ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 р.
Справа № 2-а-42012/09/2070
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24610744) )
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В., Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2-а-42012/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" ' Список ' ' Текст '
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
25 вересня 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просило:
- скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0007022301 від 01.07.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6800,00 грн.
01.12.2009 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.
Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районні м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007022301 від 01.07.2008 року у сумі 6800 (шість тисяч вісімсот гривень) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р., та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 01.07.2008 р. № 0007022301 слугував відображений в акті від 12.06.2008р. № 123300732301 висновок контролюючого органу про проведення ТОВ фірма "ХІС" розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій – гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, Аналізуючи положення чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що можливість обладнати гральні автомати комп’ютерною системою "Фіскал" з’явилась у суб’єктів господарювання не раніше 01.07.2008р., коли наказом Державної податкової адміністрації України № 430 (v0430225-08) було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до п.66 якого включено дану комп’ютерно-касову систему.
Крім того, суд першої інстанції посилаеться на не надання відповідачем доказів щодо технічної сумісності гральних автоматів позивача з даною комп’ютерно-касовою системою.
Доказів такої сумісності відповідачем до суду за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не подано.
Колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Автоматом з продажу товарів (послуг) зазначеним Законом (265/95-ВР) визначено реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298 (z0107-01) , за текстом –Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом –Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.
На виконання вимог ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III (1776-14) , зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій" від 29.08.2002 р. № 1315 (1315-2002-п) затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом –Положення № 1315).
Згідно з визначенням норм цього Положення (1315-2002-п) , Державний реєстр РРО –це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга –перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315 (1315-2002-п) ).
Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги), на думку відповідача, було те, що позивач використовував автомати з продажу гральних послуг, які не виконують фіскальних функцій. Тому відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен такий автомат.
Колегія суддів вважає такі ствердження відповідача необґрунтованими з огляду на відсутність у позивача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомат з продажу гральних послуг, який зареєстрований в органах державної податкової служби та переведений у фіскальний режим роботи.
Так, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації від 10.09.2008 року № 581 (v0581225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявні в нього та інші існуючі гральні автомати в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614 (z0107-01) .
Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 7 лютого 2001 р. (121-2001-п) (надалі Постанова №121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 р.
Пунктом 2 Постанови № 121 (121-2001-п) передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 1 липня 2001 року розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.
Крім того, абзацом 2 п. 1 Постанови № 121 (121-2001-п) передбачено, що до настання зазначених строків суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Разом з тим, "Порядком реєстрації й ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", затвердженим Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р. (z0105-01) , не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають у оплату за участь у грі –платіжні засоби у валюті України - монети, що також унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" № 265/95 -ВР, порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України. Даний порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки й виплачують виграш у валюті України в цей час відсутній, а позивач, як господарюючий суб'єкт, не має права й не може для себе встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно. Отже, через відсутність нормативної бази щодо ведення книг обліку розрахункових операцій та використання реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції, у позивача відсутній обов'язок щодо їх використання при застосуванні вищевказаних гральних автоматів в своїй господарській діяльності, тому суд вважає незаконним спірне рішення відповідача.
Стосовно застосування санкції по п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" колегія суддів зазначає, що санкції на підставі цього пункту застосовуються у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Тобто санкції застосовуються не за відсутність реєстратора розрахункових операцій, як застосував податковий орган, а за невідповідність нормам реєстратора що використовується суб’єктом підприємницької діяльності. Тому і в цій частині оскаржене рішення неправомірне.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність задоволення позовних вимог. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. по справі № 2-а-42012/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
' підпис '
Зеленський В.В.
Судді
' підпис '
' підпис '
Дюкарєва С.В.
Катунов В.В.
' Список '
' Текст '
Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2010 р.