КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" березня 2010 р. м. Київ Справа: № 2-а-32010/08
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs22161062) )
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Горбань Т.І. та Малиніна В.В.,
при секретарі - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" до Житомирського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсним постанов, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ВАТ "Верстатуніверсалмаш" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинними постанови Уповноваженої особи Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 9-ЖИ від 25 березня 2008 року, № 10-ЖИ від 07 лютого 2008 року та № 148-ЖИ від 12 червня 2008 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів позивача на загальну суму 4420 грн. 00 коп.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду від 18 лютого 2009 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ВАТ "Верстатуніверсалмаш". Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що висновок суду першої інстанції про незастосування до даних правовідносин ст. 250 ГК України, якою встановлено строки накладення адміністративно-господарських санкцій є неправильним. Також позивач вказує на те, що у судах існують п’ять аналогічних справ між позивачем та відповідачем про один і той же предмет спору, що є порушенням вимог ст. 155 КАС України. Крім цього апелянт зазначає, що ТОВ "Джером Секьюритиз" не було притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача, а ВАТ "Верстатуніверсалмаш" як юридична особа не може нести відповідальність за створення спостережної ради, оскільки питання її створення входить до компетенції Загальних зборів.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається позивач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ВАТ "Верстатуніверсалмаш" – залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року – без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідачем було винесено постанови № 9-ЖИ від 25 березня 2008 року, № 10-ЖИ від 07 лютого 2008 року та № 148-ЖИ від 12 червня 2008 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Позивач, як на підставу скасування вказаних постанов посилається на те, що вони були винесені після закінчення строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Колегія суддів вважає таку думку позивача необґрунтованою, оскільки строк накладення адміністративного-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, на санкції, накладені за порушення правил, встановлених на ринку цінних паперів та фондового ринку, – не поширюються.
У відповідності до ч. 1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі (436-15) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відносини, що складаються між емітентом цінних паперів та контролюючими органами не відносяться до діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином накладені на позивача санкції не є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ч. 1 ст. 238 ГК України, тому строки їх накладення, встановлені ст. 250 ГК України, на санкції, які є предметом даного спору, не розповсюджуються.
Такий висновок судової колегія також підтверджується абз. 5 ч. 1 ст. 4 ГК України, згідно якого не є предметом регулювання цим Кодексом (436-15) адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування накладених відповідачем до позивача санкції не обмежується строком, встановленим ст. 250 ГК України.
Натомість строки притягнення до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів та фондового ринку встановлені п. 10 Правил розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11 грудня 2007 року (z0120-08) , та становлять – три роки з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше двох місяців з дня його вчинення.
Житомирським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17 січня 2008 року було проведено перевірку ВАТ "Верстатуніверсалмаш", про що складено відповідний акт.
Згідно висновків вказаного акту позивачем не було виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 79-ЖИ від 11 липня 2007 року, відповідно до якого позивачу необхідно було в термін до 10 грудня 2007 року привести сертифікати акцій у відповідність до вимог Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі, затвердженого рішенням Комісії з цінних паперів та фондового ринку № 95 від 31 липня 1998 року (z0510-98) .
У зв’язку з цим було винесено постанову № 9-ЖИ від 25 березня 2008 року про накладення на позивача санкції у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
Невідповідність сертифікатів позивача вказаному Положенню (z0510-98) полягала в тому, що члени наглядової ради ВАТ "Верстатуніверсалмаш" Красножон В.М. та Сергєєв О.Г. не були акціонерами товари товариства.
Позивач вважає, що дана обставина не є правопорушенням, оскільки ч. 1 ст. 160 ЦК України не передбачено обов’язку формування Наглядової ради виключно з числа акціонерів товариства.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції вказаний обов’язок закріплено ч. 1 ст. 46 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів".
В порушення розпорядження відповідача про усунення порушень законодавства про цінні папери № 79-ЖИ від 11 липня 2007 року реєстроутримувач позивача ТОВ "Джером Секьюрітіз" здійснив оформлення та видачу всім акціонерам ВАТ "Верстатуніверсалмаш" сертифікати акцій встановленого зразка 10 грудня 2007 року та 26 лютого 2008 року.
На думку позивача його вина відсутня у вчиненні порушення, оскільки оформлення сертифікатів акцій здійснює ТОВ "Джером Секьюрітіз", яке не було залучене до участі у справі в якості співвідповідача.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що питання обрання незалежного реєстратора та затвердження умов договору з ним, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" вирішується органами управління товариства. Згідно ст. 27 Закону України "Про господарські товариства" обов’язок видати акціонерам сертифікати акцій покладено на акціонерне товариство.
Таким чином належним відповідачем у справі про притягнення юридичної особи до відповідальності за порушення Положення (z0510-98) про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі є саме ВАТ "Верстатуніверсалмаш", оскільки відносини між емітентом та реєстратором не є предметом розгляду даної справи.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення № 79-ЖИ від 11 липня 2007 року винесене у повній відповідності до чинного законодавства.
Також 17 січня 2008 року відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 78-ЖИ, про що складено відповідний акт.
Згідно акту позивачем не було виконано розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 78-ЖИ від 11 липня 2007 року.
На підставі зазначеного відповідачем було винесено постанову № 10-ЖИ від 07 лютого 2008 року, яким застосовано до позивача санкцію у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.
Порушення, про усунення якого було винесено розпорядження № 78-ЖИ від 11 липня 2007 року аналогічне тому, що викладено раніше. У зв’язку з цим колегія суддів вважає, постанову № 10-ЖИ від 07 лютого 2008 року законною та обґрунтованою з раніше викладених підстав.
Крім того відповідачем було проведено перевірку позивача 02 червня 2008 року, про що складено акт № 147-ЖИ.
На підставі вказаного акту було винесено постанову № 148-ЖИ від 12 червня 2008 року, якою накладено на позивача санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп.
Порушення, про усунення якого було винесено розпорядження № 147-ЖИ від 02 червня 2008 року аналогічне тому, що викладено раніше. У зв’язку з цим колегія суддів вважає, постанову № 147-ЖИ від 02 червня 2008 року законною та обґрунтованою з раніше викладених підстав.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що в провадженні судів знаходиться п’ять аналогічних справ, предметом розгляду яких є правомірність накладення на позивача санкцій у вигляді штрафів за приведення Наглядової ради ВАТ "Верстатуніверсалмаш" у відповідність до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства", що є порушенням ст. 155 КАС України.
Наведена думка позивача ґрунтується на помилковому уявленні про характер правопорушень, у зв’язку з вчиненням яких було винесено оскаржувані постанови.
Так, постанови № 9-ЖИ від 25 березня 2008 року, № 10-ЖИ від 07 лютого 2008 року та № 148-ЖИ від 12 червня 2008 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів були винесені у зв’язку з невиконання відповідних приписів Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а не за не приведення Наглядової ради ВАТ "Верстатуніверсалмаш" у відповідність до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства".
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові суду від 18 лютого 2009 року та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ВАТ "Верстатуніверсалмаш" - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року – без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" – залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
А.М. Горяйнов
Т.І. Горбань
В.В. Малинін
Ухвала складена в повному обсязі 29 березня 2010 року.