Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009р. по справі № 2а-24820/08/0570 задовольнити частково і постанову суду 1 інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_7 76251,35 грн. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення страхової суми в розмірі 76251,35 грн.- відмовити.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

В квітні 2007 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ГУМВС України в Донецькій області і просив визнати частково недійсним наказ № 313 о/с від 12.10.2006 в частині дати звільнення не з 18.10.2006, а з 28.11.2006, визнати частково недійсним наказ № 85 о/с від 17.10.2006 в частині не нарахування заробітної плати з 25.09.2006 по день звільнення, стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за період з 25.09.2006 по 27.11.2006 в сумі 2668,77 грн., стягнути одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільнення з органів служби в розмірі 5718,82 грн., стягнути компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 930,00 грн., стягнути страхову суму в розмірі 45780,81 грн., стягнути одноразову допомогу у зв'язку з втратою працездатності в розмірі 63542,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_7 зазначив, що він проходив службу в Орджонікідзевському РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 02 квітня 1999 року. 24 травня 2006 року позивачем при виконанні службових обов'язків було отримано травму, що підтверджується актом про нещасний випадок.

04.09.2006 року військово-лікувальною комісією було здійснено медичний огляд позивача, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу НОМЕР_1. Згідно зазначеного свідоцтва його визнано таким, що не придатний до військової служби в мирний час. Пунктом 12 свідоцтва зазначено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, а хвороба пов'язана з проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки МСЕК Серія ДОН-05 № 145609 від 28.11.2007р. позивачу встановлена третя група інвалідності і травма пов"язана із виконанням службових обов"язків.

12.10.2006 року Головним управлінням МВС України в Донецькій області було видано наказ 313 о/с, відповідно до якого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_7 - дільничого інспектора міліції міського відділу міліції Орджонікідзевського районного відділу Маріупольського міського управління було звільнено у відповідності до п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішній справ України з 18.10.2006 року.

Підставою для звільнення був рапорт Позивача від 12.09.2006, свідоцтво про хворобу від 04.09.2006 року НОМЕР_1 та рішення комісії РП ГУМВС від 09.10.2006.

Відповідно до Положення про порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ № 627 від 19.11.1992 року (627-92-п) , страхувальником виплачується страхова сума у випадку встановлення застрахованій особі інвалідності, зокрема, інваліду третьої групи - в розмірі трьохрічного грошового забезпечення.

Позивач зазначив, що він був застрахованою особою та на день настання страхового випадку 24.05.2006 - Страхувальником була ВАТ Національно акціонерна страхова компанія "Оранта", тому вважав, що страхувальник повинен був виплатити позивачу страхову суму в розмірі трьохрічного грошового забезпечення.

Крім того, згідно постанови КМУ № 707 від 12.05.2007 (707-2007-п) Міністерство внутрішніх справ зобов'язано закінчити виплату страхових сум та одноразової грошової допомоги у випадку загибелі або інвалідності працівників міліції, які повинні були бути виплачені до 01.01.2007 року.

Крім того ст. 23 Закону України "Про міліцію" передбачено відшкодування шкоди в разі загибелі або каліцтва працівника міліції.

В результаті нещасного випадку, який стався під час виконання службових обов'язків, йому була встановлено 3 група інвалідності та встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі - 50 %, тому ОСОБА_7 вважає, що відповідач повинен виплатити йому одноразову допомогу у зв'язку із втратою працездатності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008р. позов задоволений частково.

Судом стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_7 страхову суму в розмірі 45750,81 грн. та одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності в розмірі 76251,35 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Позивач постанову суду не оскаржив.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову в частині вирішення справи не на користь МВС, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах матеріального закону і при ухваленні рішення судом були порушені норми процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Представники третіх осіб за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_7, 1979 року народження, проходив службу в органах внутрішній справ з 02.04.1999 року по 18.10.2006 року на посадах молодшого та середнього начальницького складу ОВС України Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 8).

24.05.2006 року при виконанні службових обов'язків позивачем було отримано травму внаслідок ДТП, про що було складено відповідний акт за формою Н-1 від 24.05.2006 року.

04.09.2006 року військово-лікарською комісією за розпорядженням Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області було проведено медичний огляд ОСОБА_7

За наслідками огляду комісією надано свідоцтво про хворобу НОМЕР_1 від 04.09.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_7 не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час на підставі ст. 78 "б" графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад, затвердженого наказом МВС України № 85 від 06.02.2001 року. (а.с. 11-12)

12 вересня 2006 року позивач звернувся до Головного управління МВС України в Донецькій області з рапортом про звільнення з органів внутрішніх справ України за хворобою у запас.(а.с. 6)

12 жовтня 2006 року Головним управлінням МВС України в Донецькій області було видано наказ № 313 о/с, відповідно до якого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_7 - дільничого інспектора міліції міського відділення міліції Орджонікідзевського райвідділу Маріупольського міськуправління звільнено за п. 64 "б" Положення про проходження служби рядом та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас з 18 жовтня 2006 року. Вислуга років на 10.10.2006 року складає: календарна - 09р00м16дн, пільгова - 11р 03м22дн. Підставами для звільнення є рапорт ОСОБА_7 від 12.09.2006, свідоцтво про хворобу від 04.09.2006 НОМЕР_1, рішення комісії по РП ГУМВС області від 09.10.2006 р. (а.с. 10)

Після звільнення Головним управління МВС України в Донецькій області було надано направлення на МСЕК з метою проведення відповідного медичного огляду та встановлення ступеня втрати працездатності.

За наслідками огляду ОСОБА_7 обласною медико-соціальною експертною комісією було видано довідки ОСОБА_7 ДОН -04 № 065045 від 28.11.2006 та ОСОБА_7 ДОН-05 № 145609 від 28.11.2006, відповідно до яких позивачу було встановлено третю групу інвалідності та встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках, що дорівнює 50 %. (а.с. 9).

Згідно статті 23 ч.6 Закону України " Про міліцію" (в редакції Закону N 328 від 03.11.2006 ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 цієї статті відповідно до якої працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій, Законом N 328 від 03.11.2006 із ст. 23 виключена.

Порядок та умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки на час встановлення позивачу групи інвалідності був затверджений постановою Кабінету КМУ від 19.11.1992 року № 627 (627-92-п) .

У зв"язку із прийняттям цієї постанови втратила чинність постанова КМУ № 59 від 29.06.1991 (59-91-п) року.

Пунктом 1 Порядку затвердженого Постановою КМУ № 627 (627-92-п) встановлено, що страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, включаючи витрати Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" на його проведення в розмірі 6 процентів загальної суми цих платежів, перераховуються МВС України на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА".

Відповідно до п. 2 Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми:

а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:

інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання;

Виплата зазначених у підпунктах "а" і "б" цього пункту страхових сум у зв'язку з настанням страхової події провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум (з цього виду страхування) за цю ж саму страхову подію.

Одержання ОСОБА_7 захворювання при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, відповідачем не заперечується.

Тобто 28.11.2006р. позивач набув право на отримання однієї одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням групи інвалідності, розмір якої визначається із трирічного грошового забезпечення ОСОБА_7

Згідно довідки Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області № 870 від 17.10.2007 року грошове забезпечення позивача за рік, що передував його звільненню складало 15250,27 грн.

Таким чином суд 1 інстанції правильно визначив розмір страхової суми 45750,81грн. (15250,27х3=45750,81 грн.)

Висновки суду про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача у зв"язку із встановленням інвалідності ще і 76 251,35 коп. не ґрунтуються на Законі, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню.

Згідно з порядком та умовами виплати одноразової допомоги, затвердженим постановою КМУ № 707 від 12 травня 2007 (707-2007-п) , з 01 січня 2007 року нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції здійснюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 зазначеної постанови МВС України доручено завершити виплату страхових сум та одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року, а тому суд правильно стягнув 45750,81 грн. з ГУМВС України в Донецькій області.

Таким чином при вирішенні частини позовних вимог суд дійшов помилкового висновку про їх обґрунтованість і частково справу вирішив неправильно, а тому постанова підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009р. по справі № 2а-24820/08/0570 задовольнити частково і постанову суду 1 інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_7 76251,35 грн. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення страхової суми в розмірі 76251,35 грн.- відмовити.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.