розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року по адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського ТОВ "Світанок"до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області

- про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,-

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача від 10.04.2009 року №№288,289,290 про застосування до нього фінансових санкцій та нарахування пенсі за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в УПФУ, як платник внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.

В період з 25.03.2009 року по 14.04.2009 року працівниками відповідача була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів ПФУ, про що складено акт.

За результатами проведення вказаної перевірки встановлено порушення позивачем п.1 ст. 19, п.п.2,6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.4.1, п.5.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"від 16.01.2004 року.

На підставі вказаного акту та виявлених в ході проведення перевірки порушень відповідач виніс рішення від 10.04.2009 року: №288, яким застосував до позивача фінансові санкції за затримку сплати страхових внесків понад 90 календарних днів 24069,41 грн. та нарахував пеню у розмірі 9526,79 грн. за період з 20.08.2008 року по 2.03.2009 року; №289, яким за затримку сплати страхових внесків за період з 31 до 90 календарних днів, з 22.12.2008 року по 2.03.2009 року, застосував до позивача фінансові санкції на суму 1677,09 грн. та нарахував пеню в сумі 586,98 грн.; №290 застосував фінансові санкції в сумі 2500 грн. та нарахував пеню у розмірі 475 грн. за затримку сплати страхових внесків понад календарних днів –з 22.12.2008 року по 27.03.2009 року.

Відповідно до п.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, рішення про застосування фінансових санкцій складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків. Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від кількості випадків сплати.

Інструкцією передбачений відсотковий розмір фінансових санкцій в залежності від кількості днів затримки сплати страхових внесків.

В даному випадку відповідач, на підставі виявленого порушення за перевірений період –несплата страхових внесків, зафіксованого в акті перевірки, тричі притягнув позивача до відповідальності за його вчинення, шляхом винесення трьох оскаржуваних платником внесків рішень.

Суд першої інстанції дав належну оцінку вказаним обставинам, зібраним по справі доказам та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке відповідає Закону (1058-15) .

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині рішення. Апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 1.07.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.