з участю: представника закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" –Бабешко Миколи Миколайовича; представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі –Сон Костянтина Еріковича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,

У липні 2008 року закрите акціонерне товариство (далі ЗАТ) "Одеський коньячний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ про роботі з ВПП) у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000141620/0 від 12 березня 2008 року та №0000141620/1 від 23 травня 2008 року, якими позивачу нараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 1 701 760 грн. (1 620 724 грн. –податку; 81 036 грн. –фінансових санкцій).

Обґрунтовуючи свої вимоги, ЗАТ "Одеський коньячний завод" вказувало, що за результатами позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновку про те, що при поданні уточнюючого розрахунку з ПДВ підприємством було помилково визначено спрямування податкового кредиту на погашення податкового боргу з ПДВ. Однак, відповідачем не враховано, що подання уточнюючого розрахунку змінює податковий облік підприємства саме у тому періоді, в якому розрахунок подається до органів податкової служби.

23 січня 2008 року позивач подав уточнюючі розрахунки про збільшення податкових зобов’язань за попередні періоди (на загальну суму –3 107 117 грн. (з урахуванням 5% фінансових санкцій)), які не були сплачені, що свідчить про виникнення у позивача податкового боргу у вказаному розмірі.

У подальшому підприємство подало уточнюючі розрахунки про збільшення сум від’ємних значень з ПДВ в тому числі й за липень 2007 року.

Позивач зазначає, що на момент подання уточнюючих розрахунків про збільшення податкових зобов’язань у січні 2008 року сума уточнюючого розрахунку за липень 2007 року повинна або враховуватися у складі від’ємного значення, що переноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду; або бути відшкодована. А, оскільки відшкодована вона не була, то станом на січень 2008 року сума від’ємного значення, що визначається на підставі поданих уточнюючих розрахунків може бути спрямована в рахунок погашення податкового боргу, що виник у зв’язку зі збільшенням податкових зобов’язань за попередні податкові періоди.

Після відкриття провадження у справі позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року клопотання про забезпечення позову задоволено в повному обсязі.

Заборонено СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вживати заходи, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) спрямовані на погашення податкового боргу, що виник у зв’язку із винесенням податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2008 року №0000141620/0 та податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2008 року №0000141620/1 до розгляду справи по суті та набранням рішення по справі законної сили.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що 23 січня 2008 року до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ЗАТ "Одеський коньячний завод" було подано уточнюючі розрахунки про збільшення податкових зобов'язань за попередні періоди. Отже на підставі поданих уточнюючих розрахунків виникло податкове зобов'язання по сплаті ПДВ разом із штрафними санкціями у сумі 3 107 117 грн.

Станом на 22 січня 2008 року у картці особового рахунку ЗАТ "Одеський коньячний завод" у позивача рахувалась переплата з ПДВ у сумі 720 766, 63 грн. Таким чином, підприємство повинно було сплатити до бюджету ПДВ у розмірі 2 386 350, 37 грн. (3 107 117 грн. - 720 766,63 грн.).

23 січня 2008 року ЗАТ "Одеський коньячний завод" був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2007 року (вх. №177), яким підприємство уточнило показники податкової декларації з ПДВ. У вищезазначеному уточнюючому розрахунку ЗАТ "Одеський коньячний завод" у рядку 6.1 колонці 22.1 задекларувало зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 210 779 грн. при його фактичної відсутності станом на дату подання уточнюючого розрахунку, тобто на 23 січня 2008 року (як зазначено вище, у підприємства навпаки існувала переплата з ПДВ у розмірі 720 766,63 грн.). Тобто, ЗАТ "Одеський коньячний завод" порушено вимоги пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.5.11 ст. 5 "Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (z0250-97) .

Також, представник відповідача вказував, що підприємство у своїх запереченнях до акта перевірки та в адміністративному позові наголошує на тому, що "обраний спосіб відображення від'ємного значення є помилковим". Саме такий помилковий спосіб відображення від'ємного значення ПДВ призвів до заниження ПДВ, що належало сплаті до бюджету на 210 779 грн., а з урахуванням поданих підприємством уточнюючих розрахунків за липень, серпень та вересень 2007 року з аналогічними помилками - до появи у особовій картці платника безпідставної переплати з ПДВ у сумі 138,1 тис. грн., що утворилась за рахунок декларування погашення неіснуючого податкового боргу з ПДВ у зазначених уточнюючих розрахунках від'ємним значенням різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ЗАТ "Одеський коньячний завод" до СДПІ про роботі з ВПП у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2008 року №0000141620/0 та податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2008 року №0000141620/1 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ЗАТ "Одеський коньячний завод" ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ЗАТ "Одеський коньячний завод", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

23 січня 2008 року ЗАТ "Одеський коньячний завод" надало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2007 року від 23 січня 2008 року №177.

25 лютого 2008 року СДПІ по роботі з ВВП у м. Одесі проведено документальну невиїзну перевірку вказаного уточнюючого розрахунку, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2008 року №75/16-20/00412056/18.

При проведенні перевірки було виявлено факт порушення позивачем п.4.4. ст. 4, п.5.11. ст. 5 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання" від 30 травня 1997 року №166 (z0250-97) , пп. 7.7.1. п.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в заниженні податкового зобов'язання з ПДВ по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2007 року на 1 620 724 грн.

На підставі складеного акта відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2008 року №0000141620/0, яким позивачу донараховано ПДВ у сумі 1 620 724 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 81 036 грн.

За результатами розгляду скарги позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2008 року №0000141620/01, яким позивачу донараховано ПДВ у сумі 1 620 724 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 81 036 грн.

Станом на 22 січня 2008 року у картці особового рахунку ЗАТ "Одеський коньячний завод" рахувалась переплата з ПДВ у сумі 720 766 грн. 63 коп., така ж сама сума переплати збереглась станом на 23 січня 2008 року. Тобто, на день подачі спірного уточнюючого розрахунку у позивача не існувало боргу.

У цьому уточнюючому розрахунку ЗАТ "Одеський коньячний завод" у рядку 6.1 колонці 22.1 задекларувало зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень 2007 року у зменшення суми податкового боргу з ПДВ у розмірі 1 620 724 грн. при його фактичної відсутності станом на дату подання уточнюючого розрахунку, тобто на 23 січня 2008 року.

Сума податкового кредиту за період липня 2007 року була підтверджена відповідачем під час планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року та відображена в акті перевірки від 18 березня 2008 року №98/16-20/004122056 в повному обсязі.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що вказуючи у вищенаведених абзацах про подання позивачем уточнюючого розрахунку за "травень", суд першої інстанції допускає помилку, оскільки фактично уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23 січня 2008 року №177 був поданий за липень 2007 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на час подання уточнюючого розрахунку про збільшення від’ємного значення з ПДВ у позивача не існувало податкового боргу і, тому, вказавши суму від'ємного значення з ПДВ як таку, що йде на погашення податкового боргу, позивач фактично занизив свої податкові зобов'язання, що є порушенням чинного податкового законодавства, у зв’язку з чим, позовні вимоги є необгрунтованими і, відповідно, не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтями 5, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що якщо платник податків самостійно визначає податкове зобов’язання у податковій декларації, то воно вважається самостійно узгодженим і підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

При цьому, якщо помилка полягає в заниженні податкового зобов'язання минулих податкових періодів, платник податків зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, виявивши, що у минулих податкових періодах його податкове зобов’язання було занижено, надіслав відповідачу уточнюючий розрахунок, в якому визначив суму недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми, що загалом склало 3 107 117 грн., однак не сплатив ці кошти.

Незважаючи на вірне встановлення цих обставин, суд першої інстанції доходить висновку про відсутність у позивача податкового боргу станом на 23 січня 2008 року, обґрунтованого тим, що на вказану дату у картці особового обліку позивача значилась переплата з ПДВ у сумі 720 766, 63 грн.

Однак, враховуючи, що до подання уточнюючого розрахунку на суму 3 107 117 грн. підприємство не сплатило цю суму, як того вимагає абзац "а" п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то, згідно п.1.3 ст. 1 Закону, у нього виник податковий борг у розмірі 3 107 117 грн.

Таким чином, переплата по ПДВ (720 766, 63 грн.), на яку посилався суд першої інстанції, не перекриває податковий борг позивача, а лише зменшує його, доводячи до рівня 2 386 350 грн. (3 107 117 грн. - 720 766, 63 грн. = 2 386 350 грн.).

Це повністю узгоджується з запереченнями відповідача, наданими у судовому засіданні, в яких буквально вказано: "…підприємство повинно було сплатити до бюджету ПДВ у розмірі 2 386 350, 37".

Відповідно до абзацу 3 пп.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, це значення враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, врахувавши суму від’ємного значення за липень 2007 року (визначену наступним уточнюючим розрахунком від цієї же дати –23 січня 2008 року) у зменшення податкового боргу з ПДВ, позивач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ЗАТ "Одеський коньячний завод" і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ЗАТ "Одеський коньячний завод" до СДПІ про роботі з ВПП у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод", скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0000141620/0 від 12 березня 2008 року та №0000141620/1 від 23 травня 2008 року, якими позивачу нараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 701 760 грн. (1 620 724 грн. –податку; 81 036 грн. –фінансових санкцій).

постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.