про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про визначення митної вартості товарів та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів, -

У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м Запоріжжя (далі - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом, у якому просило визнати противоправними та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №51/3.ст. від 23.06.08р., №72/3.ст. від 10.07.08р., №81/3.ст. від 14.07.08р.; зобов'язати Запорізьку митницю вчинити певні дії, а саме здійснити за методом оцінки 1 (за ціною угоди, щодо товарів, які імпортуються) перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД № 112030000/8/019907 від 23.06.08 р. із розрахунку вартості цегли марки DALMAG 91 №1-2 за ціною 401 євро за тону, цегли марки DALMAG 91 №12-2 за ціною 414 євро за тону; ВМД № 112030000/8/021901 від 11.07.08 р.; ВДМ №1120000/8/022345 від 15.07.08р.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що митна оцінка товару проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.

Враховуючи факт видання Запорізькою митницею Рішень №51/3.ст. від 23.06.2008р., №72/3.ст. від 10.07.2008р., №81/3.ст. від 14.07.2008р. та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ "Запоріжсталь"було вимушено здійснити митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею шляхом подання ВМД №№ 112030000/8/019907 від 23.06.08р., 112030000/8/021901 від 11.07.08р., 112030000/8/022345 від 15.07.08р., які були прийнято та оформлено у встановленому порядку.

Проте, внаслідок вищезгаданих дій ВАТ "Запоріжсталь"здійснила надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України.

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.12.08р. позов задоволено. Суд вирішив визнати противоправними та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №51/3.ст. від 23.06.08р., №72/3.ст. від 10.07.08р., №81/3.ст. від 14.07.08р.

Зобов'язати Запорізьку митницю вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформлені товарів по ВМД № 112030000/8/019907 від 23.06.08 р., ВМД № 112030000/8/021901 від 11.07.08 р., ВМД № 112030000/8/022345 від 15.07.08 р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються).

Рішення суду обґрунтовано тим, що митна оцінка товарів здійснена відповідачем з порушенням норм Митного кодексу України (92-15) .

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що митний орган неправомірно здійснив визначення митної вартості товарів, які. декларувались ВАТ "Запоріжсталь", і це призвело до необґрунтованого завищення їх митної вартості та змусило підприємство здійснити надмірну сплату митних і інших платежів до бюджету, що, в свою чергу, порушує охоронювані законом права ВАТ "Запоріжсталь".

Отже, відновлення порушених прав вимагає внесення змін щодо митної вартості вантажу до ВМД №112030000/8/019907 від 23.06.2008, №112030000/8/021901 від 11.07.2008, №112030000/8/022345 від 15.07.2008, а суми податків та зборів надмірно зарахованих до Державного бюджету підлягають поверненню платнику податків.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області та прийняти нову постанову, в якій відмовити в задоволенні позову

В обґрунтування позовних вимог апелянт зазначає наступне.

Враховуючи те, що декларантом ВАТ "Запоріжсталь" не були надані затребувані додатково документи, які підтверджують заявлену митну вартість на підставі вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 № 1766 (1766-2006-п) , було видані рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 51/З.ст. від 23.06.2008р., № 72/З.ст. від 10.07.2008р., № 81/З.ст. від 14.07.2008р., на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

При здійсненні митної оцінки був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно статті 273 МКУ. Попередні методи не застосовані за невідповідністю всіх умов, передбачених ст. 268, 269 Митного кодексу України та з врахуванням норм статті 270 МКУ.

Митниця вважає, що суд не вірно застосував норми матеріального права, вважаючи, що митниця порушила законодавство при визначені митної вартості товару.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити Постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. без змін, а скаргу Запорізької митниці - без задоволення.

Позивач вказує, що ВАТ "Запоріжсталь"надало всі необхідні документи у підтвердження митної вартості товару, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на невиконання декларантом п. 14 Порядку № 1766 (1766-2006-п) (не подання декларантом у встановлений строк додаткових документів) є безпідставними.

ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"вважає, що оспорювані рішення винесено митницею з порушенням норм чинного законодавства, що підтверджується наступним.

За змістом винесених рішень зазначено, що однією із підстав прийняття рішень стало те, що декларантом не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості. Проте, як зазначалось вище, вимоги щодо надання додаткових документів було висунуто без врахування фактичних правовідносин, які мали місце по даній імпортній операції та існували між ВАТ "Запоріжсталь"та фірмою land Resources UK Ltd."по контракту № ВП. 1323.37515.08.01 И від 08.01.08р.

Дані вимоги не могли бути виконані по суті ВАТ "Запоріжсталь"в силу фактичних обставин у зв'язку з їх невідповідністю характеру угоди, за якою здійснювалась поставка товару.

За змістом винесених рішень встановлюється, що Запорізька митниця здійснила визначення митної вартості товару за методом оцінки №6 (резервний метод) з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ в зв'язку з тим, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, яка відрізняється від заявленої вартості товару. 1Іри цьому, попередні методи не були застосовані митним органом "з причин невідповідності умов, передбачених cт.cт. 268, 269 МКУ, щодо товарів, які оцінюються".

Дані дії були здійснені митним органом в порушення вимог ст. 265, ст. 266 Митного кодексу України, які передбачають, що у разі відсутності даних що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних в нього відомостей, в тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів. При цьому, ч. 7 ст. 266 МКУ чітко передбачає, що резервний метод може бути застосований лише у разі неможливості застосування методів передбачених п. 1-5 ч. 1 даної статті.

Митний орган в своїх рішеннях зазначає, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, але з невідомих причин не застосовує даний метод.

Враховуючи вищезазначене, ВАТ "Запоріжсталь"вважає, що митний орган неправомірно здійснив визначення митної вартості товарів, які декларувались ВАТ "Запоріжсталь", і це призвело до необґрунтованого завищення їх митної вартості та змусило підприємство здійснити надмірну сплату митних і інших платежів до бюджету, що в свою/ чергу порушує охоронювані законом права ВАТ "Запоріжсталь". Отже, відновлення порушених прав вимагає внесення змін щодо митної вартості вантажу до ВМД №№ 112030000/8/019907 від 23.06.08р., 112030000/8/021901 від 11.07.08р., 112030000/8/022345 від 15.07.08р., а суми податків та зборів надмірно зарахованих до Державного бюджету підлягають поверненню платнику податків</par>

<par>У судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу та запереченнях щодо неї.</par>

<par>Заслухавши представників сторін, проаналізував доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з такого.</par>

<par>Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції</par>

<par>08 січня 2008 року між ВАТ "Запоріжсталь" та фірмою "Midland Resources UK Ltd." (Лондон, Великобританія) було укладено контракт №ВП.1323.37515.08.01И (далі Контракт), відповідно до якого фірма взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ "Запоріжсталь" вогнетривкі вироби та магнезитовий порошок.</par>

<par>Відповідно до умов п.2.1. Договору ціна та загальна вартість товару, який підлягає поставці визначається у Специфікаціях до даного контракту.</par>

<par>Так, за умовами Специфікації №2 Продавець зобов'язався поставити серед іншої продукції Покупцю, також: Періклазові вироби марки П-91№1 (1,2кл), ГОСТ 4689-94 у кількості 4 639,00 тон (Ціна ЄВРО/тона, на умовах DAF - 401,00 вартість (-5/+10%) ЄВРО - 1.860.239,00); Періклазові вироби марки П-91№12 (1,2кл), ГОСТ 4689-94 у кількості 243,50 тон (Ціна ЄВРО/тона, на умовах DAF - 414; вартість (-5/+10%) ЄВРО -100809,00).

Пунктом 5 специфікації передбачено, що вантажовідправником продукції є ВАТ "Комбінат "Магнезит", Росія, Челябінська область, м. Сатка.

16.04.2008 ВАТ "Запоріжсталь" отримало від фірми "Midland Resources UK Ltd." лист №16-04/MRUL за змістом якого повідомлялось, що у зв'язку з реструктуризацією виробничого сектора групи "Магнезит", з 01.05.2008 виробником та вантажовідправником вогнетривкої продукції буде TOB "Група "Магнезит". Також у листі повідомлялось про введення виробником додаткових заходів щодо контролю за якістю продукції, введення нових технічних вимог та маркірування продукції під торговим трендом DALMAND.

05.05.2008 було укладено додаткову угоду № 1, в якій передбачалось внесення змін в найменування марок та нормативної дотації товару по специфікації № 2 дійсного контракту, а також змінено редакцію п. 5 Специфікації № 2, а саме визначено, що вантажовідправником є TOB "Група "Магнезит", Росія, Челябінська область, м.Сатка.

Також, відповідно до положень додаткової угоди №4 від 01.07.2008р. ціни на вищезазначену продукцію за домовленістю сторін було переглянуто, а саме: Порошок періклазовий марки DALMAG 91 № 1-(1,2кл) (скорочено MG-91 №1-(1,2), TT 72664728-066-2008 (Ціна ЄВРО/тона, на умовах DAF - 404,00); Періклазові вироби марки DALMAG 91 №12-(1,2кл.) (скорочено MG-91 №12-(1,2кл.), TT 72664728-066-2008 (Ціна ЄВРО/тона, на умовах DAF-417,00).

На виконання своїх зобов'язань у червні та липні 2008 року Продавець поставив товар марки DALMAG 91 №1-2 та DALMAG 91 №12-2, митне оформлення яких здійснювалось ВАТ "Запоріжсталь" на підставі поданих на Запорізьку митницю ВМД №112030000/8/019882 від 23.06.2008, №112030000/8/021792 від 10.07.2008, № 112030000/8/022247 від 14.07.2008.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України (далі - МКУ) в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ "Запоріжсталь" були надані документи за переліком, передбаченим п.п. 5,7 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", який затверджено Постановою КМУ від 20.12.06 №1766 (1766-2006-п) .

У зв'язку з виникненням у Запорізької митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості згідно вимог ст. 265 Митного кодексу України, митним органом були витребувані додаткові документи, а саме: - договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідну бухгалтерську документацію; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) фірми - виробника товару; калькуляцію фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Витребувані митним органом документи ВАТ "Запоріжсталь" не подало, так як їх надання потребувало додаткового часу, а продукція була терміново необхідною для виробництва, про що відповідальні особи відділу митних операцій ВАТ "Запоріжсталь" вчинили на зворотах декларацій митної вартості відповідні записи.

Враховуючи ненадання додаткових витребуваних документів Запорізька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки):

- № 51/З.ст. від 23.06.2008р., визначена митна вартість 27443,06 євро, заявлена митна вартість 26222,22 євро - вироби периклазові вогнетривкі з магнезитового порошку: цегли марки DALMAG 91 № 1-2 (попередня назва П-91-1-2), кількість 49,944 т, вміст MgO : 94,0%, 94,5%; цегли марки DALMAG 91 № 12-2 (попередня назва П-91-12-2), кількість 14,963 т, вміст MgO : 94,5%; TT 72664728-066-2008. Виробник ООО "Группа Магнезит", Росія;

- № 72/З.ст. від 10.07.2008р., визначена митна вартість 77998,43 євро, заявлена митна вартість 75030,48 євро - вироби периклазові вогнетривкі з магнезитового порошку: цегли марки DALMAG 91 № 1-2 (попередня назва П-91-1-2), кількість 185,719 т, вміст MgO : 93,3- 94,4%. Виробник ООО "Группа Магнезит". Росія;

№ 81/3.ст. від 14.07.2008р., визначена митна вартість 25428,03 євро, заявлена митна вартість 24647,33 євро - вироби периклазові вогнетривкі з магнезитового порошку: цегли марки DALMAG 91 № 1-2 (попередня назва П-91-1-2), кількість 61,008 т, вміст MgO : 94-94,4%. Виробник ООО "Группа Магнезит". Росія.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності названих рішень про визначення митної вартості товарів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів,

які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу

Митний орган, здійснюючи визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, посилається на ненадання всіх витребуваних документів позивачем. Однак, при цьому митниця не зазначає обставин, що перешкоджали їй здійснити митну оцінку вартості товарів за попередніми (2-5) методами.

Так, матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що до укладення додаткової угоди № 1 до контракту, фірма "Midland Resources UK Ltd." поставляла на ВАТ "Запоріжсталь" аналогічний товар від того ж виробника та вантажовідправника. У гарантійному листі від 29.06.2008р. № 258 ООО "Група "Магнезит" зазначено, що продукція яка поставлялась з 01.05.2008р. на адресу ВАТ "Запоріжсталь" (через компанію "MIDLAND") під торговими марками DALPOR P85k, Р85к, DALMAG 91 №1,6,12,15, DALGAT P96INS №7x60, DALMIX PF35 за фізико-хімічними, технічними та іншими якісними показниками відповідає раніше поставляємій продукції під вказаними марками.

Листом від 02.06.2008р. № 06-01/MRUL фірма "Midland Resources UK Ltd." також повідомила ВАТ "Запоріжсталь" про те, що змінюється лише маркирування продукції російського виробництва згідно технічних вимог (ТТ) 72664728-066-2008. Розміри та форма виробів визначається за ГОСТом 4689-94.

У графі 31 кожної ВМД було наведено інформацію щодо попередньої назви товару, що проходив митне оформлення, а саме зазначено: "... цегли марки DALMAG 91 №1-2 (попередня назва П-91-1-2) "... цегли марки DALMAG 91 №12-2 (попередня назва П-91-12)..."

Таким чином, митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити ідентифікацію даного товару з товаром, який проходив митне оформлення по раніш здійсненим імпортним операціям.

Про наявність у митниці інформації щодо ідентичних товарів свідчить також зміст оспорюваних рішень, у яких зазначено, що підставою для проведення митної оцінки є, зокрема, невідповідність задекларованої вартості ціновій інформації, що міститься в ЄАІС ДМСУ.

Отже, митний орган мав можливість здійснити застосування методу визначення митної вартості товару за методом "за ціною договору щодо ідентичних товарів", але відповідних дій не вчинив.

Крім того, всупереч вимогам ст. ст. 266, 273 Митного кодексу України Запорізька Митниця не надала позивачу цінову інформацію, яка була в її розпорядженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 МКУ застосування методу № 6 перед методами №№ 2-5 має бути аргументованим. Крім того, ч. З ст. 266 МКУ передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до статей 269 і 269 цього кодексу. Митний орган відповідних консультацій з ВАТ "Запоріжсталь" не проводив чим порушив встановлений кодексом порядок вибору методів оцінки.

Жодних належних та повних обґрунтувань з приводу неможливості застосування методів № 2 - 5 перед методом № 6 у винесених відповідачем рішеннях не міститься.

Статтею 265 МКУ встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені МКУ (92-15) .

Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що,

вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним

методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. Однак, у спірному випадку Запорізька митниця відразу скористалася методом № 6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни товару, що декларувався.

Згідно абз.8 ст. 264 МК України декларант має право оскаржити рішення митниці про визначення вартості товару до суду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності рішень відповідача щодо визначення митної вартості товарів нормам Митного кодексу України (92-15) та необхідності задоволення позову в частині визнання їх протиправними.

Що стосується решти позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач просить суд зобов’язати митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів за методом оцінки 1 (за ціною угоди, щодо товарів, які імпортуються).

Однак, як зазначено вище у рішенні суду апеляційної інстанції, матеріали справи свідчать про наявність обставин, які давали митниці право здійснити оцінку митної вартості товару за методом № 2, враховуючи при цьому умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість зв’язків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію, та за наявності консультацій з декларантом з метою обґрунтованого визначення ціни.

Отже, вимоги позивача не відповідають обставинам справи.

Крім того, вимоги, заявлені позивачем, не відповідають нормам Митного кодексу України (92-15) , який регулює спірні правовідносини.

Так, у абз. 6 ст. 264 Митного кодексу України зазначено, що "у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством".

Отже, способом захисту порушеного права у даному випадку є вимога про повернення суми надміру сплачених податків та зборів.

Слід також зазначити, що підставою для такої вимоги є вчинення декларантом дій, які передбачені у ст. 264 Митного кодексу України та свідчать про незгоду декларанта з митною вартістю, що визначена контролюючим органом.

Такими діями є звернення декларанта до митного органу щодо незгоди з митною вартістю товару, визначеною митницею, та з вимогою про випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати податків або зборів за ціною товарів, визначеною митницею (абз. 3 ст. 264 Митного кодексу України).

Як свідчать пояснення позивача та матеріали справи, ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м Запоріжжя дій, визначених абз. 3 ст. 264 Митного кодексу України, не вчиняв. Позивач здійснив митне оформлення вантажу без подання будь-яких заяв, шляхом оформлення ВМД №№ 112030000/8/019907 від 23.06.2008, №112030000/8/021901 від 11.07.2008, №112030000/8/022345 від 15.07.2008. У зазначених ВМД підприємство визначило свої податкові зобов’язання та сплатило їх до бюджету.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі –Закон №2181) самостійно узгоджене податкове зобов’язання не підлягає оскарженню платником, в т.ч. до суду.

Посилання позивача на ту обставину, що оформлення ВМД було здійснено ним з метою прискорення отримання вантажу, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"повинен застосовуватись судом, незалежно від мотивів, з яких особа визначила податкові зобов’язання.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково, скасувавши рішення відповідача про визначення митної вартості товарів. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Оскільки, задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи та не надав їм оцінку, виходячи з норм ст. 264 Митного кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області від 08 грудня 2008 року слід скасувати відповідно до норм ст. 202 КАС України.