Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Попович О.В. та Мельничука В.П., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2009 року та на додаткову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000352380/0, № 0000362380/0, №0000372380/0, № 0000352380/1, № 0000362380/1, № 0000372380/1, №0000352380/2, №0000362380/2, № 0000352380/3, 0000362380/3, –

У березні 2009 року позивач –ТОВ "Торговий дім "КАМАЗ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000352380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000362380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000372380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000352380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000362380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000372380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000352380/2 від 19 грудня 2008 року, № 0000362380/2, а також № 0000352380/3 від 27 лютого 2009 року та 0000362380/3 від 27 лютого 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 липня 2009 року виправлено описку у вступній та описовій частинах постанови, викладено вступну частину постанови в новій редакції та доповнено описову частину постанови абзацом третім наступного змісту "В ході судового розгляду представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог від 18.06.2009 року в які позивач ТОВ ТД "КАМАЗ"просив визнати в доповнення до заявлених раніше позовних вимог, визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення –рішення від 27.02.2009 року № 0000352380/3 на загальну суму 1008 349, 00 грн. та 0000362380/3 на загальну суму 865 749, 00 грн. Вказані податкові повідомлення –рішення з дробом "3" були прийняті відповідачем за результатом розгляду скарги Товариства Державною податковою адміністрацією України, яка була залишена без задоволення, а податкові повідомлення –рішення без змін."В адміністративному позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції та додатковою постановою, позивачем подано заяви про апеляційне оскарження та апеляційні скарги, в яких він просить скасувати постанову суду першої інстанції та додаткову постанову, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ"з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2894/23-815-31570627 від 11.07.2008 р. (далі –Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив вимоги:

- п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 2 969 167,00 грн., а саме за звітними податковими періодами:

за І квартал 2007 року - 54167,00 грн.,

за І півріччя 2007 року - 348334,00 грн.,

за 9 місяців 2007 року - 1415001,00 грн.,

за 2007 рік - 2885834,00 грн.,

за І квартал 2008 року - 83333,00 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2969167,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 742292,00 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено, що у порушення

- п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість за 2007 рік на суму - 577166,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між: сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2008 року на суму - 16667,00 грн., що призвело до заниження та несплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 577166,00 грн., в тому числі:

за березень 2007 року - 1083,00 грн.;

за червень 2007 року - 35500,00 грн.;

за вересень 2008 року - 213333,00 грн.;

за листопад 2007 року - 15000,00 грн.;

за грудень 2007 року - 279167,00 грн.

та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2008 року на суму 16667,00 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.07.2008 р. № 0000352380/0, №0000362380/0, № 0000372380/0.

За наслідком апеляційного узгодження вказаних повідомлень-рішень до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, скарга платника залишена без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2008 р. № 0000352380/1, №0000362380/1, № 0000372380/1, рішенням ДПА у м. Києві скарга платника задоволена частково – податкове повідомлення-рішення від 08.10.2008 р. №0000372380/1 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 16 667,00 грн. скасовано, в іншій частині скаргу залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.12.2008 р. №0000352380/2, №0000362380/2.

За наслідками перегляду податкових повідомлень-рішень від 19.12.2008 р. №№0000352380/2, №0000362380/2 скаргу позивача залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009 р. № 0000352380/3, № 0000362380/3.

Щодо порушень п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) , в результаті чого було завищено валові витрати на загальну суму 2 969 167,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТОВ "ТД "КАМАЗ"та ТОВ "Експрим"укладено агентській договір № 09/01 на реалізацію продукції від 09 січня 2007 року.

У відповідності до умов вказаного договору виконавець зобов’язується за дорученням та в інтересах замовника виконувати певні дії:

- знаходити на вигідних для замовника умовах покупців автомобілів та автопоїздів групи "КАМАЗ";

- сприяти замовнику в укладенні контрактів на продаж продукції. А також:

- здійснювати пошук потенційних покупців продукції, всебічно розвивати з ними ділові стосунки з метою укладення в подальшому вищевказаних договорів на вигідних для замовника умовах;

- сприяти замовнику в укладенні договорів на продаж продукції;

- надавати інформацію, визначену вказаним договором та

- повідомляти замовнику на його вимогу всі відомості про хід доручення.

П. 3 вказаного договору регулює порядок та умови розрахунків між сторонами, у відповідності до яких: сторони дійшли згоди про те, що винагорода виконавця за кожну одиницю продукції, проданої замовником по кожній угоді, укладеній при посередництві виконавця відповідно до договору складається з суми перевищення ціни продажу над звичайною ціною, за якою замовник реалізує продукцію в своєму регіоні.

Оплата винагороди виконавця проводиться на підставі акту виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін, після оформлення продукції на ім'я покупця за кожним договором, укладеним замовником при посередництві виконавця.

Виплата винагороди виконавцю проводиться після продажу замовником продукції, згідно чинного законодавства та переоформлення продукції на ім'я покупця.

Ст. 295 ГК України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до ст. 297 ГК України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до положень ст. 296 ГК України, згідно якої агентські відносини виникають у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій. Між ТОВ "ТД "КАМАЗ" та ТОВ "Експрим" виникли агентські відносини після укладення агентського договору №09/01 від 09.01.2007 р.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем порушені вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"у відповідності до яких: не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте, вказана обставина спростовується наявними актами виконаних робіт, податковими накладними та виписками руху коштів по банківському рахунку ТОВ "ТД "КАМАЗ", згідно з яких розрахунок за надані послуги проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Експрим".

Згідно з Актом виконаних роб?іт до Агентського договору № 09/01 від 09.01.2007 р.:

- від 15.03.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 190000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 231, том 1);

- від 01.03.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 178000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 232, том 1);

- від 30.03.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 232000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 233, том 1);

- від 28.04.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 1000000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 234, том 1);

- від 01.06.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 520000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 235, том 1);

- від 27.06.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 866000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 236, том 1);

- від 03.09.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 1215000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 237, том 1);

- від 14.09.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 775000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 238, том 1);

- від 28.09.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 1355000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 239, том 1);

- від 01.11.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 1570000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 240, том 1);

- від 30.11.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 870000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 241, том 1);

- від 29.12.2007 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 2900000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 242, том 1);

- від 31.03.2008 р., вартість наданих ТОВ "Експрим" послуг з пошуку покупців продукції (автомобілів та автопоїздів групи КамАЗ) становить 1410000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 243, том 1).

В актах містяться дані про найменування, дату реалізації продукції, кількість, ціну (з ПДВ) та назву покупця, а також розмір винагороди агента (з ПДВ).

Також в актах зазначено, що сторони вважають обов'язки згідно з агентським договором №09/01 від 09.01.2007 р. виконаними та претензій одна до одної не мають.

Чинним законодавством не встановлено переліку документів для підтвердження витрат на надання агентських (маркетингових) послуг.

За таких обставин, акт виконаних робіт є єдиним первинним документом, який підтверджує надання замовнику результатів здійснення агентських і послуг та здійснення витрат замовником у зв'язку з їх отриманням.

Відповідно до виписок руху коштів по банківському рахунку ТОВ "ТД "КАМАЗ" розрахунок за надані послуги проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Експрим". (а.с. 257-274).

Також, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком відповідача з приводу порушень п.п.5.5 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до умов якого, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час), а наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами, з огляду на те, що ТОВ "ТД "КАМАЗ" та ТОВ "Експрим" не є пов’язаними особами в розумінні п.1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідач не обґрунтував, що ТОВ "ТД "КАМАЗ"та ТОВ "Експрим"є пов'язаними особами, тому колегія суддів не вбачає порушень з боку ТОВ "ТД "КАМАЗ" п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на те, що завищено залові витрати у зв'язку з тим, що в процесі виконання агентського договору фактична дата відвантаження або дата реалізації товару не співпадає з датою реалізації товару, зазначеного в актах виконаних робіт до агентського договору.

Невідповідність зазначеної в акті прийому-передачі послуг дати відвантаження товару з фактичною датою здійснення поставки не може об'єктивно свідчити про відсутність наданих агентом послуг.

Послуги у розумінні ст. ст. 295- 297 ГК України не вичерпуються тільки забезпеченням агентом поставки товарів або надання послуг у конкретний проміжок часу. Це стосується також будь-яких поставок, здійснюваних у межах Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" (1490-14) . Участь підприємства у тендері та укладення ним контракту на постачання продукції, як переможцем тендеру, є різними подіями, між якими впливає значний проміжок часу, відбуваються безпосередні переговори між переможцем та замовником (покупцем), що не виключає, залучення посередника (агента) з метою укладення вищезазначеного договору.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені з дотримання вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити передбачені діючим законодавством.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "ТД "КАМАЗ"правомірно та відповідно до чинного законодавства, за 2007 рік та за 1-ий квартал 2008 року віднесено до складу валових витрат вартість послуг в сумі 2969167,00 грн., наданих ТОВ "Експрим"на підставі актів виконаних робіт.

Оскільки витрати ТОВ "ТД "КАМАЗ"по оплаті агентських послуг документально підтверджені та пов'язані з веденням господарської діяльності, зазначені витрати у сумі 2969167,00 грн. віднесено до складу валових витрат у відповідності до вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин, висновок суду першої інстанції з приводу порушення підприємством п.1.32 ст.1, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР та завищення суми валових витрат на 2 969 167,00 грн. є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 даного Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 даного Закону.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції з приводу того, що заниження об’єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 2969167,00 грн. призвело до заниження податку на прибуток на суму 742292,00 грн. є передчасним, оскільки зазначені витрати у сумі 2969167,00 грн. віднесено до складу валових правомірно, а тому висновки Акту перевірки щодо заниження податку на прибуток на суму 742292,00 грн. є помилковими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Стосовно порушень п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, тобто занижено податок на додану вартість за 2007 рік на суму - 577 166,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з ч. 2 п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суми податку, що були сплачені постачальнику послуг без документального їх підтвердження фактичного надання та зв’язку з господарською діяльністю є помилковим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Експрим"надані наступні податкові накладні, що підтверджують перерахунок коштів позивачем на рахунок ТОВ "Експрим"на виконання умов Агентського договору № 09/01 від 09.01.2007 р.:

- № 109 від 01.03.2007 р. на суму 178000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 244, том 1);

- № 146 від 15.03.2007 р. на суму 190000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 245, том 1);

- № 248 від 28.04.2007 р. на суму 1000000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 246, том 1);

- № 179 від 30.03.2007 р. на суму 232000,00 грн. з ПДВ 20% (а.с. 247, том 1);

- № 392 від 27.06.2007 р. на суму 866000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 248, том 1);

- № 339 від 01.06.2007 р. на суму 520000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 249, том 1);

- № 750 від 01.11.2007 р. на суму 1570000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 250, том 1);

- № 643 від 28.09.2007 р. на суму 1355000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 251, том 1);

- № 602 від 14.09.2007 р. на суму 775000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 252, том 1);

- № 571 від 03.09.2007 р. на суму 1215000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 253, том 1);

- № 245 від 31.03.2008 р. на суму 1410000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 254, том 1);

- № 910 від 29.11.2007 р. на суму 2900000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 255, том 1);

- № 817 від 30.11.2007 р. на суму 870000,00 грн. з ПДВ 20 % (а.с. 256, том 1).

Податкові накладні, виписані постачальником послуг (ТОВ "Експрим") до кожного акту виконаних робіт, містять всі обов'язкові відомості, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р. (z0233-97) , тобто вони є такими, що складені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що надання ТОВ "Експрим" позивачу агентських послуг за укладеним між ними договором безпосередньо пов’язане з господарською діяльністю позивача та отримувались з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Вказаний факт підтверджується тим, що на основі послуг, наданих ТОВ "Експрим", позивачем в майбутньому укладені договори, згідно з яких останній мав можливість реалізовувати свою продукцію.

Таким чином, судом першої інстанції безпідставно враховано положення пункту 7.4.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних послуг, а відтак законно та у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції з приводу порушення підприємством п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження та несплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 577166,00 грн. є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність в діях позивача порушень законодавства підтверджується експертним висновком № 1657 від 16 березня 2009 року, зробленим науковим співробітником лабораторії судово-економічних досліджень Київського НДІ судових експертиз (а.с.275-280), відповідно до якого ТОВ "Торговий дім "КАМАЗ" у 2007 р. та І кв. 2008 р. правомірно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 2969167,00 грн. по оплаті агентських послуг та до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 577166,00 грн., нарахований (сплачений) у вартості агентських послуг, у відповідності до норм чинного законодавства.

Щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2008 року на суму 16 667,00 грн., викладеного в Акті перевірки відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок вказаного, на думку відповідача, порушення складено податкове повідомлення-рішення № 0000372380/0 від 28 липня 2008 року, потім – № 0000372380/1 від 08 жовтня 2008 року. Проте, подальшому вказане податкове повідомлення-рішення скасовано.

Згідно з пп. б) пп. 6.4.1, пп. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження; у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

З урахуванням викладеного податкові повідомлення-рішення № 0000372380/0 від 28 липня 2008 року та № 0000372380/1 від 08 жовтня 2008 року вважаються відкликаними, а тому в задоволенні позовних вимог про їх скасування слід відмовити.

Стосовно вимог апелянта про скасування Додаткової постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року, колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем збільшено позовні вимоги, про що свідчить заява про збільшення позовних вимог (а.с. 107), в якій позивач просив: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000352380/3 від 27 лютого 2009 року та № 0000362380/3 від 27 лютого 2009 року.

постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2009 року не містить ні в мотивувальній, ні в вступній та резолютивній частинах вирішення позовних вимог про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана додаткова постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року є по суті постановою про виправлення описки. Приймаючи вказану додаткову постанову, суд першої інстанції керувався ст. 69 КАС України, які регулює питання виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.

За таких обставин, додаткова постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, в зв’язку з чим вбачаються підстави для її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин справи призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2009 року та додаткова постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою позовні вимоги необхідно задовольнити частково та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000352380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000362380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000352380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000362380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000352380/2 від 19 грудня 2008 року, № 0000362380/2, №0000352380/3 від 27 лютого 2009 року та 0000362380/3 від 27 лютого 2009 року.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційну скаргу позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2009 року –задовольнити частково.

Апеляційну скаргу позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" на додаткову постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року –задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2009 року та додаткову постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року –скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 0000352380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000362380/0 від 28 липня 2008 року, № 0000352380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000362380/1 від 08 жовтня 2008 року, № 0000352380/2 від 19 грудня 2008 року, №0000362380/2, № 0000352380/3 від 27 лютого 2009 року та № 0000362380/3 від 27 лютого 2009 року.