розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Технологія-М"товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта Україна"до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, –

ДП "Технологія-М"ТОВ "Норвеліта Україна"звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення №0007181702/0 від 13.11.2008 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 575,07 грн., штрафних санкцій в розмірі 1150,14 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00006072303 від 13.11.2008 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 3147,98 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ в м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.09.2008 року по 24.10.2008 року Державною податковою інспекцією в м. Житомирі було проведено виїзну планову документальну перевірку дочірнього підприємства "Технологія-М"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, про що 31.08.2008 року складено акт №6071/23-1/32075978/0110.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"та п.п. 2.11, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні (z0040-05) (далі –Положення), а саме встановлено проведення готівкових розрахунків підприємством без подання одержувачами коштів відповідних платіжних документів та не оподаткування суми отриманих підзвітними особами від підприємства коштів в якості компенсації понесених ними витрат, що є доходами таких підзвітних осіб.

За результатами проведеної перевірки ДПІ в м. Житомирі були винесені податкове повідомлення-рішення №000718702/0 від 13.11.2008 року, яким позивачу визначено зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 574 грн. 07 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1150 грн. 14 коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1347 грн. 98 коп.

При проведенні перевірки перевіряючими було встановлено, що підприємством у липні, листопаді 2007 року, січні-червні 2008 року не утримано податок з доходу отриманого 5 працівниками підприємства (проводились готівкові розрахунки без подання відповідних платіжних документів), в результаті чого встановлено недоотримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 472 грн. 20 коп. та встановлено відсутність достовірних підтвердних документів по авансових звітах на суму 3147 грн. 98 коп.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб"(далі по тексту –Закон) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно із п. 4.1 ст. 4 Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Підпунктом 4.2.1 пунктом 4.2 статті 4 Закону встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (z0040-05) .

Так, пунктом 2.11. Положення (z0040-05) передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Цим пунктом визначено строки видачі готівки.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів (п. 7.41 Положення (z0040-05) ).

Відповідно до п. 7.43 Положення (z0040-05) під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Пунктом 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.2003 N 440 (z0915-03) , звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Згідно з абзацом четвертим пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"за наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано доказів, які б вказували, що 5 працівникам підприємства зазначених в додатку №8 видавались кошти під звіт або ними придбавались товари (послуги) за розпорядженням керівника підприємства на суму 1347 грн. 98 коп. Також, відсутнє розпорядження керівника підприємства та видаткові касові ордери на зазначену суму коштів, відсутні звіти таких працівників про отримані кошти та документи, що б свідчили про повернення підприємством 1347 грн. 98 коп. таким працівникам. Не встановлено факту прийняття від працівників платіжних документів для їх оплати. Видача таких коштів не знайшла свого відображення в журналі рахунку 372.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Житомирі –відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.