Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Кожана М.П. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської митниці, м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року

у справі №3/73 (категорія статобліку –2.14.4)

за позовом Колективного підприємства "Орбіта-Транс-Сервіс", м. Кіровоград

до відповідача - Кіровоградської митниці, м.Кіровоград

про скасування податкового повідомлення форми "Р"від 27.02.2007р. №9, -

У березні 2007р Колективне підприємство "Орбіта-Транс-Сервіс", м. Кіровоград (далі КП "Орбіта-Транс-Сервіс") подало до господарського суду Кіровоградської області позов, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення форми "Р" від 27 лютого 2007 року №9, яким визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 703 946,52 грн.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2009р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення форми "Р"від 27 лютого 2007 року №9.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач не допускав порушення законодавства, посилання на яке міститься в акті перевірки, що став підставою для прийняття оспорюваного рішення. Суд зазначив, що в ідповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Враховуючи, що договори купівлі-продажу, укладені КП "Орбіта-Транс-Сервіс", із ОСОБА_1 визнанні в судовому порядку недійсними, суд дійшов висновку, що відчуження транспортних засобів, ввезених іноземним інвестором, позивач не здійснив, що виключає підстави для визначення йому податкових зобов’язань.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову першої інстанції від 23.06.2009р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову КП "Орбіта-Транс-Сервіс"до Кіровоградської митниці.

Апелянт вказує, що підставою для винесення постанови стало рішення Кіровського районного суду від 12.06.2007 р. про задоволення позовної заяви КП "Орбіта-Транс-Сервіс" до громадянина ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.12.2007 р., якою вказане рішення залишено без змін.

Однак, судом не враховано, що у відповідності до п. 17. Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28.04.1978 № З (v0003700-78) "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", визнаючи угоду недійсною, суд, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.

Як свідчать матеріали справи, в рішенні Кіровського районного суду від 12.06.2007 р. відсутнє зобов'язання адресоване ОСОБА_1 як відповідачу по справі повернути колективному підприємству "Орбіта-Транс-Сервіс"оспорювані транспортні засоби.

Також необхідно відмітити, що судом не враховано той факт, що в рішенні Кіровського районного суду від 12.06.2007 р. відсутнє формулювання щодо переходу права власності на оспорювані автобуси від ОСОБА_1 до колективного підприємства "Орбіта-Транс-Сервіс"(далі КП "Орбіта-Транс-Сервіс").

Судом першої інстанції також не взято до уваги, що у відповідності до п.35 "Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 (1388-98-п) , перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника. Як свідчить лист від 17.07.2009 № 10/5423 оспорювані транспортні засоби зареєстровано на ім'я громадянина ОСОБА_1

Отже, повернення транспортних засобів позивачу не відбулось, що фактично свідчить про наявність такої обставини, як відчуження майна на підставі недійсної угоди. Апелянт вказує, що Невідповідність висновків суду обставинам справи виявляється в тому, що суд вважає дії позивача правомірними, при тому, що позивачем порушено вимоги ст. 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування"в частині несплати мита при відчуженні майна, ввезеного на митну територію України в якості іноземних інвестицій, раніше трьох років з часу його зарахування на баланс підприємства, а також вимоги п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.08.1996р. №937 (937-96-п) .

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло. У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вказуючи, що у разі визнання угоди купівлі-продажу майна недійсною, останнє не можна вважати відчуженим. Вважає, що підстави для нарахування податкових зобов’язань згідно ст..24 Закону "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) у даному випадку відсутні.

Представник відповідача до суду не прибув, від митниці надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Кіровоградською митницею була проведена позапланова перевірка стану дотримання КП "Орбіта-транс-сервіс" законодавства України з питань митної справи при ввезенні майна, як внеску іноземного інвестора для провадження спільної інвестиційної діяльності, за результатами якої складений акт від 01.02.07 № 0002/7/901000000/НОМЕР_1 (далі по тексту - акт перевірки).

Відповідно даним акту перевірки, автобус "SKANIA", 1990 року випуску, шасі № НОМЕР_2, переданий в оренду фізичній особі ОСОБА_1 по договору оренди від 12.03.2004 на термін до 12.03.07, відчужений йому по договору купівлі-продажу від 17.12.04, дійсність якого та право власності останнього на автобус визнані рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.12.04.

Зазначаючи те, що КП "Орбіта-Транс-Сервіс" порушено вимоги ст. 24 закону України "Про режим іноземного інвестування" в частині несплати мита при відчуженні майна, ввезеного на митну територію України в якості іноземних інвестицій, раніше трьох років з часу його зарахування на баланс підприємства, а також вимог п. 15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення на Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціям, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. № 937 (937-96-п) , Кіровоградська митниця зробила висновок про виникнення податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита. Мито, що підлягає сплаті, донараховано у сумі 351 973 грн. 26 коп.

Акт перевірки став підставою для оформлення відповідачем податкового

повідомлення форми "Р" від 27.02.2007 року № 9, в якому на підставі підп. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума податкового зобов'язання за штрафними санкціями визначена як 703 946 грн. 52 коп.

Дослідивши зміст правових норм, на підставі яких винесено податкове повідомлення, колегія суддів дійшла висновку, що названий акт індивідуальної дії не відповідає діючому законодавству, що підтверджується наступним.

Як зазначено у податковому повідомленні, останнє прийнято на підставі норм ст.ст. 18, 24 Закону "Про режим іноземного інвестування", п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р.№ 937 (937-96-п) ( далі -Порядок), а також норм п.п.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі - Закон 2181).

Відповідно до норм ч.4 ст. 24 Закону "Про режим іноземного інвестування" майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом у порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Ст.18 названого закону передбачено наступне. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється, виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.Отже, у законі йдеться про обов’язок сплати мита та порядок визначення суми платежу, який пов’язано з днем здійснення відчуження майна. Строк сплати мита законом не визначено.

Відповідно до п.15 Порядку (937-96-п) якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження. Отже, Порядок визначає, що внесення платежу є вчасним у разі,коли сплату здійснено протягом дня, у який відбулося відчуження. Вимог стосовно того, що сплата мита повинна передувати відчуженню, Положення не містить.

Відповідно до норм п.17.1.9.ст.17 Закону 2181 (у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.).Таким чином, штраф, визначений названою нормою ст.17, можливо застосувати лише у разі, коли діючим законодавством передбачено обов’язок попереднього щодо дії платника податку нарахування та сплати податку або збору.

Отже, порушення норм ст.ст. 18, 24 Закону "Про режим іноземного інвестування", п.15 Порядку видачі, обліку і погашення векселів виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996р. №937 (937-96-п) не тягне за собою можливості застосування санкцій, передбачених п.17.1.9 ст.17 Закону 2181.

Виходячи з викладеного, спірне податкове повідомлення слід визнати таким, що не відповідає чинному законодавству, та скасувати, у зв’язку з чим позов задовольнити.

Як свідчить зміст рішення суду першої інстанції, вказане рішення прийнято без аналізу та застосування названих норм матеріального права

В той же час колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції, прийняте на підставі того, що відчуження майна позивачем не відбулося, не можна визнати обґрунтованим без з’ясування обставин, щодо дій учасників угоди купівлі-продажу та фактичного перебування майна, на які посилається апелянт.

Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.202 КАС Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу Кіровоградської митниці, м. Кіровоград задовольнити частково.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року –скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми "Р"від 27.02.2007р. №9.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці, м. Кіровоград задовольнити частково.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року –скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Кіровоградської митниці форми "Р"від 27.02.2007р. №9.

Присудити на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат за рахунок Державного Бюджету України.

постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

постанова виготовлено у повному обсязі 25.06.2010 р.