розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2007 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ"до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

30 листопада 2004 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0000262600/0 від 26 листопада 2004 року.

14 грудня 2007 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0000262600/0 від 26 листопада 2004 року.

12 травня 2008 року на вказане рішення суду ДПІ у Біляївському районі Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Біляївському районі Одеської області здійснила позапланову документальну перевірку ПП "Одеса-Скан"(правонаступник ТОВ "Рубікон-ІІ") з питанння дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за період з 01.01.2004 року по 01.04.2004 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №324/26 від 26.11.2004 року, в якому відповідач в обгрунтування здійсненого визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток на суму 473 900 грн. зазначає, що позивачем порушено вимоги п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"внаслідок не включення до валового доходу у першому кварталі 2004 року вартості безоплатно наданих товарів на загальну суму 1 943 448 грн. та безпідставного нарахування амортизації на об’єкт основних засобів –"ангар"в першому кварталі 2004 року в сумі 29 966,31 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2004 року №0000262600/0 про визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток на суму 473 900 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 142 170 грн. у зв’язку з порушенням позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 4.1 вказаного Закону (334/94-ВР) визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що згідно інформації отриманої від філії КП "Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості"ТОВ "Рубікон-ІІ"в цілому належить комплекс дорожнього сервісу на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ПП "Одеса-Скан"(правонаступник ТОВ "Рубікон-ІІ") та ТОВ "Ерідан"від 03.09.2003 року. Оформлення права власності на вказаний комплекс дорожнього сервісу здійснювалося на підставі клопотання директора ТОВ "Рубікон-ІІ"- Грушкіна О.О. про реєстрацію договору купівлі-продажу та оформлення технічного плану будівель, згідно акту приймання-передачі від 05.09.2003 року до договору купівлі-продажу комплексу дорожнього сервісу. При цьому Грушкіним О.О. було надано вказаний акт приймання-передачі, який оформлений з дотриманням вимог, передбачених діючим закнодавством для первинних документів, та підтверджує виконання господарської операції по придбанню позивачем у ТОВ "Ерідан"32 найменувань об’єктів нерухомості, які складають у сукупності комплекс дорожнього сервісу вартістю 697 000 грн.

Поряд з цим, в акті перевірки зазначено, що за даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Рубікон-ІІ"фактично придбало у ТОВ "Ерідан"на підставі накладної від 05.09.2003 року нерухомі об’єкти на загальну суму 697 000 грн. в кількості 13 найменувань. При цьому право власності в ОМБТІ та РОН на нерухоме майно було зареєстровано за позивачем на 32 нерухомі об’єкти.

На підставі викладеного в акті перевірки зроблено висновок, що у першому кварталі 2004 року позивачем отримано валовий дохід від безоплатно отриманих основних фондів в сумі 1 943 448 грн. не врахованих ТОВ "Рубікон-ІІ"при визначені валових доходів за вказаний період в порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з таким висновком відповідача зважаючи на наступне.

В матеріалах справи наявні два акта приймання-передачі по договору купівлі-продажу комплексу дорожнього сервісу від 03.09.2003 року. Згідно одного з них позивач прийняв від ТОВ "Ерідан"об’єкти нерухомого майна в кількості 32 найменувань, які були зареєстровані в БТІ (а.с. 17), а згідно іншого –в кількості 13 найменувань, які були відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача та ТОВ "Ерідан". Обидва акти оформлені належним чином та відповідають вимогам, які встановлені для первинних документів.

Окрім вказаних актів в матеріалах справи наявна накладна від 05.09.2003 року (а.с.179), відповідно до якої ТОВ "Ерідан"відпущено, а позивачем отримано відповідно договору купівлі-продажу від 03.09.2003 року 13 об’єктів нерухомості на загальну суму 697 000 грн.

З договору купівлі-продажу від 03.09.2003 року вбачається, що його предметом є комплекс дорожнього сервісу, який розташований на 15 км. шляху Одеса-Київ. Однак, в договорі не зазначено ні юридичної адреси комплексу дорожнього сервісу, ні об’єктів, з яких складається вказаний комплекс, тобто не визначено предмет, що є істотною умовою договору.

Вивчивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що уклавши договір купівлі-продажу від 03.09.2003 року ТОВ "Ерідан"продало ТОВ "Рубікон-ІІ"відповідно до акту приймання-передачі комплекс дорожнього сервісу, який складається з 13 об’єктів вартістю 697 000 грн., що знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку як ТОВ "Ерідан"так і ТОВ "Рубікон-ІІ". Фактично ж позивач отримав 32 об’єкти нерухомості, 13 з яких були куплені, а інші –отримані безоплатно, останні не обліковувались в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Ерідан"та ТОВ "Рубікон-ІІ", в зв’язку відсутністю первинних документів підтверджуючих їх спорудження чи придбання.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача Дворніченко О.О. надав копію ухвали ВАС України від 17.09.2008 року, зазначаючи, що вказаним судовим рішенням встановлено, що фактично здійсненій господарській операції відповідає акт прийому-передачі від 05.09.2003 року, згідно якого ТОВ "Рубікон-ІІ"отримано від ТОВ "Ерідан"саме ту кількість будівель, яка зазначена у свідоцтві про право власності, на підставі якого укладено договір купівлі-продажу, тобто 32 будівлі.

Однак, з вище зазначеної ухвали вбачається, що по вказаній справі брали участь інші сторони та предметом дослідження були інші обставини, а тому твердження представника позивача не можуть бути доказом по данній справі.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності утриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку визначеному пунктом 7.11 цього Закону (334/94-ВР) , або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 1.23 зазначеного Закону України (334/94-ВР) визначено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це, зокрема, товари що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод. Тобто, товари, оприбутковані без вимоги про компенсацію їх вартості, вважаються безоплатно наданими.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки відповідачем було встановлено, що фактично позивач за 1 квартал 2004 року отримав дохід у вигляді вартості товарів (безоплатно отриманих основних фондів від ТОВ "Ерідан") на загальну суму 1 943 448 грн.

В порушення п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначена сума не була включена ТОВ "Рубікон-ІІ"до складу валового доходу та оприбуткована податком з доходів підприємства, а тому ДПІ у Біляївському районі правомірно нараховано податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2004 року №0000262600/0 податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 610 070 грн.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі від 26.11.2004 року №0000262600/0.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України "За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду".

Відповідно до п. 4. ч.1. ст. 202 КАС України "Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання".

Зважаючи на все вище викладене, колегія судів вважає за необхідне скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2007 року за адміністративним позовом ТОВ "Рубікон-ІІ"до ДПІ у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись: ст. ст. 185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2007 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-ІІ"до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення –скасувати та прийняти нову постанову.