Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року №2а-313/09
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs16541587) )
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Дадим Ю.М., Семененка Я.В.
при секретарі: Мартиросян М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року у справі №2а-313/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, Головного Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання незаконної бездіяльності відповідача у здійснені нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради та Головного Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просила: визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради у здійснені нарахування та виплати їй частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути з Державного бюджету України на її користь суму несплаченої їй частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку станом на день подання позовної заяви до суду в сумі 11709,84 грн.; стягнути з Державного бюджету України на її користь суму несплаченої їй частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з дня подання позовної заяви до суду до дня прийняття рішення суду; зобов’язати відповідача-1 здійснювати нарахування та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на дату виплати, з моменту набрання рішенням суду законної сили до дати досягнення дитиною трирічного віку.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.07р. по 31.12.07р.; зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. в розмірі 1982,60 грн. ; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" 18 січня 2001 року N 2240-III (надалі – Закон України № 2240-ІІІ (2240-14) ). Згідно частини 1 статті 43 вищезазначеного Закону Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2240-ІІІ (2240-14) розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно зі встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 43 Закону України №2240-ІІІ зупинено пунктом 7 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про державний бюджет України на 2007" (надалі Закон №489-V (489-16) ).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2240-ІІІ (2240-14) здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 43 Закону України №2240-ІІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.03.2007 року (а.с.19).
Отже, відповідач правомірно діяв при нарахуванні сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.03.2007 року по 09.07.2007 року, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Проте з 09.07.2007 року відповідач повинен був провести нарахування сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску річного строку на звернення до суду з адміністративним позовом.
Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь сум недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік колегія суддів зазначає про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VІ (107-17) ст. 43 Закону 2240-ІІІ було виключено.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції від 28.12.2007 року)допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень вказаного закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
У відповідності зі статтями 1, 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що за вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. У 2008 році дані положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" (107-17) не конституційними не визнавались.
Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, колегія суддів виходила з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2008 року, зокрема положення частини 1ст. 15 Закону № 2811-ХІІ в частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не визнавались не конституційними, і тому мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. Отже, позовні вимоги за 2009 рік задоволенню не підлягають.
Проте, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача суми недоплаченої допомоги у 2007 році, судом першої інстанції були розглянуті на підставі ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Але, як вбачається з матеріалів справи (а.с.20), позивач є застрахованою особою в системі загальнообов’язкового державного страхування, і в 2007 році на неї розповсюджуються положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" 18 січня 2001 року N 2240-III (2240-14) .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.4 ст. 202, ст. 207 КАС України колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року у справі №2а-313/09 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року – неправомірною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року у справі №2а-313/09 залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Повний текст постанови виготовлений 27 січня 2010 року.
Головуючий:
Судді:
Л.А. Божко
Ю.М. Дадим
Я.В. Семененко