громадської організації "Територія успіху", дитячої екологічної громадської організації "Флора", міжнародної громадської організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України" доКабінету Міністрів України про визнання незаконною Постанови "Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики"від 26 листопада 2009 року №1302 (1302-2009-п) ,

Ухвалами суду від 15 березня 2010 року та 31 травня 2010 року об’єднано для спільного розгляду справи №2а-657/10/2670, №2а-2032/10/2670 та №2а-6351/10/2670 відповідно за позовами громадської організації "Територія успіху"(далі –ГО "Територія успіху", позивач-1), дитячої екологічної громадської організації "Флора"(далі –ДГО "Флора", позивач-2) та міжнародної громадської організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"(далі –МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України", позивач-3) до Кабінету Міністрів України (далі –відповідач) про визнання незаконною Постанови "Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики"від 26 листопада 2009 року №1302 (1302-2009-п) (далі –постанова №1302 (1302-2009-п) ).

В обґрунтування позовних вимог ГО "Територія успіху"та ДГО "Флора"зазначили, що відповідачем при прийнятті Постанови №1302 порушено право громадських організацій, які створені шляхом повідомлення, бути обраними до Громадської ради, хоча в преамбулі оскаржуваної постанови зазначено, що остання сприяє політичній та громадській активності та створює рівні умови для діяльності громадських об’єднань.

Громадська рада формується шляхом рейтингового голосування за кандидатів під час щорічних зборів представників не менше ніж однієї четвертої від кількості зареєстрованих у відповідному регіоні громадських організацій. Але це, на думку позивачів, унеможливлює створення ради, оскільки не всі громадські організації займаються активною діяльністю, більшість існують лише de jure, а не de facto.

В письмових поясненнях від 06 вересня 2010 року позивачі - ГО "Територія успіху"та ДГО "Флора"- додатково зазначили, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року №1378 (1378-2004-п) , яка діяла до набрання законної сили спірною Постановою №1302 (1302-2009-п) , було передбачено консультації з громадськістю стосовно питань суспільно-економічного розвитку держави та життєвих інтересів широких верств населення, а також –щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян. Такі консультації мали здійснюватися у формі публічного громадського обговорення та вивчення громадської думки. Разом з тим, обговорення проекту оскаржуваного нормативно-правового акту не проводилося, чим, як вважають позивачі, порушено процедуру його прийняття та їх права у сфері реалізації державної політики.

Крім того, позивачі вважають, що встановлення відповідачем лише однієї четвертої від кількості зареєстрованих у відповідному регіоні громадських організацій, з яких можуть обиратися відповідні представники організацій, фактично унеможливило зібрання необхідної кількості громадських організацій та позбавило можливості реалізувати право останніх на створення Громадської ради при Кіровоградській обласній державній адміністрації.

Позивачі-1 та -2 також звернулися до суду з заявою від 06 вересня 2010 року, в якій просили стягнути з відповідача на користь позивача витрати, що пов’язані з прибуттям до суду, а саме вартість проїзду у сумі п’ятсот п’ятдесят гривень.

МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"позовні вимоги, з урахуванням уточнень від 20 травня 2010 року (відповідно до вимог ухвали суду від 13 травня 2010 року), обґрунтувала тим, що відповідачем порушено право останньої на участь у громадській раді у зв’язку з тим, що у пункті 6 Загального положення про громадську раду при Кабінеті Міністрів України, міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого Постановою №1302 (1302-2009-п) (далі –Положення) зазначено, що участь у громадській раді можуть брати лише громадські організації з місцевим статусом або всеукраїнські громадські організації.

Також відповідачем порушено процедуру затвердження Постанови №1302 (1302-2009-п) , яка передбачена Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року №1378 (1378-2004-п) (далі –Порядок), а саме не проведено громадське обговорення проекту оскаржуваної постанови.

Підтримуючи обґрунтування інших позивачів у даній справі представник МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"просив визнати незаконною Постанову №1302 (1302-2009-п) у повному обсязі.

Кабінет Міністрів України просив відмовити у задоволені вимог позивачів.

В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова прийнята у межах повноважень, наданих Кабінету Міністрів України, а позивачами не наведено обставин, з яких би вбачалося, що спірна постанова порушує їх права, свободи та законні інтереси.

Крім того, представник відповідача повідомив суд про те, що відповідно до статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"Кабінет Міністрів України та у виконання покладених на нього Конституцією України (254к/96-ВР) видає обов’язкові для виконання акти - постанови та розпорядження –які мають відповідати актам вищої юридичної сили. Разом з тим, перевірка актів Уряду на відповідність актам однакової юридичної сили не належить до компетенції адміністративного суду.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства 15 вересня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову в задоволенні позовних вимог позивача-1 та позивача-2, і про часткове задоволення позовних вимог позивача-3.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

26 листопада 2009 року Кабінет Міністрів України з метою створення умов для участі громадян і їх об’єднань в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, а також - забезпечення відкритості та прозорості діяльності таких органів, видав постанову "Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", якою затвердив Загальне Положення про громадську раду при Кабінеті Міністрів України, міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, а саме межі повноважень Громадської ради, наведено перелік нормативно-правових актів, якими керується у своїй діяльності, основні завдання, сфери на які поширюються повноваження, права, порядок утворення, структуру Громадської ради, а також інші положення щодо діяльності Громадських рад.

Як вбачається з матеріалів справи, ГО "Територія успіху"є неприбутковою, місцевою, неполітичною, нерелігійною та неурядовою організацією, яка об’єднує громадян України на основі спільності інтересів своїх членів задля реалізації мети та завдань, передбачених статутом та поширює свою діяльність на територію Кіровоградської області.

ДГО "Флора"є неприбутковою, недержавною, неполітичною громадською організацією, яка створена добровільним волевиявленням осіб, що об’єдналися з метою відображення гармонії з природою, людиною та суспільством, збереження та відновлення природного, культурного середовища, а також природних та духовних цінностей. ДГО "Флора"проводить діяльність на території Кіровоградської області, але може створювати місцеві структурні підрозділи.

МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"є міжнародною громадською організацією, що об’єднує на засадах добровільності громадян України, іноземців та осіб без громадянства для реалізації основних завдань, передбачених статутом організації.

Позивачі в позовних вимогах зазначали, що Постановою №1302 (1302-2009-п) відповідач порушив їх права та законні інтереси затвердивши, що до Громадської ради на різних рівнях можуть бути обрані шляхом рейтингового голосування за кандидатів під час щорічних зборів представників не менше ніж однієї четвертої від кількості зареєстрованих у відповідному районі громадських організацій, а в деяких випадках в тій же кількості зареєстрованих всеукраїнських громадських організацій.

Проте, чим саме порушено цим положенням спірної Постанови права позивачів-1 та -2 останні не навели. Крім того, нормативно-правовий акт встановлює обмеження лише в мінімальній кількості громадських організацій - не менше ніж одна четверта від кількості зареєстрованих у відповідному районі громадських організацій, - а тому останнє не може вважатися обмеженням, яке б порушувало свободи останніх та перешкоджало здійсненню відповідної ними діяльності.

Разом з тим, відповідно до статті першої Закону України "Про об’єднання громадян"від 16 червня 1992 року №2460-ХІІ (2460-12) (далі – Закон України №2460-ХІІ (2460-12) ) об’єднання громадян –добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами свої прав і свобод, яке незалежно від назви визнається політичною партією або громадською організацією.

Статтею третьою Закону України №2460-ХІІ (2460-12) визначено, що громадською організацією є обєднання громадян для задоволення та захисту свої законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

У статті 9 вище вказаного Закону визначено, що об’єднання громадян утворюється та діє з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

Оскільки в абзацах третьому та четвертому у пункті шостому спірної Постанови №1302 (1302-2009-п) визначено, що до складу Громадської ради можуть бути обрані представники лише з числа громадських організацій місцевого рівня та всеукраїнських організацій, то таке визначення обмежує право позивача-3 на участь у Громадській раді на відповідному рівні, оскільки діяльність міжнародних громадських організацій має свої особливості.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог МГО "Міжнародна Ліга захисту прав України"щодо визнання незаконними абзаців третього та четвертого пункту шостого Постанови №1302 (1302-2009-п) .

Відповідно до статті 14 Закону України №2460-ХІІ легалізація об’єднань громадян є обов’язковою та здійснюється шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, а міжнародна громадська організація підлягає обов’язковій реєстрації Міністерством юстиції України. У разі реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Також суд не приймає до уваги обґрунтування позивачів-1 та -2 щодо визнання недійсною Постанови №1302 (1302-2009-п) у зв’язку з тим, що до Громадської ради можуть бути обрані лише зареєстровані громадські організації. Як вище зазначено, Законом України №2460-ХІІ (2460-12) об’єднанням надано право вибору порядку легалізації, а тому оскаржувана постанова не обмежує право на участь у Громадській раді, адже порядок легалізації об’єднань відбувається лише за вибором останнього, а тому в разі бажання приймати участь у Громадській раді організації не позбавлені права на легалізацію шляхом реєстрації. Проте, дане положення Постанови №1302 (1302-2009-п) не стосується позивачів у даній справі, оскільки останні створені шляхом їх реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.

Частиною восьмою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України на суб’єкта владних повноважень покладено обов’язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень в разі, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивачів та відповідача, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"обґрунтованим лише в частині визнання абзаців третього та четвертого пункту шостого Постанови №1302 (1302-2009-п) , що передбачає його задоволення. Решта вимог позивача-3 та позови ГО "Територія успіху"і ДГО "Флора"задоволенню не підлягають.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд може присудити всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, вимоги ГО "Територія успіху"і ДГО "Флора"в частині відшкодування витрат, пов’язаних з прибуттям до суду задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з рахунків Державного бюджету України на користь Міжнародної громадської організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 01грн. 70коп.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69- 72, 86, 94, 158- 163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

Громадській організації "Територія успіху" у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дитячій екологічній громадській організації "Флора"у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позов Міжнародної громадської організації "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України"задовольнити частково.

Визнати незаконними абзаци третій та четвертий пункту шостого Загальних положень про громадську раду при Кабінеті Міністрів України, міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній місті Києві та Севастополі державній адміністрації, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики"від 26 листопада 2009 року №1302 (1302-2009-п) .