розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 3-я особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві про стягнення заборгованості, -

ДПІ у Святошинському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 3-я особа: Державна податкова адміністрація м. Києва про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2009 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі .

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Колос" зареєстроване як юридична особа 27.09.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію. Відповідно до довідки від 06.06.2002 року відповідач взятий на облік до ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

ДПА у м. Києві 20.02.2008 року було здійснено перевірку господарської одиниці кафе ТОВ "Колос" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності за період з 24.01.2007 року по 20.02.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 265700872330 від 20.02.2008 року. На підставі вищезазначеного акту позивачем було прийняте рішення № 0000682330/0 від 05.03.2008 року про застосування до відповідача фінансових санкцій відповідно до ст. 17 Закону України № 256 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 171345,20 грн. за порушення п. 1,2,3,13 ст. 3 вище вказаного Закону, а саме, за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Зазначене рішення оскаржене у встановленому законом порядку відповідачем не було.

Підставою звернення до суду з адміністративним позовом стало те, що ТОВ "Колос" в добровільному порядку не сплачує застосовані до нього санкції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач правомірно виніс рішення № 0000682330/0 від 05.03.2008 про застосування фінансових санкцій та відповідачем дійсно порушено п. 1,2,3,13 ст. 3 Закону № 265.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органам ДПС надане право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції в порядку та розмірах, встановлених законом. Право на прийняття відповідних рішень надане начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам. Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 17 Закону № 265, якою встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Статтею 1 Закону № 265 встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Аналіз вказаного Закону (265/95-ВР) свідчить про те, що він регулює відносини в сфері торгівлі та надання послуг, тобто така діяльність має носити систематичний характер. В даному випадку, відповідач згідно свого статуту займається торгівельною діяльністю та наданням послуг, а тому він в своїй діяльності повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій. Крім того, відповідач рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не оскаржив ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже погодився з ним.

Таким чином суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновками суду першої інстанції, про те, що позивачем правильно застосовані штрафні санкції, розмір яких відповідає вимогам ст. 17 Закону № 265.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 3-я особа Державна податкова адміністрація у м. Києві про стягнення штрафних (фінансових) санкцій – залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" – залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.