розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

В серпні 2009 року, позивач, Фірма "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ, звернулась до суду з адміністративним позовом до Південної митниці та Головного управління Державного казначейства України Одеській області про визнання дій Південної митниці щодо визначення митної вартості товару протиправними, зобов' язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених мита та податку на додану вартість.

В подальшому позивач змінив свої позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року неправомірними; визнати недійсним рішення Південної митниці №500000043/2009/001563/1 від 18.06.2009 року про визначення митної вартості товарів; визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, прийняту Південною митницею 18.06.2009; зобов’язати Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених фірмою "Платан ЛТД"у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита у сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.; на підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених позивачем мита та податку на додану вартість згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Фірми "Платан ЛТД"в вигляді товариства з обмеженою відповідальністю суму надмірно сплачених позивачем згідно митної декларації № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита в сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.; витрати по сплаті судового збору покласти на Південну митницю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було визначено митну вартість товару за основним методом - ціною договору щодо товару, який імпортується відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, однак, відповідачем - Південною митницею, заявлену митну вартість не було визнано і відмовлено у митному оформленні товару та, всупереч положенням чинного законодавства, розраховано митну вартість товару за шостим (резервним) методом. Обґрунтовуючи позовні вимоги стосовно другого відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, позивачем зазначено, що у зв'язку з розрахунком митної вартості товару, наданого до митного оформлення, всупереч положенням чинного законодавства за шостим (резервним) методом, ним внесено до бюджету кошти у розмірі більшому ніж встановлено законодавством, а повернення за рішенням суду надмірно та /або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету проводиться органами Державного казначейства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вказані позовні вимоги.

Представники Південної митниці позов не визнали, та просили відмовити в його задоволенні, вказуючи, що відповідачем було визначено митну вартість товару за шостим (резервним) у зв’язку з неможливістю використання методів визначення митної вартості 1-5, та згідно цінової бази ДМСУ було з’ясовано, що рівень митної вартості на аналогічні та подібні товари інших виробників більший ніж заявлений декларантом фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ.

Представник ГУДКУ в Одеській області позов не визнав, вказуючи, що ними не отримано висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ коштів надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Представник прокуратури Малиновського району м. Одеси зазначав про відсутність підстав для задоволення позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року адміністративний позов фірми "Платан ЛТД" у вигляді ТОВ задоволено в повному обсязі.

Визнано дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митної декларації № 500040624/9/000898 від 19.06.2009 року неправомірними.

Визнано недійсним рішення Південної митниці №500000043/2009/001563/1 від 18.06.2009 року про визначення митної вартості товарів.

Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, прийняту Південною митницею 18.06.2009.

Зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суму надмірно сплачених фірмою "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ згідно митної декларації №500040624/9/000898 від 19.06.2009 року мита в сумі 673 252,02 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 481 154,45 грн., у загальній сумі 2 154 406,47 грн.

В апеляційних скаргах Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, та постановлення нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

17.04.2009 р. між Компанією INC.", Panama (Продавець) та Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді TOB (Покупець) укладений контракт № PRP-2009, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості 26 000 000,00 кілограмів (згідно специфікації). Валюта контракту та валюта платежу - долари США (п.2.1, 2.3 контракту). Ціна товару визначається для кожної партії та зазначається в інвойсах на окрему поставку (п. 4.5 контракту) (а.с.14 -17).

Відповідно до інвойсу № 5 від 08.05.2009 року (а.с. 25) компанією SALES INC.", Panama Фірмі "Платан ЛТД"у вигляді TOB були поставлені четвертини курячі морожені (необвалені) у кількості 2 988 240 кг та за ціною 0,73 дол. США на загальну суму 2 181 415,20 доларів США.

Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару Фірма "Платан ЛТД"у вигляді TOB призначила, згідно договору № 20/05/09 від 20.05.2009 (а.с.10-13), декларанта - TOB "3-А".

TOB "3-А", ОСОБА_2 до Південної митниці була підготовлена та подана вантажна митна декларація №500040624/9/000876, відповідно якої задекларований товар (Показники продукції - ряд. 31): четвертини тушок свійських курей, морожені, які містять та малу гомілкову кістки, кістку стегна та хребці, необвалені, несолоні, без прянощів та крохмалю. Температура зберігання - 18 град. С. Виробник PRIDE CORPORAITION", США. Країна виробництва США, US. Дата виробництва 03.05.09 р., термін придатності 12 міс.

Вага нетто - 2 388 240 кг. (ряд.38) та вага брутто - 2 507 408 кг. (ряд. 35). Відправником визначено US, "Global Trading Resource Corp." USA, (ряд. 2). Умови поставки - CIF UA Іллічівськ (ряд.20). Транспортні засоби ідентифіковано GREENLANDIA (ряд. 21). Загальна сума за рахунком та ціна товару визначені у сумі 13269830,45 грн. та курс валют 7,6114 (ряд. 22 та 23 відповідно).

Фірмою "Платан ЛТД"у вигляді TOB до Південної митниці було надано документи, що підтверджують визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, - зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього та рахунок-фактуру (інвойс).

Південною митницею декларанту надана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000561, де було зазначено, що товари не підлягають митному оформленню оскільки прийнято Рішення про визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, Південною митницею визначено подання митному органу нової ВМД із врахуванням Рішення про визначення митної вартості від 18.06.2009 року № 500000043/2009/001563/1 (а.с. 20).

18.06.2009 року Південною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/001563/1, яким встановлено суму вартості за одиницю товару (1кг) -1,1 долара США на загальну суму 2627 064 доларів США (ряд. 30 рішення) (а.с. 21-22).

У зв'язку з відмовою Південною митницею у митному оформленні товарів та на підставі проведеного рішення про визначення митної вартості №500000043/2009/001563/1, позивачем 19.06.09 року була заповнена та подана нова вантажна митна декларація №5000040624/9/00898, згідно якої, з урахуванням коригування, ціна товару склала 20015600,62 грн. (ряд.45).

Задовольняючи позовні вимоги фірми "Платан ЛТД"в вигляді ТОВ суд першої інстанції зазначив, що Південна митниця, як суб’єкт владних повноважень не довела чому саме заявлена позивачем митна вартість товару є неправильною та неможливість застосування методів 1-5 та безпідставно визначила декларанту митну вартість за резервним методом.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Згідно з нормами ст. 86 Митного Кодексу України (надалі МК України) - митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст.88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу XI Митного кодексу України (92-15) та постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) .

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати відповідно до п.7 вказаного Порядку:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- пакувальні листи;

- копію ліцензії на ввезення/вивезення товарів, імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню.

Згідно п. 8 цього ж Порядку, для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України (92-15) включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також інші документи.

Пунктом 10 вищезгаданого Порядку визначено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об’єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (92-15) .

Крім цього, у разі необхідності для підтвердження митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати додаткові документи (п. 11 вказаного вище Порядку в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин):

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

- відповідна бухгалтерська документація;

- ліцензійний чи авторський договір (контракт);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

- калькуляція фірми - виробника товару;

- копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- сертифікат про походження товару;

- відомості про якісні характеристики товару;

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Пунктом 13 вказаної Постанови, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або, якщо він відмовився від їхнього подання, митну вартість товарів, відповідно до пункту 14, визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

При здійсненні митної оцінки товару з метою підтвердження митної вартості, згідно п. 11 вказаної Постанови № 1766 (1766-2006-п) декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

В матеріалах справи відсутні достовірні відомості, щодо надання таких документів декларантом. Так, про необхідність підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" (1766-2006-п) Південною митницею було письмово повідомлено декларанту фірми "Платан ЛТД"ТОВ ОСОБА_2, та здійснено запис в графі "Для відміток митного органу"Декларації митної вартості (ДМВ) –"Згідно вимог ПКМУ від 20.12.06 № 1766 (1766-2006-п) необхідно подання додаткових документів: копія ВМД країни відправлення; прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару"(а.с.62)

З вказаною вимогою Південної митниці декларант ТОВ "Платан ЛТД" ОСОБА_2 ознайомився, та в подальшому на зворотній стороні ДМВ ним зроблено запис: "Експортна декларація, калькуляція собівартості та прайс-листи виробника відправником не надавались, тому надати їх митному органу неможливо. 18.06.09 ОСОБА_2."(а.с. 62 зворот).

Крім цього, відповідно до ст. 265 МК України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, також має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється шляхом застосування методів, визначених ст. 266 Митного кодексу України.

Зокрема, ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Стаття 266 МК України передбачає, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Одночасно законодавцем зазначено, що якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічениХ у частині першій цієї статті методів, при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.08 року №339 (339-2008-п) , саме контроль здійснюється митним органом шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митному органі Інформацією про рівень цін на такі товари.

Отже, правильність зазначення позивачем вартості товару могла бути перевірена витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України.

Пунктом 3.5. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України (92-15) , що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.07 року № 74 (v0074342-07) , передбачено, що митна вартість товару визначається митним органом на підставі наявних у нього відомостей згідно із законодавством, зокрема з використанням інформації біржових організацій про ціни на сировину й матеріали, які є складовими оцінюваного товару та інформації про розрахунки співвідношення вартості сировини та готової продукції, надісланні Держмитслужбою.

На підставі наведених правових норм та за вказаних обставин, колегія суддів вважає, що дії митної служби щодо визначення митної вартості товару є правомірними.

Колегією суддів встановлено, що Південною митницею на вимогу суду першої інстанції надано витяг з Єдиної аналітично-інформаційної системи Держмитслужби України щодо товарів ідентичних товару який був заявлений фірмою "Платан ЛТД"в вигляді ТОВ до митного оформлення та щодо якого було прийнято рішення про визнання митної вартості № 500000043/2009/001563/1 від 18.06.09 р., з якого вбачається, що відповідно до цінової інформації яка містилась у зазначеному витягу ЄАІС ДМСУ митна вартість на аналогічний товар та подібні товари інших виробників була значно більшою, ніж яку заявив декларант фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ ОСОБА_2

Крім зазначеного, матеріали справи спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо самостійного визначення Південною митницею шостого методу визначення митної вартості без застосування при цьому послідовно попередніх п’яти, оскільки з ВМД, за якою позивачу було видано картку відмови, декларантом була подана декларація митної вартості (Форма ДМВ-2), на яку є посилання вище, в якій декларант самостійно зазначив шостий резервний метод в якості метода за допомогою якого визначав рівень митної вартості. При цьому вказана ДМВ не має ніяких змін (доповнень чи виправлень), що були б засвідчені підписом та печаткою, як того вимагає п. 6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (1766-2006-п) .

Зазначене вище свідчить, що метод визначення митної вартості був обраний декларантом самостійно, та як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції митним органом було змінено лише рівень митної вартості у відповідності до даних, що містились в ЦБД ДМСУ.

З наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що митницею правильно був застосований резервний метод визначення митної вартості товару, у зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів, що вимагав відповідач, та в зв’язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами, та декларантом була подана митна декларація з урахуванням митної вартості, визначеної митницею.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні - відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Малиновського району м. Одеси –задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Фірми "Платан ЛТД"у вигляді ТОВ до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - скасувати.