ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року справа №2а-288/10/1270
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs19204486) )
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Юрченко В.П.,
суддів: Горбенко К.П., Лях О.П.,
при секретарі Чуріковій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 року №0001142360/0, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 року №0001142360/0 задоволені у повному обсязі.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачальників до кінцевого виробника.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.
Апелянт вказує, що за результатами перевірки ЗАТ "Луганський патронний завод" Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську встановлено, що одним з основних постачальників позивача у травня 2008 року був ТОВ "Євробуд". Згідно умов договору від 17.03.2008 року №162, від 21.03.2008 року №164, від 24.04.2008 року №213, від 20.05.2008 року №365 ТОВ "Євробуд" поставило комплектуючі для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів (блок обжиму, електрошафи) на загальну суму 826 166, 40 грн. в т.ч. ПДВ 137 694, 40 грн. Питомна вага бюджетного відшкодування за травень 2008 року по даному контрагенту складає 105 643 грн. Згідно довідки зустрічної перевірки від 15.12.2009 року №1133/23-616/31910078 зазначено, що ТОВ "Євробуд" є посередником. Постачальником є ПП "Донбассевросервіс ХХІ". З довідки зустрічної перевірки ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 16.12.2009 року №529/23-20/35487061 вбачається, що провести дану перевірку немає можливості, оскільки підприємство має 5 стан – порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію). ДПІ в Артемівському районі м. Луганська звернулася до суду з позовом щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП "Донбассевросервіс ХХІ".
Судом першої інстанції не було з’ясовано та встановлено, чи сплачувалися податки продавцем товару та чи мали операції реальний характер.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційні скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції ЗАТ "Луганський патронний завод" є юридичною особою, зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебуває на обліку відповідача.
Між сторонами виник спір з підстав правомірності заявлених позивачем сум на бюджетне відшкодування ПДВ, в зв’язку з тим, що по ланцюгу постачальників не підтверджена надмірна сплата ПДВ до Державного бюджету.
Так, відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ЗАТ "Луганський патронний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2008 року, яка виникла за рахунок платника за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у квітні – травні 2008 року.
За результатами перевірки складено акт від 24.12.2009 року №1166/23-616/32201889, яким встановлено, що ЗАТ "Луганський патронний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку з травень 2008 року на суму 105 643 грн. у зв’язку з неможливістю підтвердити факт надмірної сплати суми ПДВ по ланцюгу постачання від ПП "Донбассевросервіс ХХІ", що встановлено п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Внаслідок чого, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську прийнято повідомлення – рішення від 31.12.2009 року №0001142360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 105 643 грн. за травень 2008 року.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність спірного повідомлення - рішення податкового органу, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року з таких підстав.
Як встановлено судом, податковий облік сум податку на додану вартість, сплачених /нарахованих/ позивачем у зв'язку з придбанням у травня 2008 року комплектуючих для автоматичної роторної лінії по виробництву патронів (блок обжиму, електрошафи) на загальну суму 826 166, 40 грн. в т.ч. ПДВ 137 694, 40 грн. здійснений з дотриманням вимог наведених правових норм. Це підтверджується наявними у справі письмовими доказами: актами податкового органу про результати перевірки підприємства ЗАТ "Луганський патронний завод" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань, податкового кредиту за травень 2008 року, копіями податкових накладних, платіжних доручень позивача, специфікацій.
Разом з тим, як встановлено під час апеляційного провадження, ТОВ "Євробуд" перераховано до бюджету податок на додану вартість, що виник за господарськими договорами від 17.03.2008 року №162, від 21.03.2008 року №164, від 24.04.2008 року №213, від 20.05.2008 року №365. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року у задоволені позовних вимог ДПІ в Артемівському районі м. Луганська до ПП "Донбассевросервіс ХХІ" про визнання запису про державну реєстрацію недійсним відмовлено у повному обсязі, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року залишена без змін.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку щодо безпідставності доводів апелянта стосовно неможливості проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачальників ЗАТ "Луганський патронний завод".
Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2. визначено, - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .
За визначенням пункту 1.8 цієї статті бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .
Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником податку сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. При незмінності вищенаведеного визначення бюджетного відшкодування в пункті 1.8 статті 1 Закону фактично сплачена сума податку отримувачем товарів /послуг/ постачальникам останніх також визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість.
З огляду на зазначене, слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону (168/97-ВР) поніс фактичні витрати по сплаті податку.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, проте законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у справі № 2-а-288/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства "Луганський патронний завод" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення від 31.12.2009 року №0001142360/0 – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені в судовому засіданні 01 червня 2010 року у присутності представників сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 02 червня 2010 року.
Головуючий:
Судді:
В.П. Юрченко
К.П. Горбенко
О.П. Лях