Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Горошко Н.П.,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Ковінська Т.Г.

за участю сторін:

представника позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Облетової Галини Василівни,

прокурора - Ковалевича Олега Михайловича,

представник відповідача, Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія - не з’явився,

третя особа, Розпорядник майна Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" арбітражний керуючий Марченко Роман Вікторович - не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 30.10.2009 року у справі № 2а-9755/09/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників 1, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)

до Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія (вул. Земська, 9, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100),

третя особа: Розпорядник майна Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" арбітражний керуючий Марченко Роман Вікторович (АДРЕСА_1),

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим ( вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з уточненими позовними вимогами про визнання протиправними дій Контрольно - ревізійного відділу у м. Феодосія по складанню висновків Акту позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 року № 26-21/47 від 05.08.2009 року щодо порушення п.13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та що вартість Державного контракту від 10.10.2008 року №227-08 повинна бути переглянута і Виконавець (відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море") повинен повернути надмірно отримані кошти у розмірі 41513,45грн. Представнику Замовника (військовій частині 1498); а також щодо неправомірного нарахування відсотків КБ ТОВ "Місто Банк" та нанесення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шкоди (збільшення збитків) на 111956388,52 гривень; зобов’язання Контрольно-ревізійний відділ у місті Федосія виключити з Акту позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 року № 26-21/47 від 05.08.2009 року висновки щодо порушення п.13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та що вартість Державного контракту від 10.10.2008 №227-08 повинна бути переглянута і Виконавець (відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море") повинен повернути надмірно отримані кошти у розмірі 41513,45грн. Представнику Замовника (Військовій частині 1498); а також щодо неправомірного нарахування відсотків КБ ТОВ "Місто Банк" та нанесення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шкоди (збільшення збитків) на 111956388,52 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" порушено вимоги статті 124, частини другої статті 19 Конституції України та статей 2, 10, 12 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", тобто дії відповідача перевищують межі повноважень наданих йому законодавством. Позивач зазначив, що відповідачу взагалі не надане право перевіряти ціноутворення товарів та послуг, тобто відповідачем фактично здійснювалось втручання у господарську діяльність. Також, позивач наполягав на тому, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності товариства тим питанням, що пов’язані із виникненням кредиторської заборгованості, оскільки воно вже було розглянуте господарськими судами України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2009 року у справі № 2а-9755/09/8/0170 у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2009 року у справі № 2а-9755/09/8/0170 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним в апеляційній скарзі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 12.04.2010 року, не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та третя особа викликалися в судове засідання, але в суд не з’явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню через наступне.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа від 10.07.2009 року №13-18/4758 КРУ в АРК, та на підставі рішення Феодосійського міського суду від 08.07.2009 року, на підставі направлення на проведення позапланової ревізії від 14.07.2009 року №77, виданого заступником начальника КРВ в м. Феодосія, та направлення від 14.07.2009 року №712, виданого начальником КРУ в АРК, головним контролером-ревізором КРВ в м. Феодосія Саньковою Т.В. та головним контролером-ревізором відділу контролю у сфері будівництва та послуг КРУ в АРК Румянцевим С. Л. проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2009 року по 30.06.2009 року.

За результатами вищенаведеної позапланової ревізії складений Акт ревізії від 05.07.2009 року № 26-21/47.

Законом України "Про контрольно-ревізійну службу" (2939-12) визначений статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Даним законом України "Про контрольно-ревізійну службу" (2939-12) передбачено, що в компетенцію вказаної служби входить державний фінансовий контроль, який реалізується, зокрема, шляхом інспекції і проведення державного фінансового аудиту. Отже, органи контрольно-ревізійної служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень. Відповідно до статті 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу" порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту і інспекції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року (550-2006-п) встановлено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Вказаною нормою встановлено, що в констатуючій частині вказується інформація про результати ревізії в розмірі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірені ці питання, а також вказується висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Виявлені об’єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов’язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до Акту ревізії, відповідачем було зроблено висновок, що позивач в порушення статті 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення" не дотримався умов Контракту, зазначених в пункті 7 Протоколу погодження договірної ціни, що призвело до того, що згідно Акту виконаних робіт від 29.12.2008 року Товариством (ВАТ "ФСК "Море") було пред’явлено Представнику замовника до сплати, а представником замовника було перераховано суму не 758486,55 грн., а 800000,00 грн., тобто на 41513,45 грн. більш ніж необхідно було сплатити у разі дотримання умов Контракту. Зайво отримані виконавцем кошти у розмірі 41513,45 грн. підлягають поверненню представнику замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Контракту від 10.10.2008 року № 227-08 впродовж 90 календарних днів після перерахування авансу виконавець повинен підтвердити представникові замовника повний обсяг витрат коштів актом виконаних робіт (п.п 4.4 Контракту).

Згідно п.п. 4.5 Контракту акти виконаних робіт повинні бути узгоджені спостерігачами, які призначаються замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавець підтвердив замовникові повний об’єм витрат коштів по відповідним актам виконаних робіт. Даний факт не заперечувався відповідачем.

Таким чином, всі роботи за контрактом виконані у повному обсязі та у встановлений термін. Акти підписані спостерігачами замовника, тому твердження відповідача, що позивач не належним чином виконав умови контракту та отримав зайві кошти у розмірі 41513,45 грн. є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 7 Протоколу погодження договірної ціни на виконання дослідницько-конструкторської роботи шифр "Орлан" за державним контрактом від 10.10.2008 року № 227-08 в розрахунку ціни прийнятий рівень рентабельності 10% до собівартості власних робіт.

Крім того п.п 4.1 Контракту та пунктом 6 Протоколу погодження договірної ціни на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Орлан" вартість робіт встановлена в сумі 800000,00 грн. Актом виконаних робіт від 29.12.2008 року роботи виконані на загальну суму 800000.00 грн.

Отже, сума 41513,45 грн. увійшла у розрахунок виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи та повністю спростовує позицію відповідача.

Відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно пункту 2 статті 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення", оплата поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг під час виконання оборонного замовлення здійснюються за цінами на умовах та у терміни, передбачені державними контрактами. У разі зміни вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв, інших не залежних від діяльності виконавців причин, яки впливають на витрати з виробництва продукції (робіт, послуг), ціни, визначені державними контрактами, можуть підлягати коригуванню у порядку, визначеному Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) .

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача, щодо зобов’язання позивача прийняти заходи щодо повернення зайве отриманих бюджетних коштів представнику замовника по контракту оборонного замовлення від 10.10.2008 року № 227-08 у сумі 41513,45грн., яки виникли в порушення статті 629 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, пункту 1 статті 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 року №464-IV та недодержання з боку позивача пункту 7 Протоколу погодження договірної ціни.

За таких обставин, дії відповідача по зобов’язанню позивача повернення зайве отриманих бюджетних коштів представнику замовника по контракту оборонного замовлення від 10.10.2008 року №227-08 у сумі 41513,45грн. створені поза межами повноважень, що передбачені Конституцією Україні та статей 10, 12 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу України".

Судом встановлено, що відповідачем було проведено ревізію правомірності нарахування відсотків, штрафів, пені за зобов’язаннями ВАТ "ФСК "Море" перед ГАСІЄБ "Укрспецимпексбанк", ВАТ "Державний ощадний банк", і КБ ТОВ "Місто Банк".

Згідно Акту ревізії, відповідачем було встановлено, що сума боргів по кредитним договорам від 23.08.2000 року № 54-1.1 та від 17.04.2002 року №10-1.1 підтверджена рішеннями Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2006 року та від 21.11.2006 року, які були залишені без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 року та Вищого господарського суду України від 02.04.2007 року. Але фактичну суму боргу, яка передана ГАСІЄБ "Укрспецимпексбанк" при його ліквідації до КБ ТОВ "Місто Банк" визначити не можливо згідно наданих до ревізії документів. Згідно наданої до ревізії заяви КБ "Місто Банк" від 28.02.2008 року № 393 до Господарського суду Автономної Республіки Крим станом на дату цієї заяви, а саме 28.02.2008 року, ВАТ "ФСК "Море" не сплатив кредитору суму заборгованості у розмірі 70430490,29грн. Відповідачем було зроблено висновок, що сума кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку ВАТ "ФСК "Море" незаконно збільшена на 111956388,52грн., що призвело до збільшення збитків підприємства на таку ж суму.

Як вбачається з матеріалів справи, сума боргів ВАТ "ФСК "Море" перед Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним банком України "Укрспецімпексбанк" по кредитним договорам від 23.08.2000 року № 54-1.1 та від 17.04.2002 року № 10-1.1 підтверджена рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2006 року у справі №2-22/558-2006, залишеним без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 року та ВГСУ від 02.04.2007 року, а також рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2006 року згідно вказаних рішень право нарахування відсотків, індексу інфляції. а також 3% річних від простроченої суми за зобов’язаннями по кредитній лінії по договору від 23.08.2000 року № 54-1.1 належить банку-координатору "Укрспецімепексбанк".

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 25.07.2003 року №314 банківська ліцензія Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк" відкликана та ініційована процедура ліквідації банку. Ліквідатор відповідно до статті 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначив кредиторів і дебіторів ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк" із затвердженням НБУ переліку кредиторів та ліквідаційного балансу згідно п. 17.4 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.08. 2001 року N 369 (z0845-01) .

Відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній НБУ юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

На виконання зазначеної постанови правління НБУ 19.12.2007 року між "Укрспецімпексбанк", КБ ТОВ "Місто банк" та НБУ було укладено Договір №1 про передачу непроданих (нереалізованих) активів, що залишилися на час закінчення строку ліквідації ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк" в управління КБ ТОВ "Місто Банк" для продовження погашення заборгованості кредиторам "Укрспецімпексбанк" за рахунок отриманих активів. Згідно цього договору КБ ТОВ "Місто Банк" є Управителем та йому передаються непродані (нереалізовані) активи ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк". Відповідно 1.3 Договору Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів, якими він володіє та розпоряджається відповідно до чинного законодавства та Договору, діє без довіреності.

Враховуючи викладене, КБ ТОВ "Місто Банк" прийняв непродані (нереалізовані) активи, що залишилися на час закінчення строку ліквідації ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк" в управління для продовження погашення заборгованості кредиторам ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк" за рахунок отриманих активів.

Відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 609 Цивільного Кодексу України, глави 15 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 року за N 845/6036 (z0845-01) , КБ ТОВ "Місто Банк" зобов’язаний пред’являти вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості ДАСІЕБУ "Укрспецімпексбанк", в тому числі через судові органи.

Відповідно до статті 609 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Згідно рішення комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 15.04.2008 року № 123 "Про виключення Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк" м. Київ з державного реєстру "Укрспецімпексбанк" перестав існувати.

Відповідно до статті 98 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора. пунктом 2 статті 91 зазначеного Закону встановлено, що банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Беручи до уваги те, що "Укрспецімпексбанк" було виключено з Державного реєстру на підставі рішення комісії НБУ від 15.04.2008 року № 123, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "ФСК "Море".

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року у справі № 2-3/626-2008 визнаний кредитором ВАТ "ФСК "Море" зокрема Комерційний банк ТОВ "Місто Банк" з вимогами на суму 119353399,16 грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 року у справі № 2-3/626-2008р. ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року в зазначеній частині залишена без змін. Постановою Вищого Господарського суду України від 09.12.2008 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 року та ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року в зазначеній частині залишена без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 26.03.2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 09.12.2008 року у справі № 2-3/626-2008.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відмовлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтвердженні документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Грошове зобов’язання –зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Зі змісту наведених норм слідує, що кредитором визнається особа, яка має вимоги щодо зобов’язання боржника заплатити певну грошову суму з підстав передбачених законодавством. Отже, вищезазначеними судовими рішеннями встановлені обставини наявності заборгованості позивача перед КБ ТОВ "Місто Банк" на суму 119353399.16грн, який визначений кредитором.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновок відповідача про зменшення в бухгалтерському обліку суму кредиторської заборгованості перед КБ ТОВ "Місто Банк" на 111956388,52грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки сума кредиторської заборгованості встановлена судовими рішеннями, за якими останній визначений кредитором .

За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності товариства тим питанням, що пов’язані із виникненням кредиторської заборгованості, оскільки воно вже було розглянуте господарськими судами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративного процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов’язані суворо додержувати Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією (254к/96-ВР) та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Стаття 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", яка передбачає права органу державної контрольно-ревізійної служби, та інші положення Закону (2939-12) не надають йому права здійснювати перевірку рішень судів та втручатися в господарську діяльність суб’єкту господарювання.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при неповному з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідності висновків суду обставинам справи; порушенням норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення прозадоволення позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтею 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2009 року у справі №2а-9755/09/8/0170 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Контрольно-ревізійного відділу у м. Федосія по складанню висновків Акту позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 року № 26-21/47 від 05.08.2009 року щодо :

- порушення п.13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та що вартість Державного контракту від 10.10.2008 року №227-08 повинна бути переглянута і Виконавець (відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море") повинен повернути надмірно отримані кошти у розмірі 41513,45грн. Представнику Замовника (військовій частині 1498).

- неправомірного нарахування відсотків КБ ТОВ "Місто Банк" та нанесення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шкоди (збільшення збитків) на 111956388,52 гривень.

Зобов’язати Контрольно-ревізійний відділ у м. Федосія виключити з Акту позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року № 26-21/47 від 05.08.2009 року висновки щодо :

- порушення п.13 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та що вартість Державного контракту від 10.10.2008 року №227-08 повинна бути переглянута і Виконавець (відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море") повинен повернути надмірно отримані кошти у розмірі 41513,45грн. Представнику Замовника (Військовій частині 1498).

- неправомірного нарахування відсотків КБ ТОВ "Місто Банк" та нанесення ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" шкоди (збільшення збитків) на 111956388,52 гривень.

постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 квітня 2010 р.