Справа: № 22-а-7155/08 

Головуючий у І інстанції – Морозов С.М.

Суддя-доповідач:Межевич М.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника апелянта Шаліної Світлани Іванівни, представників позивача Дахової Олени Сергіївни та Тимченка Дмитра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив-банк" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень, -

Постановою Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року позовні вимоги у справі задоволені частково, а саме: скасовано податкові повідомлення –рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №0000372320/0 від 04.09.2006 року, №0000372320/1 від 06.10.2006 року, №0000372320/2 від 13.12.2006 року, №0000372320/3 від 01.03.2007 року; скасовані податкові повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП №0000362320/0 від 04.09.2006 року, №0000362320/1 від 06.10.2006 року, №0000362320/2 від 13.12.2006 року, №0000362320/3 від 01.03.2007 року в частині донарахування 109 471, 73 грн. (в тому числі 33 608, 19 грн. основного платежу, 75 863, 54 штрафних санкцій). В решті частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 3 грн. судових витрат.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "КБ "Актив-банк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт перевірки № 538/2320/26253000 від 21.08.2006 року та встановлено встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 34 673,02 грн. та з податку на додану вартість на загальну суму 18 215, 79 грн..

Під час перевірки також встановлено, що позивачем в порушення вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням вимог пп.7.9.3 п.7.9 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 (283/97-ВР) р №283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ) завищено валові витрати у вигляді нарахованих процентів за власними облігаціями на суму 132 885,50 грн.

Окрім цього, в ході проведення перевірки було встановлено, що банком до складу валового доходу та валових витрат відносились суми зменшення (збільшення) у відповідному податковому періоді сформованого резерву під залишки коштів на перерахунках в інших банках.

Також, перевіркою встановлено, що до складу валових витрат віднесено податок на додану вартість в сумі 1 099, 25 грн. нарахований філією на імпорт готельних послуг щодо здійснених витрат на відрядження керуючого філією Артемовського Д.Ю. (авансовий звіт від 23.01.2006р.) на суму 10 836, 36 грн. згідно з п.п.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що суперечить підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Філія Позивача в у м. Львові в порушення пп.5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у І кварталі 2006 року віднесено до складу валових витрат податок на додану вартість в сумі 1 099, 25 грн., нарахований на імпорт готельних послуг (м/о 75 від 24.01.2006 року Дт.741049001 Кт.362269008) в результаті чого встановлено завищення валових витрат на суму 1 099, 25 грн..

Перевіряючі також встановили, що позивачем завищено амортизаційні відрахування за І квартал 2006 року на суму 2 135, 04 грн. за рахунок віднесення до балансової вартості основних фондів 2 групи, придбаного автомобіля Реugot 407 SR ін. н. 2129 з урахуванням податку на додану вартість у сумі 131 945, 25 грн., в т.ч. ПДВ - 21 350, 36 грн.

Такі твердження апелянта є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сплата податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, не включається до складу валових витрат.

Однак, підпунктом 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чітко визначено, що у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого ПДВ, у разі коли платник податку на прибуток зареєстрований як платник ПДВ.

Крім того, перевіркою встановлено порушення Позивачем положень пп.3.1.1 п.3.1 ст. З та п.4.2 ст.4 з урахуванням вимог п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок безоплатного розповсюдження в рекламних цілях календарів, поліетиленових пакетів, ручок (із символікою Позивача) та вітальних листівок, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 91 078, 99 грн.

Приписами пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку; витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Відповідно до пп.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Нормами пп.7.9.3 п.7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу валових витрат у податковому періоді, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив фактичну виплату процентів за емітованими цінними паперами, а отже, відповідно до пп.7.9.3 п.7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" має право на віднесення до валових витрат за фактом сплати.

Твердження апелянта щодо виникнення права включення до валових витрат, витрат на сплату процентів за цінними паперами, виключно у податковому періоді, на який припадає термін виплати, що передбачений проспектом емісії облігацій не приймаються до уваги, оскільки вони суперечить положенню пп.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задвооленян позову вданій частині.

Позивачем не були порушені вимог пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки витрати на формування нестандартних резервів під кредитні ризики за коштами, що розмішені на кореспондентських рахунках, Позивач мав право віднести до складу валових витрат, на підставі пп. 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з позицію суду першої інстанції з приводу того, що операції з розміщення та переказу коштів з кореспондентських рахунків є активними банківськими операціями тому донарахований податок на прибуток визначений відповідачем не є правомірним.

Не приймаються до уваги доводи апелянта про завищення позивачем амортизаційних відрахувань за І квартал 2006 року на суму 2 135, 04 грн. виходячи з наступного.

Згідно з пп. 7.4.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Водночас згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлюється, що аналогічні витрати не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.

Як зазначено в акті перевірки та запереченнях Відповідача на позов, у зв'язку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а до нього не внесено відповідних змін, то сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

Судом першої інстанції обґрунтовано визнано неправомірним нарахування податку на прибуток в розмірі 274, 81 грн. та застосування штрафних санкцій за порушення пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями Філією ТОВ "Комерційний банк "Актив-банк" у м. Львові в першому кварталі 2006р.

При віднесенні суми податку на додану вартість на імпорт готельних послуг при формуванні валових витрат позивачем не були порушені пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Не є обґрунтованими доводи апелянта щодо порушення позивачем вимог пп. 3.1.1 п.3.1 ст. З та п.4.2 ст.4 з урахуванням вимог п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки у своїй господарській діяльності на протязі періоду, що перевірявся позивач здійснював розповсюдження іміджевої продукції у рекламних цілях, зокрема, фірмових календарів, поліетиленових пакетів, ручок та візитниць з логотипом Позивача з додержанням двохвідсоткового бар'єру стосовно оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Відтак, враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами спростовано факт порушення позивачем зазначених приписів законодавства визначених перевіряючими в податкових повідомленнях – рішеннях, то колегія суддів вважає, що наведені скаржником в апеляційні скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Справа: № 22-а-7155/08 Головуючий у І інстанції – Морозов С.М.

Суддя-доповідач:Межевич М.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., за участю представника апелянта Шаліної Світлани Іванівни, представників позивача Дахової Олени Сергіївни та Тимченка Дмитра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Актив-банк" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 11 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.