КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3438/09/2670 
Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"05" травня 2010 р. м. Київ
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24610761) )
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бараненка І.І., Мамчура Я.С.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ "Айбокс"звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення №1212305 від 23.01.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340, 00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, ДПА в Черкаській області була проведена перевірка ТОВ "Айбокс"за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії господарської одиниці, де розташований платіжний термінал позивача, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, б. 47.
За результатами перевірки був складений акт № 000088 від 22.12.2008 р., на підставі якого ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняли рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.01.2009 р. № 1212305 у розмірі 340,00 грн.
В ході перевірки встановлено, що в приміщенні магазину "Квіти"по вул. Гагаріна, б. 47 в м. Черкаси TOB "Айбокс"надаються послуги поповнення рахунків мобільних операторів за готівку через термінал, який не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований та не опломбований у встановленому порядку.
ст. 1 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
П. 1 ст. 3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ "Альфа-Банк"(Банк) та TOB "Айбокс" (Агент) укладений договір № 2 від 10.04.08 р. про приймання готівки від населення для подальшого переказу платежів на користь операторів мобільного зв'язку (Постачальник Послуг). Відносини між ЗАТ "Альфа-Банк", операторами мобільного зв'язку та TOB "Айбокс" регулюються відповідними Операційними договорами.
Відповідно до трьохстороннього Агентського договору від 25.07.08 р., укладеного між ЗАТ "Телесистеми України"(Оператор), TOB "Айбокс"(Агент) та ЗАТ "Альфа - Банк"(Банк), приймання Платежів від імені та за рахунок Банку здійснюється Агентом за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування Агента (ПТКС). Платежі приймають Банком через ПТКС (платіжні термінали), які призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії та переказуються в подальшому Оператору на умовах та у строки, передбачені договором. Агент отримує від Банку винагороду в безготівковій формі за здійснені ним послуги по прийманню платежів із використанням платіжних терміналів.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Айбокс"не проводить розрахункові операції у сфері торгівлі та послуг із платниками, оскільки за допомогою ПТКС платники отримують такі послуги у постачальника послуг (оператора), не здійснюючи розрахункові операції при продажу товарів (послуг). Позивач є Агентом, який здійснює за допомогою ПТКС приймання платежів від імені і за рахунок Банку із зарахуванням грошових коштів на рахунок Банку, який здійснює переказ отриманих платежів абонентів на поточний рахунок Оператора. Оплата послуг Агента (позивача) здійснюється Банком.
ст.2 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначає, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, тому не можна взяти до уваги твердження апелянта, що ПТКС є реєстратором розрахункових операцій, оскільки, дані платіжні термінали призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії.
Таким чином, аналіз наведених положень ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , свідчить про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно з п. 1, 2, 3 Постановою Правління НБУ "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування"№ 53 від 05.03.2008 р. (z0265-08) операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками. Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати: відображення зазначених у пункті 1 цієї постанови операцій, здійснених із застосуванням ПТКС, у системі автоматизації банку (далі - САБ) або в обліковій системі небанківської фінансової установи в той самий день або не пізніше наступного робочого дня; видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки. Банки здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, з якими укладено агентські договори, законодавства України в частині здійснення операцій із застосуванням ПТКС, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах цих договорів.
У відповідності до вимоги Постанови Правління НБУ "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування"№ 53 від 05.03.2008 р. (z0265-08) , такі реквізити квитанції затверджені сторонами Агентського договору від 25.07.2008 року, а відтак, відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Окружним адміністративним судом м. Києва було правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність рішень податкової інспекції та правильно застосовано при цьому норми чинного законодавства, задовольнивши позов у повному обсязі.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.05.2010 року.