СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
постанова
Іменем України
13.05.10
м. Севастополь
Справа № 2а-235/09/0123
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24610561) )
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковенко С.Ю.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Скубілова Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної державної адміністрації на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя ' Довідник ' Дядіченко С.В. ) від 12.11.09 у справі № 2а-235/09/0123
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
' позивач в особі ' (' адреса ')
до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної державної адміністрації (вул. Кірова 6,Чорноморське,Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96400)
про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною
ВСТАНОВИВ:
Постановою Чорноморського районного суду АР Крим від 12.11.2009р. ( суддя Дядіченко С.В.) частково задоволено позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. Визнані протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років. Відповідача зобов’язано виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з липня 2008 року по липень 2009 року у сумі 5316,70 гр.
Не погодившись с постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на постанову суду, в якій просить її скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом у неповному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Відповідач є бюджетною установою і при здійсненні виплат керується нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини.
У судове засідання 13.05.2010 року сторони не з’явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач надіслала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивачка є матір’ю неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач є незастрахованою особою, перебуває на обліку у відповідача, який виплачує позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 14 Закону України №2811 "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно статті 15 Закону України №2811 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50%, з 1 січня 2009 року –75%, з 1 січня 2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’Ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) зміни, які внесені у Закон України №2811 (2811-12) , такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), не визнані.
Згідно статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 46 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році "допомога при народженні дитини по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (2811-12) та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ". Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 22.02.2008 року (57-2008-п) "Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 (1751-2001-п) . Пунктом 22 Постанови №57 (57-2008-п) від 22.02.2008 року визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50 відсоткам, з 1 січня 2009 року –75 відсоткам, з 1 січня 2010 року –100 відсоткам від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130гр.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позивачу у 2008-2009 роках допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-років виплачена у сумі 144,10 грн. щомісячно, тобто у розмірі, передбаченому Законами України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) та на 2009 рік (835-17) , Бюджетним кодексом України (2542-14) та постановами Кабінету Міністрів України №13 від 22.02.2008 року та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року (1751-2001-п) , із змінами.
Згідно частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, ще передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Також колегія суддів звертає увагу на то, що судом першої інстанції не були розглянути вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача виплачувати допомогу у повному обсязі і у подальшому - до досягнення дитиною трирічного віку.
Судова колегія вважає ці вимоги необґрунтованими: відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що, виплачуючи позивачці допомогу по догляду за дитиною, відповідач діяв на підставі закону, та суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість вимог позивача за вищевказаний період.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 195,196, п.3 частини першої статті 198, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Чорноморського районного суду АР Крим від 12.1.2009 року у справі №2а-935,09,0123 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
ОСОБА_3 у задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
постанова набирає законну силу з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (1691-17) протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 травня 2010 р.
Головуючий суддя ' підпис '
Судді ' підпис '
' підпис '
С.Ю. Яковенко
Н.П.Горошко
О.А.Щепанська
' З оригіналом згідно '
' Підпис ' ' Довідник працівників '