розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі № 2-а-37591/09/2070

за позовом ОСОБА_1 ' Список ' ' Текст '

до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова, Прокуратури Харківської області, Управління Державного казначейства України в Червонозаводському районі м.Харкова ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про повернення необґрунтовано стягнутого податку,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, прокуратури Харківської області, Управління Державного казначейства України в Червонозаводському районі м. Харкова про повернення необґрунтовано стягнутого податку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що була звільнена з органів прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років згідно з вимогами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", тобто як прокурор, а не державний службовець, тому на неї розповсюджується дія Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) і в частині щодо виплати грошової допомоги без сплати податку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу з питань розгляду листів та прийому громадян прокуратури Харківської області.

Наказом прокурора Харківської області від 31.10.2006 року №1469 ОСОБА_1 звільнена із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до наказу прокурора Харківської області від 09.12.2008 року № 1635к ОСОБА_1 призначено до виплати грошову допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, з якого обчислена пенсія за повні 25 років роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури.

Згідно із довідкою прокуратури Харківської області від 06.04.2009 року №18-222 позивачу нарахована вказана грошова допомога у розмірі 196603,75 грн., з якої утримано прибутковий податок у сумі 29490,56 грн. Грошова допомога у розмірі 167113,19 грн. ОСОБА_1 отримана відповідно до платіжної відомості №104 від 06.02.2009 року, що не заперечувалось позивачем у судовому засіданні.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року (889-15) №889-4, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових) платежів.

Відповідно до вимог зазначеного Закону (1251-12) відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Харківської області утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем ОСОБА_1, як платником податку, сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 29490,56 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно зі ст. 3 Закону об'єктом оподаткування в даному випадку є загальний місячний оподатковуваний дохід. Ст. 4 Закону містить положення, що визначають склад такого доходу, одночасно п. 3 ст. 4 передбачає перелік доходів, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Зазначений перелік є вичерпним та не містить пільг щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб працівників прокуратури у разі виходу на пенсію. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) не містить норм, які б звільняли працівника прокуратури при виході на пенсію від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокуратурою Харківської області правомірно застосовані положення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , норми якого носять спеціальних характер, та з грошової допомоги ОСОБА_1 утримано суму податку у розмірі 29490,56 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачем правомірно сплачений податок з доходів фізичних осіб як плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальної громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) виходячи з наступного.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури здійснюється відповідно до Законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про прокуратуру" (1789-12) .

Відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Положення Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) визначають порядок організації та діяльності органів прокуратури, їх систему та структуру, матеріальне, соціальне та пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих, та інші питання, що пов"язані із здійсненням органами прокуратури наданих їм повноважень.

Однак, щодо питань оподаткування доходів працівників прокуратури зазначений законодавчий акт носить загальних характер, це означає, що при наявності нормативного акту спеціального характеру застосуванню підлягають норми саме такого акту.

Пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено: у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону (889-15) , пріоритет мають норми цього Закону (889-15) .

Зазначений закон (889-15) , серед іншого, визначає: платників податку (стаття 2), об’єкт оподаткування (стаття 3), загальний оподатковуваний дохід, у тому числі місячний (пункт 4.2 статті 4), доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу (пункт 4.3 статті 4), податкові соціальні пільги (стаття 6), ставки податку (стаття 7), порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 8), прикінцеві положення (стаття 22) і не містить норм, які б звільняли працівника прокуратури при виході на пенсію від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку.

Пунктом 22.12.1 пункту 22.12 статті 22 зазначеного Закону, у зв’язку з набранням чинності цим Законом (889-15) , рекомендовано Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів, які випливають із змісту Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , в тому числі: Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , який встановлював, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років виплачується грошова допомога без сплати податку.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

При розгляді справи встановлено, що призначення ОСОБА_1 до виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, з якого обчислена пенсія за повні 25 років роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури, з якої утримано прибутковий податок у сумі 29490,56 грн. прийнято в межах повноважень, обгрунтовано та відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 року по справі № 2-а-37591/09/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо розповсюдження на позивача дії Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) в частині щодо виплати грошової допомоги без сплати податку, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі № 2-а-37591/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.