Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

Суддів: Сіваченка І.В., Дяченко С.П.

при секретарі Денисенко К.С.

за участю:

представника позивача Нікітюка Є.О.

представників відповідача Авер*янової О.І., Гребьонкіна О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовллойд" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області "про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2006 року № 0000142240"-,

У червні 2006 року ТОВ "Азовллойд" звернулося з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Зазначеною постановою скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 9 червня 2006 року № 0000142240/0, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 47487 гривень, з яких за основним платежем 31658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15829 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя та звернулася з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами та застосував відповідні норми матеріального права під час вирішення справи та виходив з наступного.

31 травня 2005 року відповідачем складений акт № 838/12-111-1/21949346 про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 1 квітня 2002 року по 31 рудня 2005 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 9 червня 2006 року № 0000142240/0 яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 47487 грн., з яких за основним платежем 31658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15829 грн.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 3. ІЗ пункту 3.2 статті З, пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, пункту 7.1, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 с статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в д 3 квітня 1997 року 4° 168/97-ВР.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми підпункту 17.1.3 пункту 7.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним! цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року.

Відповідно до частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані судом касаційної інстанції рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За висновком Вищого адміністративного суду України, який скасував судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та повернув справу на новий розгляд, судом не було досліджено питання того, чи пов'язана діяльність позивача з наданням послуг із страхування і чи спрямована послуга консультування та експертно-інформаційне сприяння по урегулюванню страхового випадку та укладання договору страхування, а також чи має нерезидент ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Судом першої інстанції досліджені вищенаведені питання та встановлено, що відповідно до Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками-резидентами України, нерезидент СК "Вlаск sеа Ваltіс Gепегаl Іnsиrаnсе Соmpani Іimited" відповідно ліцензію на здійснення страхової діяльності в Україні не має.

Між позивачем як брокером та ВАТ "Пароплавна компанія КОМЕТ АС" як страхувальником був укладений договір від 1 вересня 2003 року № 05/03 про надання страхових посередницьких послуг, згідно з пунктом 1.1 якого позивач зобов'язаний надати посередницькі страхові послуги в частині отримання страхового відшкодування. Між позивачем та ВАТ "Пароплавна компанія КОМЕТ АС" був складений акт про виконання посередницьких послуг за наведеним договором вартістю 158290 грн. Оплата послуг була отримана позивачем платіжними дорученнями від 27, 28, 29 квітня 2005 року на загальну суму 158290 грн.

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем не надано жодного доказу, що посередницькі послуги позивача як брокера у спірних правовідносинах не пов'язані із наданням послуг із страхування

Відповідно до статті 15 Закону України "Про страхування" посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником.

Позивачем грошові кошти в розмірі 158290 грн. були отримані на підставі договору від 1 вересня 2003 року, укладеного із страхувальником ВАТ "Пароплавна компанія КОМЕТАС" про надання страхових посередницьких послуг, а саме отримання страхового відшкодування.

На підставі викладеного суд правильно встановив, що діяльність позивача як страхового брокера, пов'язана із діяльністю з надання послуг із страхування, внаслідок чого послуги, надані позивачем підпадають під перелік послуг посередницької діяльності страхових брокерів, визначений у статті 15 Закону України "Про страхування", внаслідок чого за правилами підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість".

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовллойд" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області "про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2006 року № 0000142240" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2008 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 грудня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 грудня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

З оригіналом згідно.

Суддя: