розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом Фірми "Платан ЛТД"у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними, визнання рішення недійсним, визнання недійсною картки відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

В вересні 2009 року, позивач, Фірма "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ, звернулась до суду з адміністративним позовом до Південної митниці та Головного управління Державного казначейства України Одеській області про визнання дій Південної митниці щодо визначення митної вартості товару неправомірними, визнання недійсним рішення Південної митниці, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених мита та податку на додану вартість.

В подальшому позивач змінив свої позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару; визнати недійсним рішення Південної митниці № 500000043/2009/001423/1 від 03.06.2009 року про визначення митної вартості товарів; визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000043/2009/000492 прийняту Південною митницею 03.06.2009 року; зобов'язати Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року мита у сумі 272 097,16 грн. та податку на додану вартість у сумі 598613,76 грн., у загальній сумі 870 710,92 грн.; на підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю мита та податку на додану вартість згідно митних декларацій № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Фірми "Платан ЛТД"в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю суму надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"вигляді Товариства з обмеженою згідно митних декларацій № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року мита у сумі 272 097,16 грн. та податок на додану вартість у сумі 598 613,76 грн., у загальній сумі 870 710,92 грн. Витрати по сплаті судового збору покласти на Південну митницю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митну вартість товару було визначено за основним методом - ціною договору щодо товару, який імпортується відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, однак, відповідачем - Південною митницею, заявлену митну вартість не було визнано і відмовлено у митному оформленні товару, відповідачем неправомірно видано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України в зв’язку з заниженням декларантом митної вартості імпортуємого товару, та, всупереч положенням чинного законодавства, розраховано митну вартість товару за шостим (резервним) методом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вказані позовні вимоги.

Представники Південної митниці позов не визнали, вказуючи, що відповідачем було визначено митну вартість товару за методом № 6 у зв’язку з неможливістю використання методів визначення митної вартості 1-5, та згідно цінової бази ДМСУ було з’ясовано, що рівень митної вартості на аналогічні та подібні товари інших виробників більший ніж заявлений декларантом фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ.

Представник ГУДКУ в Одеській області позов не визнав, вказуючи, що ними не отримано висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ коштів надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Представник прокуратури Малиновського району м. Одеси зазначав про відсутність підстав для задоволення позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року адміністративний позов фірми "Платан ЛТД" у вигляді ТОВ задоволено частково.

Визнано дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару неправомірними, визнано недійсним рішення Південної митниці № 500000043/2009/001423/1 від 03.06.2009 року про визначення митної вартості товарів.

Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000043/2009/000492 прийняту Південною митницею 03.06.2009 року.

Зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства країни в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді TOB згідно митних декларацій №№ 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року мита у сумі 272 097,16 грн. та податку на додану вартість у сумі 598613,76 грн., у загальній сумі 870 710,92 грн.

На підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю мита та податку на додану вартість згідно митних декларацій № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року. 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Фірми "Платан ЛТД" у вигляді ТОВ суму надмірно сплачених Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю згідно митних декларацій № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року мита у сумі 272097, 16 грн. та податок на додану вартість у сумі 598 613,76 грн., у загальній сумі 870710,92 грн.

В апеляційних скаргах Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, та постановлення нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На виконання умов контракту № PRP-2009 від 17.04.2009 року компанія SALES INC.", Panama здійснювала поставку товару у кількості 26 000 000,00 кілограмів (згідно специфікації) орієнтовною сумою 19 150 000 доларів США на адресу Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ.

Згідно інвойсів №№ 2,3 від 07.05.2009 року Компанією SALES INC.", Раna ma Фірмі "Платан ЛТД"у вигляді TOB, Україна, повинно було бути поставлено четвертини курячі морожені (необвалені) у кількості 989 460 кг за ціною 0,73 дол. США на суму 722 305,80 доларів США (код ВЕД 0207142000).

Декларантами Фірми "Платан ЛТД"у вигляді TOB подані вантажні митні декларації № 500040624/2009/000798 та інші, відповідно до яких задекларований товар - (Показники продукції - ряд. 31): четвертини тушок свійських курей морожені, які містять велику та малу гомілкові кістки, кістку стегна та хребці (необвалені), несолоні, без прянощів та крохмалю, термін придатності 12 міс, температура зберігання - 18 град. С, Виробник PRID СОRPORAITION", США. Країна виробництва США, US. Дата виробництва 01.04.09 г., термін придатності 12 міс.

Вага нетто - 830 715 кг згідно декларації № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 499 995 кг згідно декларації № 500040025/9/000048 від 05.06.09 року, 158 745 кг згідно декларації № 500040624/9/000841 від 06.06.09 pоку, (ряд.38), вага брутто - 863 947,6 кг., 519 994,8 кг., 165 094,8 кг. відповідно (ряд. 35). Відправником визначено US, INTERNATIONAL INC. 823 CHESTERFIELD DRIVE LAWRENCEVILLE, GA 30023 USA, (ряд. 2).

Умови поставки - CIF UA Іллічівськ (ряд.20). Транспортні засоби ідентифіковано як CASSIOPEA (ряд. 21). Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 4 615 780,67 гривень та курс валют 7,6115 згідно декларації № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, 2 778 388,72 грн. та курс валют 7,6121 згідно декларації 500040025/9/000048 від 05.06.09 p., 882119,45 грн. та курс валют 7,6121 згідно декларації 500040624/9/000841 від 06.06.09 р. (ряд. 22 та 23 відповідно).

Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ до Південної митниці були надані документи, що підтверджують визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме - зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього та рахунок-фактуру (інвойс).

Південною митницею не здійснено митне оформлення товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000043/2009/000492. Підставою для відмови в митному оформленні товару є заниження митної вартості імпортуємого товару. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, Південною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ 500000043 митниці у відповідному рішенні № 500000043/2009/001423/1.

У зв'язку з відмовою Південної митниці у митному оформленні товарів Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ були заповнені та подані нові вантажні митні декларації згідно визначеної митним органом митної вартості товару № 500040624/9/000814 від 03.06.2009 року, № 500040025/9/000048 від 05.06.2009 року, № 500040624/9/000841 від 06.06.2009 року, згідно до яких з урахуванням коригування ціна Товару склала 6 133 297,61 грн., 3 691 831,58 грн., 1 172 131,33 грн. (ряд.45) на загальну суму 10 997 260,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги фірми "Платан ЛТД"в вигляді ТОВ суд першої інстанції прийшов до висновку, що Південна митниця, як суб’єкт владних повноважень не довела, що до застосування резервного методу нею послідовно застосовувались інші методи визначення митної вартості і не обґрунтувала чому їх не можливо було застосувати.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Згідно з нормами ст. 86 Митного Кодексу України (надалі МК України) - митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст.88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу XI Митного кодексу України (92-15) та постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) .

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати відповідно до п.7 вказаного Порядку:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- пакувальні листи;

- копію ліцензії на ввезення/вивезення товарів, імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню.

Згідно п. 8 цього ж Порядку, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України (92-15) включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також інші документи.

Пунктом 10 вищезгаданого Порядку визначено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об’єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (92-15) .

Крім цього, у разі необхідності для підтвердження митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати додаткові документи (п. 11 вказаного вище Порядку в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин):

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

- відповідна бухгалтерська документація;

- ліцензійний чи авторський договір (контракт);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

- калькуляція фірми - виробника товару;

- копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- сертифікат про походження товару;

- відомості про якісні характеристики товару;

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Пунктом 13 вказаної Постанови, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або, якщо він відмовився від їхнього подання, митну вартість товарів, відповідно до пункту 14, визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

При здійсненні митної оцінки товару з метою підтвердження митної вартості, згідно п. 11 вказаної Постанови № 1766 (1766-2006-п) декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

В матеріалах справи відсутні достовірні відомості, щодо надання таких документів декларантом. Так, про необхідність підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) Південною митницею було письмово повідомлено декларанту фірми "Платан ЛТД"ТОВ Сідловському В.І., та здійснено запис в графі "Для відміток митного органу"Декларації митної вартості (ДМВ) –"На виконання ПКМУ від 20.12.06 № 1766 (1766-2006-п) (п.11) необхідно подання додаткових документів"(а.с.62)

З вказаною вимогою Південної митниці декларант ТОВ "Платан ЛТД" Сідловський В.І. ознайомився, та в подальшому на зворотній стороні ДМВ ним зроблено запис: "Експортна декларація, калькуляція собівартості та прайс-листи виробника відправником не надавались, тому надати їх митному органу неможливо. 03.06.09 Сідловський В.І."(а.с. 62 зворот). .

Крім цього, визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію здійснюється шляхом застосування методів, визначених ст. 266 Митного кодексу України.

Зокрема, ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Стаття 266 МК України передбачає, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Одночасно законодавцем зазначено, що якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів,при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (1766-2006-п) , відомості та заявлена декларантом митна вартість товарів повинні базуватись на об’єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (92-15)

Відповідно до ст. 265 МК України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, також має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 року №339 (339-2008-п) , саме контроль здійснюється митним органом шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митному органі Інформацією про рівень цін на такі товари.

Також пунктом 3.5. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України (92-15) , що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.07 року № 74 (v0074342-07) , передбачено, що митна вартість товару визначається митним органом на підставі наявних у нього відомостей згідно із законодавством, зокрема з використанням інформації біржових організацій про ціни на сировину й матеріали, які є складовими оцінюваного товару та інформації про розрахунки співвідношення вартості сировини та готової продукції, надісланні Держмитслужбою.

На підставі наведених правових норм та за вказаних обставин, колегія суддів вважає, що дії митної служби щодо визначення митної вартості товару є правомірними.

Так, матеріали справи спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо самостійного визначення Південною митницею шостого методу визначення митної вартості без застосування при цьому послідовно попередніх п’яти, оскільки з ВМД, за якою позивачу було видано картку відмови, декларантом була подана декларація митної вартості (Форма ДМВ-2), на яку є посилання вище, в якій декларант самостійно зазначив шостий резервний метод в якості метода за допомогою якого визначав рівень митної вартості. При цьому вказана ДМВ не має ніяких змін (доповнень чи виправлень), що були б засвідчені підписом та печаткою, як того вимагає п. 6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (1766-2006-п) .

Зазначене вище свідчить, що метод визначення митної вартості був обраний декларантом самостійно, та як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції митним органом було змінено лише рівень митної вартості у відповідності до даних, що містились в ЦБД ДМСУ.

З наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що митницею правильно був застосований резервний метод визначення митної вартості товару, у зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів, що вимагав відповідач, та в зв’язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами, та декларантом була подана митна декларація з урахуванням митної вартості, визначеної митницею.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Фірми "Платан ЛТД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними, визнання рішення недійсним, визнання недійсною картки відмови та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси –задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними, визнання рішення недійсним, визнання недійсною картки відмови та зобов’язання вчинити певні дії - скасувати.