду Чернівецької області від 11.02.2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області до МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 23 114,23 грн.,–
встановила:
У листопаді 2008 року управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області звернулося з позовом до МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 23 114,23 грн..
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач перебуває у них на обліку як платник страхових внесків (збору) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальник несвоєчасно сплачував страхові внески у зв’язку із чим утворився борг у розмірі 23114,23 грн.
Оскільки дана сума відповідачем у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 11.02.2009 року позов задоволено. Стягнуто з малого приватного підприємства "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" на користь управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області 23 114,23 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Постанову суду оскаржило МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс". Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить постанову скасувати та винести нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апелянт як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що він знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а тому норми Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на нього не розповсюджується".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що мале приватне підприємство "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс", перебуває на облік в управлінні Пенсійного Фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області 11 відповідно, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням №198 від 12.11.2007 року позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції у розмірі 23517,43 грн.
Вказане рішення, відповідач оскаржував спочатку до головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та до Пенсійного Фонду України. Залишене без змів вищестоящими органами рішення №198 від 12.11.2007 року, оскаржене позивачем у судовому порядку, однак ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.07.2008 року позовну заяву МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" залишено без розгляду.
06.05.2008 року позивачем прийнято та надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу за №10-05, якою визначено загальну суму боргу платника страхових внесків перед Фондом, станом на 01.05.2008 року.
10.05.2008 року відповідач отримав вказану вимогу, однак суму боргу до цього часу не сплатив.
Як вбачається зі ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески на пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України і не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до ч.1 ст.14 зазначеного Закону України фізичні та юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих. які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для тих осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбаченим законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно ст. 15 даного Закону - платниками страхових внесків, встановлених ст.ст.19, 20 вказаного Закону за ставками, визначеними ст. 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так. відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для роботодавця нарахування страхових внесків здійснюється на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
З пп. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається обов'язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установлені строки.
Крім того, згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону, тобто не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду випадках, передбачених ч.3 ст.20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п.2 ст.106 Закону).
Згідно з пп. 2 п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу у розмірі: 10 відсотків своєчасності не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків своєчасності не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована .за кожний день прострочення платежу.
Порядок обчисленню і сплати страхових внесків до Пенсійного фонду визначено ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.03. № 21-1 (z0064-04) .
Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу МПП "Брокерська фірма №112 Брок-Блонс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 11.02.2009 року у справі №3/38 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяців може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку адміністративного судочинства.
В. Улицький І. Олендер В. Каралюс
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.06.2010 року