ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 24/338/07-АП-
3/555/07-АП-24/40/08-АП-5/269/08-АП
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24579604) )
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі : головуючий суддя Мірошниченко М.В.,
суддя: Баранник Н.П.
суддя: Юхименко О.В.
при секретарі: Красоті А.О.
за участю представників сторін :
позивача: Трускалов В.В. ген.директор, Рев’яцька С.М. дов. від 27.10.2009р. № 2653
відповідача : не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя,
м. Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області
від 26.06.2008р.
у справі № 24/338/07-АП-3/555/07-АП-24/40/08-АП-5/269/08-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твіко", м.Запоріжжя
до відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя,
м. Запоріжжя
про визнання нечинним та протиправним рішення
ВСТАНОВИЛА:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Твіко" заявлено позов про визнання нечинним та протиправним рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000188801/0 від 06.12.2006р.
Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 26.06.2008р. адміністративний позов задоволено: визнано нечинним та протиправним рішення відповідача № 0000188801/0 від 06.12.2006р. на суму 20493грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. Суд не погодився із застосуванням штрафних санкцій до позивача, оскільки проведені касові операції були відображені в бухгалтерському обліку правомірно та з урахуванням вимог положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Штрафні санкції, застосовані до позивача, у розумінні п.1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 не відносяться до поняття податкового зобов’язання, а є адміністративно-господарськими санкціями. Актом перевірки встановлено, що квитанції до прибуткових касових ордерів отримано в період з 19.05.05р. по 21.05.05р., а штрафні санкції застосовано рішенням відповідача від 06.12.2006р., тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. Квитанції до прибуткових касових ордерів № 1 від 19.05.05р., № 2 від 20.05.05р., № 3 від 21.05.05р. на загальну суму 20493грн. були виписані від імені ТОВ "Норд", яке на момент укладення договору із позивачем № 205 від 11.05.05р. та видачі прибуткових касових ордерів, втратило правоздатність. Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами усіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені абзацем 6 цієї статті, у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів – у розмірі сплачених коштів.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 26.06.2008р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Твіко" у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказало на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції. Зокрема вказало, що всі необхідні касові документи були оформлені при здійсненні господарської операції з ТОВ "Норд" при оплаті за товар. Санкції не можуть бути застосовані до підприємства, яке не порушило будь-які норми податкового законодавства. Застосування штрафних санкцій призведе до подвійної сплати позивачем вартості товару: по-перше – позивач сплатив його контрагенту ТОВ-у "Норд" вартість товару, по-друге, санкції застосовані в розмірі оплати за придбаний позивачем за товар. Адміністративно – господарські санкції застосовані поза межами річного строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.
Просить постанову суду першої інстанції від 26.06.2008р. залишити без змін.
Представники позивача в судовому засіданні 28.10.09р. підтримали доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Представник відповідача до судового засідання 28.10.09р. не з’явився. Відповідач про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. На підставі ч.4 ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.
У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 804 від 28.10.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).
Судове засідання 28.10.2009р. фіксувалось за допомогою технічного комплексу "Камертон",
За результатами апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 28.10.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як випливає з матеріалів справи, працівниками відповідача в період з 01.11.2006р. по 21.11.2006р. проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2003р. по 30.06.2006р.
За результатами перевірки складено акт від 24.11.2006р. № 1524/23-30256229.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ "Твіко" та ТОВ "Норд" був укладений договір № 205 від 11.05.2005р. на придбання товару: Фторопласт-4, який отримано позивачем по податковій накладеній № 2/3 від 12.05.05р. та прибутковій накладній РН № 2\3 від 12.05.05р. на загальну суму 20493грн. ( в тому числі ПДВ 3415,50грн.). ТОВ "Твіко" розрахувалось за готівкові кошти, отримавши квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 19.05.05р. на суму 9000грн., № 2 від 20.05.05р. на суму 9000грн., № 3 від 21.05.05р. на суму 2493грн., що разом склало суму 20493грн.
До Бердянської ОДПІ була направлена зустрічна перевірка та отримана відповідь, що ТОВ "Норд" на обліку не значиться. Було встановлено, що підприємство знаходилось на обліку у Мелітопольській ОДПІ, куди направлена зустрічна перевірка. Після отримання відповіді було з’ясовано, що ТОВ "Норд" згідно до рішення господарського суду № 19/49 від 15.07.2004р. за ст. 52 Господарського кодексу України визнано банкрутом та ліквідовано.
За висновком податкового органу, в порушення п.2.11, п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (z0040-05) ТОВ "Твіко" безпідставно уклало договір з ТОВ "Норд" № 205 від 11.05.2005р. та безпідставно виплатило грошові кошти в сумі 20493грн.
Внаслідок вказаного порушення, на підставі п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) рішенням ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя № 0000188801/0 від 06.12.2006р. до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20493грн.
Як свідчать матеріали справи, 26.04.2005р. позивач направив листа ТОВ-у "Норд" із проханням відвантажити товар – фторопласт в кількості 500кг. За ціною 41,40грн. на суму 20700грн. (з ПДВ). Оплата гарантувалась.
В подальшому підприємство зазначило про укладення в письмовій формі відповідного договору.
Товар фактично отримувався у м. Бердянськ, про що свідчить посвідчення про відрядження № 15 та звіт до посвідчення про відрядження № 15, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 23.05.2005р. № 23, № 24 від 23.05.2005р., накладна № 012, податкова накладна № 011 від 12.05.2005р.
В газеті "Голос України" від 14.05.2004р. надано оголошення про те, що постановою господарського суду Запорізької області від 30.03.2004р. у справі № 19/49 визнано банкрутом TOB "Норд" код ЄДРПОУ 22162022 (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова 132) та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Мелітопольську ОДПІ.
Згідно з інформацією, наданою головним управлінням статистики у Запорізькій області від 25.06.2007р. № 15-7/3533, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд" код ЄДРПОУ 22162022 адреса: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова 132 вилучено з ЄДРПОУ 05.05.2005р. за рішенням арбітражного суду (запис № 11011280000000558).
За таких обставин, податковою інспекцією зроблено висновок про те, що в порушення п.2.11, п.7.43 вимог Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (z0040-05) (затв. Постановою НБУ № 72 від 19.02.2001р. та від 15.12.2004р. № 637, Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) позивач здійснив проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би факт сплати позивачем (Покупцем) готівкових коштів у травні 2005р. на суму 20493грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.11 п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (z0040-05) , видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 7.43 п. 7 вказаного Положення (z0040-05) Нацбанку України, під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо. Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 (436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування спірним рішенням штрафної санкції до позивача, оскільки проведені касові операції відображено в бухгалтерському обліку позивача правомірно та з урахуванням вимог положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Будь-яких зауважень до платіжних документів за якими здійснювались перерахування грошових коштів податковим органом не встановлено.
Крім того, визначені платнику податків штрафні санкції не відносяться до податкового зобов'язання в розумінні норми п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181. Вказані санкції є адміністративно-господарськими санкціями.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом (436-15) , іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом (436-15) та іншими законами, ст. 239 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, шо регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
З урахуванням вимог ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Актом перевірки встановлено, що квитанції до прибуткових - касових ордерів отримані позивачем в період з 19.05.2005р. по 21.05.2005р., тоді як податковим органом штрафні санкції позивачу застосовано рішенням відповідача від 06.12.2006р. № 0000188801/0, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, що унеможливлює їх застосування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2008р. у справі № 24/338/07-АП-3/555/07-АП-24/40/08-АП-5/269/08-АП залишити без змін.
ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено –05.11.2009р.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
М.В. Мірошниченко
Н.П. Баранник
О.В. Юхименко