Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м.Полтаві на постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 16.09.2009р. по справі № 2-а-6256/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В."

до ДПІ в м.Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.В.", звернувся Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив визнати дії податкових інспекторів Григор'єва М.Є. та Кобильського О.О. неправомірними; визнати нечинним та скасувати рішення від 17.04.2008 року № 0002282306/0 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 3421,50.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки згідно Державного реєстру РРО (Додаток 3 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження - електронних систем і засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом від 26.12.2002 року № 14 (vc014229-02) ), реєстратор розрахункових операцій Марія-ЛТ-МТМ-ПОС заводський №ВП4712000203, реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1 відноситься до спеціалізованих РРО для використання на АЗС, а тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 15 Технічних вимог додатку 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 року № 13 (vg013229-02) та п.4 ст. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) є неправомірними. Крім того, фіскальним чеком № 171040 підтверджується проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій. Під час проведення розрахункової операції оператор - касир ОСОБА_1 помилився при виборі форми оплати при відпуску 19,60 л. бензину А-95 з колонки № 2 та провів оплату за безготівковим розрахунком по талону замість готівки. Вважає, що дані дії не свідчать про порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В." було задоволено частково, а саме: визнано неправомірним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування штрафних санкцій від 17.04.2008 року №0002282306/0 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених вимог та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ст. 159 Конституції України, КАС України (2747-15) , з обставин і обгрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, в межах апеляційної скарги, та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10 січня 2008 року податковими ревізорами ДПА у Полтавській області Григор'євим М.Є. та Кобильським О.О. була проведена перевірка автозаправної станції Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В.", розташованої за адресою: автошлях Київ-Харків-Довжанський.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.п. 1,4,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: - не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 100,00 грн., - не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 244,30 грн.; - паливороздавальна колонка працює не в єдиному циклі з РРО.

По факту даних порушень було складено акт № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року /а.с. 8/.

На підставі акту № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0002282306/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3421,50 грн. /а.с. 14/.

Відповідно до п.п.1, 4, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання з розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відносно порушення позивачем п. 4 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд першої інстанції правомірно зазначив наступне.

Згідно акту № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року на автозаправній станції позивачем використовувалась модель реєстратора розрахункових операцій МАРІЯ ЛТ МТМ ПОС.

Відповідно до підпункту 47 пункту 4 додатку 3 "Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій" до рішення Державна комісія з питань впровадження електронних систем від 26.12.2002 року № 14 (vc014229-02) модель реєстратора розрахункових операцій МАРІЯ ЛТ МТМ ПОС включена до реєстру як спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій.

Пунктом 15 рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем від 27.06.2002 року № 13 (vg013229-02) "Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій" встановлено, що у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі: управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана ПРК (робочий, аварійний), а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран: дебетування платіжних карток; друкування чеків установленої форми, які додатково містять номери ПРК, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (в літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального.

У фіскальному чеці № 171040 відображена серед іншої інформація про: № трансакції 5029, № паливороздавальної колонки - 2, № крану -3, марка пального - А-95, об'єм -19,60 л., вартість - 5,10 грн.

Враховуючи зазначену в чеці № 171040 інформацію, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відпуск пального та реєстрація розрахункової операції здійснюватися позивачем у нерозривному технологічному циклі, а тому з боку позивача відсутнє порушення п. 4 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке на позивача було накладено санкцію в розмірі 1700,00 грн.

Відносно порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суд першої інстанції правомірно зазначив наступне.

Згідно акту № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року, перевірка проводилась 10.01.2008 року о 10 год. 30 хв.

В акті № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року зафіксовано факт незабезпечення проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки - 100,00 грн.

В свою чергу позивачем наданий фіскальний чек № 171040, який підтверджує факт проведення 10.01.2008 року о 10:28 розрахункової операції на суму 99,96 грн.

Крім того, згідно пояснення оператора - касира АЗС ОСОБА_1, 10 січня 2008 року клієнт замовив у нього бензин А95 на 100,00 грн., вартість бензину за 1 л. становила 5,10 грн. за 1 л., у зв'язку з чим було заправлено 19,6 л =100,00 грн.:5,10 грн. Під час відпуску палива він помилився при виборі форми оплати і замість готівки натиснув талон.

Представником відповідача не надано суду інших доказів, які б підтверджували факт незабезпечення позивачем проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки -100,00 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що фіскальним чеком та поясненням касира спростовуються висновки акту № 16010055/23-434 від 10.01.2008 року про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке на позивача було накладено санкцію в розмірі 500,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 року по справі № 2-а-6256/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ДПІ в м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 16.09.2009р. по справі № 2-а-6256/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2010 р.