ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 р.
Справа № 2-а-8261/08/1570
Категорія: 6.11
Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs17071292) )
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря – Скоріній Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року по справі за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків "Говорова 5"про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів було - відмовлено.
Підставою для відмови у позові, суд вважав, що неприбуткові установи у вигляді Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, не повинні здійснювати оплату адміністративно –господарських санкцій, а також пеню за прострочення їх оплати.
Позивачі не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржили, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволення позову.
В апеляційних скаргах позивачів зокрема зазначено, що висновок суду про звільнення відповідача від сплати адміністративно –господарських санкцій суперечить Постанові Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 р. (70-2007-п) "Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно –господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", яка передбачає, що у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно –господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.
Апелянт, в особі Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції просив задовольнити подану ними апеляційну, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення їх вимог.
Представник відповідача вважав апеляційну скаргу необґрунтованою, просив в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в судове засідання не з’явився, сповіщався, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що згідно "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів"за 2007 рік, наданому відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників за 2007 рік на підприємстві складала 19 осіб.
У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте, ним цього зроблено не було.
У зв’язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для інвалідів, відносно нього було застосовано штрафні санкції в розмірі 12 931, 58 грн., а також за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції нарахована пеня у розмірі 325,88 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правомірно послався на Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"від 21 березня 1991 року (875-12) та Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Частина 9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно з вимогам ч.1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів та не зайняте інвалідом.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем своєчасно до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, тому, вимоги в даної частині ним порушені не були.
Що стосується застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач є неприбуткова організація, а тому він не може сплачувати штрафні санкції та пеню.
Так, відповідно до підпункту 7.11.1 пункту 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", неприбутковою організацією, тобто організацією, яка не передбачає отримання прибутку, в тому числі, є і об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Як свідчить рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 116/150116 від 02 липня 2008 року, відповідач включений до Реєстру неприбуткових організацій.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Із вищезазначеній норми Закону (875-12) можливо зробити висновок про те, що адміністративно - господарські санкції не сплачуються підприємствами, установами, організаціями, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також неприбутковими організаціями.
Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування встановлено, що роботодавці, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ.
Оригінал довідки пред’являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Разом з тим слід врахувати, що відповідно до ст. 188 –1 КУпАП (80731-10) невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач, будучи неприбутковою організацією, не повинен сплачувати адміністративно-господарські санкції та пеню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195 –196, ч.1. п.1 ст. 198, 200, ч.1 п.1 205, 206, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року по справі за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків "Говорова 5"про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - залишити без змін.
ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі.
Доповідач - суддя
суддя
суддя
І.О.Турецька
Л.В. Стас
І.П. Косцова