Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Ушаков Т.С.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.

суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Кірсановій М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Тимофієва Є.М.,

розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного від 15 липня 2008 року у справі № 2-а-5963/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій незаконним та зобов'язання зарахувати період роботи в районі Крайньої Півночі у відповідному розмірі, і

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області (далі - УПФУ) про визнання дій незаконними та зобов'язання зарахувати період роботи в районі Крайньої Півночі у відповідному розмірі задоволені в повному обсязі: визнані дії відповідача щодо відмови в пільговому нарахуванні стажу позивачеві незаконними та зобов'язано УПФУ зарахувати період роботи ОСОБА_1 в районі Крайньої Півночі з 14.11.1966 року до 12.01.1987 року в розмірі 1,5 року за рік для пільгового нарахування стажу; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 5,8 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, які полягають в тому, що суд не застосував до даного спору річного строку звернення до адміністративного суду і що в довідці про підтвердження пільгового стажу роботи позивача відсутні підтвердження про укладення строкового договору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, просив врахувати, що трудовий стаж для призначення пенсії за роботу в районах Крайньої Півночі розраховується в полуторному розмірі незалежно від факту укладення строкового трудового договору (контракту) на підставі Постанов Державного Комітету Ради Міністрів СРСР від 04.09.1964р.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.07.2007 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі з 04.11.1996 року до 12.01.1987 року (а.с.16).

03.08.2007 року начальником Управління було відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивачем не надані строкові трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі, а записи в трудовій книжці позивача зроблені без посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими регулюються зарахування до страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі (а.с.17, 18).

Згідно відомостей трудової книжки позивач (а.с.12-14) з 14.11.1966 року до 01.12.1987 року працював на копальні "Комсомльская" об'єднання "Севервостокзолото", що підтверджено також архівною довідкою (а.с.19) від 19.07.2004 року № 02-01/К-4428, в якій зазначено, що позивач працював у спірний період на підприємстві Комсомольський гірничо-збагачувальний комбінат, який знаходиться в Чаунському районі Чукотського автономного округу (раніше Чукотський національний округ), який згідно адміністративно-територіального поділу Російської Федерації є районом Крайньої Півночі.

Згідно п. 5 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року (n0001400-60) "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 (n0148400-60) "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 року № 148 (n0148400-60) "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 року - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Відповідно до ст.6 Договору про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугою років, громадянам держав-учасників Договору зараховується трудовий стаж, набутий на території колишнього СРСР за час до вступу в законну силу цього Договору. Нарахування пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Судова колегія не приймає доводи апелянта щодо необхідності застосування до даного спору річного строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, якщо на цьому наполягає одна із сторін. З матеріалів справи не вбачається, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції наполягав на відмові у задоволенні позову з цієї підстави, а тому суд і не вирішував це питання.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що наявність пільгового стажу у позивача підтверджується записами в його трудовій книжці за період з 14.11.1966р. до 12.01.1987р. та архівною довідкою (а.с.12-14, 19).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що дії відповідача по даному спору не відповідають ч.2 ст. 19 Конституції України і у відповідності до приписів ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність своїх дій.

Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, яким дана правильна правова оцінка, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного від 15 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій незаконним та зобов'язання зарахувати період роботи в районі Крайньої Півночі у відповідному розмірі залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.