Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Фіш", звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення Полтавської митниці від 26.10.2007 р. № 23, за яким визначені позивачу податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 119220,19 грн., в т.ч. основний платіж - 113543,04 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 5677, 15 грн. та № 24, за яким визначені позивачу податкові зобов'язання за платежем - ввізне мито на загальну суму в 596100, 98 грн., в т.ч. основний платіж - 567715, 22 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 28385,76 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 31.03.2009р. по справі № АС 3/52-08/5018 позов задоволено, скасовано податкові повідомлення Полтавської митниці від 26.10.2007р. № 23, за яким товариству з обмеженою відповідальністю "Караван-Фіш", м. Полтава, визначені податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 119220,19 грн., в т.ч. основний платіж-113 543,04 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 5677,15 грн.; № 24, за яким товариству з обмеженою відповідальністю "Караван-Фіш", м. Полтава визначені податкові зобов'язання за платежем -ввізне мито на загальну суму в 596100,98 грн., в т.ч. основний платіж - 567715,22 грн. та штрафна

(фінансова) санкція - 28385,76 грн.

Відповідач, Полтавська митниця, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення, надані суду 19.02.09 р. та заперечення на експертний висновок, які надані 30.03.09 р. Судом порушено вимоги ст. 11 КАС України щодо меж позовних вимог, так позивачем подано позовну заяву щодо скасування податкових повідомлень митниці №№ 23, 24 на загальну суму 681258,26 грн., а оскаржувана постанова скасовує податкові повідомлення №№ 23, 24 на загальну суму 715321,17 грн., при цьому не має ні заяви про зміну предмету позову позивачем, ні обґрунтування рішення суду щодо причин виходу за межі позовних вимог. Відповідач зазначає, що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) мав право проводити перевірку та визначити суму податкового зобов'язання платника. Вказує, що товар "філе пангасіусу свіжоморожене", відповідно до пояснень, наданих Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України, експертного висновку доктора біологічних наук, професора Інституту біології Межжерина С.В. та листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 03.08.2007 р. № 29/5-11.1/4691-ЕП, повинен класифікуватися за кодом 0304201990 УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5 %), як філе прісноводних риб. Зазначена методологічна помилка призвела до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 113543,04 грн. та ввізного мита на суму 567715,22 грн.

Прокурор Полтавської області не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Не погоджується з постановою суду першої інстанції з тих же підстав, що і Полтавська митниця, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач письмових заперечень проти апеляційних скарг не надав, але в судовому засіданні представник проти апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень –рішень, що оскаржуються, стало встановлення порушень, виявлених в ході проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 15.10.2007р. В акті зазначено, що ТОВ "Караван- фіш" в період з 01.11.2004р. по 25.09.2007р. здійснювало ввезення на митну територію України товару: рибне філе пангасіуса свіжоморожене загальною митною вартістю 11354304, 06 грн. з митним оформленням по вантажних митних деклараціях: № 000397 від 20.01.06р., № 002689 від 05.04.06 р., №003457 від 27.04.06 р., № 003986 від 12.05.06 р., № 003992 від 12.05.06 р., №004994 від р., № 008913 від 12.10.06 р., №009164 від 20.10.06 р., №009603 від 01.11.06 р., №009606 від 01.11.06 р., №009859 від 10.11.06 р., №009861 від 10.11.06 р., №010105 від 17.11.06 р., № 010113 від 17.11.06 р., №010120 від 17.11.06 р., № 010140 від 17.11.06 р., №001162 від 14.02.07 р., №001164 від 14.02.07 р., №001165 від 14.02.07 р., №001167 від 14.02.07 р., №002749 від 30.03.07 р., №002751 від 30.03.07 р.,, №002752 від 30.03.07 р., №002767 від 30.03.07 р., №004017 від 08.05.07 р., №004026 від 08.05.07 р., №004227 від 15.05.07 р., №004228 від 15.05.07 р., №004326 від 17.05.07 р., №004328 від 17.05.07 р., №004337 від 17.05.07 р. №006327 від 17.07.07 р., №004338 від 17.05.07 р., №006326 від 17.07.07 р., №006333 від 17.07.07 р., №006332 від 17.07.07 р., №006328 від 17.07.07 р., №007642 від 28.08.07 р., №006335 від 17.07.07 р., №006331 від 17.07.07 р., №006329 від 17.07.07 р., №006325 від 17.07.07 р., №006330 від 17.07.07 р., №007059 від 09.08.07 р., №007480 від 21.08.07 р., №007784 від 31.08.07 р., №007786 від 31.08.07 р., №007973 від 05.09.07 р., №007966 від 05.09.07 р., №007974 від 05.09.07 р., №007976 від 05.09.07 р., №008298 від 14.09.07 р., №008279 від 14.09.07 р., №008278 від 14.09.07 р., №008275 від 14.09.07 р., №008289 від 14.09.07 р., №008297 від 14.09.07 р., №008288 від 14.09.07 р., №008277 від 14.09.07 р., №008276 від 14.09.07 р., №008296 від 14.09.07 р., №008339 від 17.09.07 р., №008338 від 17.09.07 р., №008340 від 17.09.07 р., №008327 від 17.09.07 р., 008328 від 17.09.07 р., №008329 від 17.09.07 р., №008337 від 17.09.07 р., №008336 від 17.09.07 р., №008343 від 17.09.07 р., №008344 від 17.09.07 р. цього товару за кодом УКЗЕД 0304209600 (ставка ввізного мита 0%).

Вказана перевірка митною службою була здійснена на підставі листа Держмитслужби України від 21.09.2007р. №11/8-27/9655-ЕП, за яким останньою було дано роз'яснення, що митне оформлення вищезазначеного виду товару необхідно здійснювати за кодом УКТЗЕД 0304201990 зі сплатою ввізного мита 5%. Митна служба посилається на висновки, викладені у листах Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 03.08.2007р. №29/5-11.1/4691-ЕП та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 14.09.2007р. №10135/21/10-07, де зазначається, що риба виду Pangasius hypopthalmus належить до родини Pangaside, яка включає виключно прісноводні риби, тому повинна класифікуватись за кодом УКТЗЕД 0304201990 зі сплатою ввізного мита за ставкою 5%. На підставі наведеного, відповідач дійшов висновку про неправильність декларування позивачем коду товару згідно УКТ ЗЕД при митному оформленні товару "рибне філе пангасіуса свіжоморожене" та не сплату до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 681258.26 грн., в тому числі 567715.22 грн. ввізного мита та 113543,04 грн. податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки Полтавською митницею прийняті податкові повідомлення форми "Р", що є предметом спору у цій справі: № 23 від 26.10.07 р., за яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 119220,19 грн., у т.ч. 113543.04 грн. - основний платіж та 5677,15 грн. - штрафні санкції, № 24 від 26.10.07 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 596100,98 грн., у т.ч. 567715,22 грн. - основний платіж та 28385,76 грн. - штрафні санкції. Загальна сума донарахувань склала 715321,17 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - проставлянням відбитка печатки в графі "Р".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Ст. 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 р (z0439-05) . "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому, у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результатом перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду. Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а, відповідно, і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість, належних до сплати.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" мито нараховується митним органом України згідно цього Закону (2097-12) і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

З матеріалів справи встановлено, що при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (z0439-05) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719 (z0439-05) . Під час заповнення ВМД в графі 33 "Код товару" вказано код 0304 20 9600 відповідно до УКТ ЗЕД, що відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками Полтавської митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставляння відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р. (z0439-05) "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства". Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі "Р".

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності нарахування і сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності нарахування і сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару у зв'язку із виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце на час пред'явлення товару для митного контролю) не скористалась.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи відповідачем зазначено, що своєчасно не були нараховані в повному обсязі митні платежі - підприємствами, уповноваженими на декларування товарів. У відповідності до ст. 88 Митного кодексу України "Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом (92-15) , незалежно від того, чи він є власником товарів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою... Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори".

У відповідності до п. 1.4 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці (ВНК), відділу контролю вартості та номенклатури митниці (ВКМВ) при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України № 646 від 01.10.2003 р. (z0996-03) і чинного на час здійснення митного оформлення спірного товару, до компетенції ВНК й ВКМВ відноситься "вирішення складних та спірних питань з класифікації товарів та інших предметів, які виникають при здійсненні їх митного оформлення і не можуть бути вирішені підрозділом митного органу, що здійснює митне оформлення цих товарів". Митним органом з власної ініціативи не приймались рішення щодо класифікації товару позивача у зв'язку з відсутністю підстав для такої класифікації. Обов'язкове для виконання Роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаної рибної продукції Державною митною службою України, надано лише 21.09.2007 р. за № 11/8-27/9655- ЕП, тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення і був випущений у вільний обіг.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до пп. "в" п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. У листі ДПА України від 06.07.2001 р. № 9018/7/26-3317 визначено, що під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). Але позивачем при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідальними посадовими особами відповідача при оформленні кожної окремої вантажно-митної декларації шляхом проставляння відповідних відміток та штампів у графах ВМД.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не було допущено методологічних помилок у вигляді неправильного застосування або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р. (z0439-05) , передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій. Частиною 2 ст. 78 Митного Кодексу України передбачено, що митне оформлення вважається закінченим після виконання митним органом процедур, передбачених ним на підставі Митного кодексу (92-15) відповідно до заявленого митного режиму. У відповідності до ст. 86 Митного Кодексу України, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує юридичні факти, які мають юридичне значення.

Щодо твердження відповідача в апеляційній скарзі про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки позивач просив скасувати податкові повідомлення Полтавської митниці від 26.10.2007 р. № 23 та № 24, та зазначив визначену ними загальну суму податкових зобов'язань, та не вказав суму застосованих штрафних санкцій. Крім того, з абз. 3 мотивувальної частини позовної заяви вбачається, що позивач вважає податкові повідомлення Полтавської митниці від 26.10.2007 р. № 23 та № 24 в повному обсязі прийнятими з порушенням законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим повідомленням Полтавської митниці від 26.10.2007 р. № 23, позивачу нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 5677, 15 грн., № 24, штрафна (фінансова) санкція - 28385,76 грн. Але зазначені податкові повідомлення не містять посилання на норму Закону, відповідно до якої вони розраховані, та не в матеріалах справи не міститься відповідного розрахунку, тому колегія суддів вважає, що розмір застосованої штрафної санкції є не обґрунтованим та не відповідає чинному законодавству.

Щодо твердження відповідача та прокурора в апеляційних скаргах про наявність повноваження на проведення перевірки позивача, то колегія суддів зазначає, що пп. 2.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Згідно пп. 4.2.2 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Відповідно до п. 1.1 Закону (2181-14) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вантажно –митні декларації не є документами, які податкові органи мають право перевіряти під час камеральної перевірки.

Щодо посилання відповідача на копію листа Інституту Зоології ім. І.І.Шмальгаузена №114/522 від 14.12.2007 р. на адресу Київської регіональної митниці та копію "Экспертного вывода "О классификации некоторых видов рыб" без номера та дати за підписом доктора біологічних наук, профессора С.В. Межжерина на адресу Начальника Київської регіональної митниці, у відповідності до яких представники роду риб Pangasius є виключно прісноводними рибами, то колегія суддів зазначає, що наявність вказаного листа не впливає на наявність чи відсутність порушень позивачем правил митного оформлення, оскільки всі вантажно –митні декларації складені раніше - 14.12.2007 р. та раніше листа Держмитслужби України від 21.09.2007р. №11/8-27/9655-ЕП, за яким останньою було дано роз'яснення, що митне оформлення вищезазначеного виду товару необхідно здійснювати за кодом УКТЗЕД 0304201990 зі сплатою ввізного мита 5%, які не є нормативно –правовими актами. Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при здійсненні процедури митного оформлення товарів позивач не допустив порушення встановлених вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв всупереч передбаченого законодавством способу, поза межами повноважень повноважень та необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Господарського суду Полтавської областi від 31.03.2009р. по справі № АС 3/52-08/5018 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.