розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області на постанову господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Х" до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, треті особи ПП "Новий світ 2000", ТзОВ "Премєр-Груп", ДП "Видавничий дім "Укрпол" ТзОВ "Укрпол Лтд", про визнання нечинним та скасування рішення,

У квітні 2008 року ТзОВ "Аркада-Х" звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, треті особи ПП "Новий світ 2000", ТзОВ "Премєр-Груп", ДП "Видавничий дім "Укрпол" ТзОВ "Укрпол Лтд", про визнання нечинним та скасування рішення.

Позивач посилався на те, що оспорюванне рішення було винесене на підставі акту №000168 від 07.03.2008 року, яким відповідач встановив застосування до ПП "Новий світ-2000", ТзОВ "Прем’єр Груп", ДП "Видавничий дім "Укрпол", ТзОВ "Укрпол ЛТД", які є суб’єктами видавничої справи, у період 2006р. - лютого 2008 року тариф по оплаті послуг електрозвязку як для "інших підприємств, організацій" в сумі 17,94 грн. без ПДВ в місяць, замість тарифу як для "бюджетних організацій" – 11,42 грн. в місяць без ПДВ, чим порушено вимоги ст. 6 Закону України "Про видавничу справу", а також деяких підзаконних нормативних актів.

Позивач не погодився з таким висновком, оскільки при укладенні договорів із вказаними особами, йому не було надано документів, які б підтверджували право зазначених організацій на застосування тарифу як для бюджетних організацій.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати рішення відповідача №101 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, від 12.03.2008 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року позов задоволено частково.

Визнано нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №101 від 12.03.2008 року, винесене Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області, в частині вилучення у ТзОВ "Аркада-Х" суми 3417,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову оскаржила Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Апелянт вказує на те, що судом не взято до уваги те, що ст.. 6 Закону України "Про видавничу справу" (318/97-ВР) встановлено, що тарифи, передбачені для бюджетних організацій та установ, застосовуються також для видавництв без обмежень щодо включення чи не включення даних видавництв до Державного реєстру України видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову позивачу.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що Держінспекцією з контролю за цінами у Львівській області (далі- Держінспекція цін) було проведено перевірку ТзОВ "Аркада-Х", яке надає послуги з телефонного зв’язку, за період з 2006р. по лютий 2008р.

З акту перевірки від 7.03.2008р. видно, що позивач нараховував місячну абонентну плату за користування телефонним зв’язком підприємствам, які займаються видавничою діяльністю – ПП "Новий світ-2000", ДП "Видавничий дім "Укрпол" ТзОВ "Укрпол Лтд" та ТзОВ "Премєр-Груп", які включені до Державного реєстру України видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції (далі – Державний реєстр) з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про видавничу справу".

Зокрема, як вважала Держінспекція цін, позивач застосовував тариф 17,94 грн. в місяць як для "інших підприємств, організацій", в той час, коли такий тариф повинен складати 11,42 грн. як для "бюджетних організацій", оскільки відповідно до закону суб’єкти видавничої справи користуються телефонним зв’язком за тарифами для бюджетних організацій.

На підставі акту перевірки №000168 від 7.03.2008р. відповідачем було прийняте оспорюване рішення №101 від 12.03.2008р., яким на підставі ст..14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) було застосовано до позивача економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення необґрунтованої виручки до бюджету на суму 4624,35 грн.

Оскаржуваною постановою господарського суду від 25.12.2008р. дії Держінспекції цін в частині вилучення у позивача 1207,20 грн. визнані правомірними, а в частині застосування економічних санкцій на суму 3417,15 грн. рішення відповідача скасовано. В цій частині постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем.

З матеріалів справи видно, що 13.06.2003р. між ТзОВ "Аркада-Х" та суб’єктом видавничої справи - ПП "Новий світ-2000" був укладений договір про надання послуг електрозв’язку, 12.05.2004р. такий договір був укладений між позивачем та ТзОВ "Премєр-Груп", а 1.01.2006р. - з ДП "Видавничий дім "Укрпол" ТзОВ "Укрпол". Зазначені учасники договору також є субєктами видавничої справи.

Суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на ту обставину, що в тексті договорів та в додатках до них всі контрагенти позивача, вони ж треті особи в справі, зазначили, що вони є комерційними, а не державними підприємствами та не фінансуються з бюджетів. Зазначені треті особи з застосованими до них тарифами на оплату послуг електрозвязку погодилися, жодних претензій з приводу їх застосування не виявили, документів, які б послужили підставою для застосування тарифу як до бюджетних організацій при укладенні договорів з позивачем про надання послуг не подали.

Свої апеляційні вимоги Держінспекція цін мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував положення Закону України "Про видавничу справу" (318/97-ВР) , який зобов’язує позивача застосовувати тарифи по оплаті за послуги електрозв’язку видавцям як для бюджетних організацій навіть при умові їх не включення до Державного реєстру.

Такі доводи апелянта не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки згідно з ч.2 ст..21 Закону "Про видавничу справу" (318/97-ВР) виготовлювач видавничої продукції може приймати замовлення на її виготовлення лише за умови наявності у замовника документу про внесення його до Державного реєстру як суб’єкта видавничої справи. Без такого документа приймаються до виготовлення лише видання, зазначені в ч.3 ст.12 цього Закону.

У відповідності до зазначеної норми без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється, зокрема, підприємствами, організаціями, навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами – для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що розмножені за допомогою технічних засобів.

З матеріалів справи не видно, що треті особи-субєкти видавничої діяльності вправі були здійснювати таку діяльність без внесення до Державного реєстру.

З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність обчислення суми необґрунтованої виручки від ТзОВ "Премєр-Груп" за січень-лютий 2008р., оскільки підприємство включено до Державного реєстру 26.12.2007р. і з цього часу набрало статусу видавця, в зв’язку з чим до нього повинен бути застосований тариф як для бюджетної організації.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в тій частині, в якій вона оскаржена апелянтом, відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не знаходить.

Доводи апеляційної скарги спростовуються нормами матеріального права, висновками суду першої інстанції, тому підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року у справі № 7/65А в частині її апеляційного оскарження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.