ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 р.
Справа №
2-а-40734/09/2070
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs14762272) )
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Трофімова Н.С.
за участю:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року по справі № 2-а-40734/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК"
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
за участю Прокурора Червонозаводського району м. Харкова
про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить суд скасувати рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000732310 від 04.03.09 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 2188868,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2-а-40734/09/2070 позов був задоволений в повному обсязі.
Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2-а-40734/09/2070 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого рішення є акт від 11.02.09 р. перевірки спортивного залу СК "Тетра", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 85, належить ТОВ "Едельвейс СК", з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій, яка проведена працівниками ДПА у Харківській області на підставі направлень № 1637 від 10.02.09 р. та № 1518 від 09.02.09 р.
Як вказано в акті перевірки, перевіряючими були виявлені порушення вимог п. 1, п. 2, п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", пов’язані з тим, що підприємство не забезпечило щоденне друкування фіскального звітного чеку Z - звіту 27.01.09 p.; допустило невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 6683,0 грн.; не провело розрахункові операцій через РРО за період з 22.09.08 р. по 11.02.09 р. на загальну суму 437773,6 грн., розрахункові документи не роздруковувались та не видавались.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що згідно з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи державної податкової служби повинні здійснювати перевірки згідно із законодавством України. Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .
Відповідно ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Підстави та порядок проведення планових і позапланових виїзних перевірок визначені в статті 11-1, якою встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
При цьому суд першої інстанції зауважив, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Відповідно ч. 7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , вважаються позаплановими перевірками та повинні бути проведені за наявності підстав та в порядку, визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .
Відповідно ст. 11-2 вказаного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Оскільки відповідачем не надані докази оформлення направлення на позапланову перевірку спортивного залу "Тетра", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 85, та належить ТОВ "Едельвейс СК", прийняття наказу керівником органу державної податкової служби про проведення позапланової перевірки, а також їх вручення під розписку позивачу, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що слід застосувати приписи ч. 3 ст. 70 КАС України, в якій передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а тому складений за результатами перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно надання платнику податків відповідних документів про право проведення перевірки, не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (ухвала ВАС України від 28.04.09 р. № К-5218/07).
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що твердження суду першої інстанції про обов’язок відповідача при призначенні та проведенні даної перевірки дотримуватися приписів ст. 11-1 та ст. 11-2 Законом України "Про державну податкову службу в Україні" є помилковими, оскільки дані норми регулюють призначення та проведення перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства, тоді як Закон України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не регулює питання оподаткування, а тільки уповноважує органи ДПС контролювати суб’єктів господарювання щодо дотримання ними вимог вказаного Закону (265/95-ВР) . Таким чином, перевірка, проведена працівниками ДПА Харківської області, не може визнаватися незаконною і при вирішенні даного спору докази, отримані при її проведенні, мають досліджувати на предмет їх доказової сили і з урахуванням фактичних обставин.
Як вказано записано в оскарженому рішенні, застосування штрафних санкцій проведено у зв’язку з порушенням позивачем вимог п. 1, п. 2, п. 9 та п. 13 ст. 3 Закон України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Дані норми встановлюють, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з наданого до матеріалів справи акту перевірки, перевіряючими було зафіксовано використання позивачем РРО s FR"353 ОТ, заводський № ДО 0601073, зареєстрований в ДПІ Червонозаводського району м. Харкова, поставлений на облік в ДПІ Дзержинського району м. Харкова та переведеним у фіскальний режимроботи. Опломбування РРО проведено 22.04.08 р. і забезпечена цілісність пломб.
Також в акті записано, що розрахункова операція про продаж клубної картки "Люкс"вартістю 14520,0 грн. проведена із застосуванням РРО на повну суму продажу із роздрукуванням відповідного розрахункового документу.
Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закон України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"спростовуються даними акту перевірки.
В п. 2.2.14 акту перевірки вказано, що в ході перевірки були виявлені факти не забезпечення 27.01.09 p. друкування фіскального звітного чеку Z-звіту. Проте ні в акті перевірки, ні в подальших документах, оформлених перевіряючими, не вказано яким чином дане порушення було встановлено, в яких документах відображено.
Також слід зауважити, що в направленнях на проведення перевірки не вказано, що перевіряючі уповноважувалися перевіряти дані за 27.01.09 р. з урахуванням того, що перевірка проводилася 11.02.09 р.
В акті записано, що підприємство допустило невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 6683,0 грн. Оскільки позивач не заперечував проти даного порушення, колегія суддів не досліджує підстави для даних висновків відповідача.
Також перевіряючі вказали на не проведення розрахункових операцій через РРО за період з 22.09.08 р. по 11.02.09 р. на загальну суму 437773,6 грн. та про те, що розрахункові документи не роздруковувались та не видавались. Але в акті не вказано яким чином дані порушення були встановлені, як було з’ясовано те, що комусь з покупців (отримувачів послуг) не були видані розрахункові документи.
З пояснень представників відповідача випливає, що перевіряючі дослідили документи, що знаходилися у позивача, за вказані періоди, але в такому випадку фактично була проведена документальна перевірка за період, що передував даті, вказаній в направленнях на перевірку, на яку перевіряючі не були уповноважені.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що позивач, при проведенні розрахункових операцій у безготівковій формі через POS-термінал, був зобов’язаний проводити їх через РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Про це також вказано і в постанові суду, де був досліджений договір еквайрингу № 28/01 від 08.09.2008 р., укладений позивачем з АКІБ "Укрсиббанк".
Проте в акті перевірив відсутні відомості про наявність у позивача POS-терміналу, проведення розрахункових операцій при отриманні коштів від споживачів за надані послуги із застосуванням розрахункових карток Visa, MasterCart та інших аналогічних платіжних документів.
Оскільки застосування штрафних санкцій здійснюється виключно в разі виявлення порушень законодавства з дотриманням відповідного порядку встановлення та відображення цих порушень, то слід зробити висновок про те, що рішення про застосування штрафних санкцій було прийняте відповідачем на припущеннях про наявність порушень, які не були зафіксовані в акті перевірки, та за фактами, що встановлювалися за межами наданих перевіряючим повноважень, тобто в супереч приписам ст. 19 Конституції України.
Враховуючи те, що судом першої інстанції було здійснено правильне по суті вирішення справи, але помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.09 р. по справі № 2-а-40734/09/2070.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року по справі № 2-а-40734/09/2070 - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року по справі № 2-а-40734/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК"до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, за участю Прокурора Червонозаводського району м. Харкова, про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій –змінити в частині підстав та мотивів задоволення позову.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 року по справі № 2-а-40734/09/2070 - залишити без змін.
постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий
Судді
Ю.М. Філатов
Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст постанови виготовлений 22.03.2010 р.