розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом Жидачівського автотранспортного підприємства Львіського виробничого автотранспортного об’єднання облспоживспілки до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) в Жидачівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

3 квітня 2009 року Жидачівське автотранспортне підприємство Львіського виробничого автотранспортного об’єднання облспоживспілки звернулось в суд з адміністративним позовом до ДПІ в Жидачівському районі Львівської області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000502320/0/15087 від 17.11.2008 року та повторне повідомлення-рішення №0000502320/1/631 від 19.01.2009 року.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в червні 2008 року згідно протоколу аукціонної комісії №1 від 10 червня 2008 року Жидачівське автотранспортне підприємство Львівського виробничого автотранспортного об’єднання облспоживспілки провело продаж на аукціоні будівель та споруд ТзОВ "Автосвіт" на суму 673300 грн. Вважають, що не будучи платником ПДВ у них не було жодних підстав декларувати ПДВ та ними правомірно було включено всю суму до валового доходу по декларації податку на прибуток за ІІ квартал 2008 року. Крім цього, посилаються на те, що перший податковий період з податку на додану вартість для підприємства наступає з 27 червня 2008 року, оскільки з 01.01.2006 року знаходились на загальній системі оподаткування та не були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість, а лише 27.06.2008 року отримали свідоцтво платника ПДВ за №100124780.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року позов задоволено . Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жидачівському районі Львівської області №0000502320/0/15087 від 17.11.2008 року та №0000502320/1/631 від 19.01.2009 року.

Відповідач ДПІ в Жидачівському районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що 29.10.2008р. працівниками інспекції була проведена виїзна позапланова перевірка Жидачівського автотранспортного підприємства Львівського виробничого автотранспортного об'єднання облспоживспілки за результатами якої складено акт від 10.11.2008 року №1046/23-1/01737257 "Про результати виїзної позапланової перевірки Жидачівського автотранспортного підприємства Львівського ВАТО (01737257) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 29.10.2008р.".

На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008 року №0000502320/0/15087 про сплату суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму - 201990,00 грн., в тому числі: за основним платежем у сумі - 134660,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі - 67330,00 грн.

Під час перевірки встановлено порушення п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме - підприємство не задекларувало податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за червень 2008 року, чим занизило сплату податку до бюджету у сумі 134660,00 грн.

Вважають, що Львівським окружним адміністративним судом не взято до уваги п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, чим порушено норми матеріального права.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ході апеляційного розгляду справи, надали пояснення, вимоги апеляційної скарги не визнали та просять відмовити в її задоволенні.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 2 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно п 2.3.1. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної та глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100124780 НБ № 028300 виданого Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі Львівської області позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість 27 червня 2008 року і перший податковий період з ПДВ для позивача наступив саме з цього числа.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач Жидачівське АТП Львівського ВАТО облспоживспілки з 01.01.2006 року знаходилось на загальній системі оподаткування і не зареєстровано як платник податку на додану вартість так як господарської діяльності не проводило.

10.06.2008 року відбувся аукціон по продажу будівель і споруд позивача, переможцем якого став ТзОВ "Автосвіт", яке 13.06.2008 року та 26.06.2008 року перерахувало позивачу 673300 гривень.

Відповідно до Договору купівлі-продажу будівель і споруд між Жидачівським АТП Львівського ВАТО облспоживспілки і ТзОВ "Автосвіт" укладений і нотаріально посвідчений 22 липня 2008 року, проведено його державну реєстрацію.

Передача об’єкта здійснюється в трьохденний строк після нотаріального посвідчення договору і засвідчується актом прийому – передачі, який підписується сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до пп.2.3.1 п.3.1 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість 27 червня 2008 року, а тому не будучи платником податку на додану вартість правомірно включив суму всю коштів до валового доходу.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по адміністративній справі №2-а-2651/09 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.