розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою представника "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Київському районі м.Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, зобов’язання утриматися від накладення штрафних санкцій, -

У липні 2008 року "Виробничо-комерційна фірма "Хвиля"у вигляді ТОВ звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі м.Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.05.2008 року № 0001362301/0, зобов’язання ДПІ у Київському районі м.Одеси утриматися від накладення штрафних санкцій щодо сплати ПДВ за договором купівлі-продажу між ТОВ "Лексан СЛВ"та "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді ТОВ від 01.09.2006 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в задоволенні адміністративного позову "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Київському районі м.Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовлено.

В апеляційній скарзі представника "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення № 227/104 від 17 квітня 2008 року, виданого ДПІ у Київському районі м Одеси, працівниками ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB з питань взаєморозрахунків з TOB "Лекссан СЛВ"у жовтні 2006 року, за результатами якої складено акт № 949-23-02-13878224/84 від 05.05.2008 року. В акті зазначено, що в порушення п.1.3, п.1.8, ст.1, п.п. 7.2.3 п.п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року №168/97-ВР, позивачем до складу податкового кредиту неправомірно було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 48346.40 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення за № 0001362301/0 від 16.05.2008 року, яким позивачу за порушення п.п. 1.3, 1.8, ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 72519, 60 грн., у тому числі за основним платежем - 48346,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24173,20 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що TOB "Лекссан CJIB" у жовтні 2006 року відвантажило для ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB профіль дверний та віконний та виписало податкову накладну № 131 від 31.10.2006 року на суму 241738 грн., та ПДВ - 48346,40 грн.

Вищезазначена сума податку на додану вартість включена ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB до складу податкового кредиту, відображена у книзі придбання за жовтень 2006 року та у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, яку було надано до ДПІ у Київському районі м. Одеси 17.11.2006 року.

Для підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB зазначеної суми податку на додану вартість, ДПІ у Київському районі м. Одеси було надіслано запит до ДПІ у Приморському районі м. Одеси на проведення зустрічної перевірки TOB "Лекссан СЛВ".

2 липня 2007 року до ДПІ у Київському районі м. Одеси надійшла відповідь від ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в якої зазначено, що неможливо провести зустрічну перевірку TOB "Лекссан СЛВ", так як згідно бази даних АІС-РПП - підприємство припинено (ліквідовано, закрито), дата закриття в ДПІ - 06.06.2007 року, дата скасування реєстрації в РВК - 08.12.2006 року. Згідно даним АРМ "Бестзвіт"підприємство звітувало до податкового органу з наступними показниками декларації по ПДВ: податковий період - жовтень 2006 року: податкові зобов'язання "-", податковий кредит "-", з чого виходить, що TOB "Лекссан СЛВ"не включило у декларації по податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань - суму податку на додану вартість, за проданий товар для ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB по вищевказаній виписаній податковій накладній за жовтень 2006 року, всього у сумі - 48346.40 грн.

За отримані матеріали (профіт) ВКФ "Хвиля"у вигляді TOB передала простий вексель серії АА №0600190 TOB "Лекссан СЛВ"складений 14 жовтня 2006 року на суму 290078,40 грн., термін погашення векселя 13 жовтня 2015 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідає вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Доводи ДПІ про те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ "Лексан СЛВ"було сплачено ПДВ до бюджету, колегія суддів не приймає до уваги та зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом (168/97-ВР) умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування та складання податкової накладної надається особам, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 вказаного Закону, відповідно до якої, реєстрація платника податку діє до дати її анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Лексан СЛВ"було ліквідовано (закрито) в ДПІ 06.06.2007 року, скасування реєстрації підприємства в РВК –08.12.2006 року, отже, на час видачі податкової накладної ТОВ "Лексан СЛВ"позивачеві ( жовтень 2006 року), відповідно до вище наведених положень Закону "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) ТОВ "Лексан СЛВ"мало права на нарахування та складання податкової накладної.

Щодо позовних вимог "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді ТОВ про зобов’язання ДПІ у Київському районі м.Одеси утриматися від накладення штрафних санкцій щодо сплати ПДВ за договором купівлі-продажу між ТОВ "Лексан СЛВ"та "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді ТОВ від 01.09.2006 року, колегія суддів приходить до висновку, що вони є такими, які не підлягають задоволенню, оскільки прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов'язання його на майбутнє є передчасним.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 196, п.3, п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційну скаргу представника "Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми "Хвиля"у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси № 0001362301/0 від 16.05.2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.