Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Дурицької О.М., суддів Зайцева М.П. та Глущенко Я.Б., при секретарі Леонтовичі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Валентина-2000" на постанову Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Валентина-2000" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі про визнання недійсним рішення,-

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Валентина-2000" – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Справа: №22-а-2161/08

Головуючий суддя у суді 1-ї інстанції: Попікова О.В.,

Суддя-доповідач: Дурицька О.М.

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Києво- Святошинському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок проведеної 04.02.2007 р. перевірки ПП "Валентина-2000" щодо контролю за здійсненням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу працівниками податкової служби – ДПА в Київській області було виявлено порушення порядку застосування реєстратора розрахункових операцій на АЗС, що розташована в с. Білогородка, вул. Леніна, 186а (яка належить позивачу) а саме:

- на АЗС при купівлі споживачем бензину марки А-92 в кількості 8,5 л. по ціні 3,55 грн. за літр на суму 30,18 грн. розрахована операція була проведена без використання РРО, РК та видачі відповідного розрахункового документа.

- згідно накладної від 17.01.2007 р. позивачем було відпущено ТОВ "Е.Р.С." за безготівковий розрахунок бензин марки А-95 в кількості 1500 л. за ціною 3,80 на суму 5700 грн. без використання РРО, РК та без видачі відповідного розрахункового документа. При перевірці КОРО, Z звітів, та контрольних стрічок, бензин А-95 в кількості 1500 л. за ціною 3,80 грн. на суму 5700 грн. розрахункова операція через РРО не проводилась.

- шляхом проведення вимірювання ємностей та даних протягом зміни – X звіту РРО виявлено не проведення через РРО бензину А-92 в кількості 213,08 л. по ціні 3,55 грн. на суму 756,43 грн. без видачі відповідного розрахункового документу, про що працівниками податкової служби складено відповідний акт від 04.02.2007 р. №100002692305.

Перевірка проводилася згідно плану перевірок на лютий 2007 р., затвердженого головою ДПА в Київській області працівниками відділу оперативного контролю ДПА в Київській області на підставі посвідчень від 01.02.2007 р. № 599, 600 в присутності оператора Сотниченко В.В., який був ознайомлений з направленнями і відповідно на них розписався (копія плану та посвідчень залучено відповідачем для матеріалів справи).

На підставі вказаного акта Державною податковою інспекцією у Києво- Святошинському районі Київської області 19.02.2007 р. було прийняте рішення №0000772302/0, яким позивачеві нараховані фінансові санкцій у розмірі 32433,05 грн. за порушення вимог пунктів 1, статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції аргументував своє рішення тим, що відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Право органів державної податкової служби здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електороно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами передбачено приписами статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". При цьому періодичність таких перевірок встановлюється відповідно до законодавства; в даному випадку періодичність проведення позапланових перевірок дотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відсутні підстави вважати перевірку, за результатами якої прийняте оспарюване рішення ДПІ неправомірною.

Крім того, Господарський суд Київської області також правильно зауважив, що відповідачем відповідно до ст. 71 КАС України доведена правомірність проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у даній справі.

Так, відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як вбачається з акта від 04.02.2007р. № 100002692305 під час перевірки на АЗС працівниками податкової служби було встановлено факт реалізації позивачем бензину марки А-95 в кількості 1500 л. за ціною 3,80 грн. на суму 5700 грн. без використання РРО, РК та без видачі відповідного розрахункового документа. Згадане порушення виявлено внаслідок того, що за накладною від 17.01.2007р. позивачем було відпущено ТОВ "Е.Р.С." за безготівковий розрахунок бензин марки А-95 в кількості 1500 л. за ціною 3,80 грн. на суму 5700 грн. При перевірці КОРО, Z звітів, та контрольних стрічок, при реалізації бензину А-95 в кількості 1500 л. за ціною 3,80 грн. на суму 5700 грн. розрахункова операція через РРО не проводилась.

Виписування позивачем згаданої накладної із зазначенням довіреності на отримання зазначеного товару, дає підстави для висновку стосовно того, що дійсно відбувся факт реалізації позивачем бензину у кількості 1500 л. на суму 5700 грн. На накладній стоїть печатка ПП "Валентина-200" підпис особи, що відпустила бензин та підпис особи, яка бензин одержала. Розрахунок за отриманий бензин було проведено в безготівковій формі. Тому суд вірно зазначив, що доводи про те, що у позивача був намір в майбутньому передати бензин, зазначений у накладній покупцю, а відбулась передача лише накладної, є необґрунтованими.

Приписами п. 1,2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 ВР визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 2 зазначеного Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) містить визначення терміна "розрахункова операція", а саме: "приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів".

Зважаючи встановлення порушення відповідачем вимог п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо не проведення через РРО розрахункової операції з продажу бензину на загальну суму 5700 грн., відпущеного ТОВ "Електрична рушійна сила" за накладною від 17.01.2007р., застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п. 1 статті 17 цього Закону у розмірі 28500 грн. (5700 грн. х 5) є правомірним.

Стосовно виявленого під час перевірки на АЗС факту купівлі споживачем бензину марки А-92 в кількості 8,5 л. по ціні 3,55 грн. за літр на суму 30,18 грн. без проведення розрахункової операції через РРО та видачі відповідного розрахункового документа, згадане порушення позивачем не оскаржувалось. При цьому, в акті перевірки відсутнє будь-яке зауваження з цього приводу.

За умови встановлення не проведення розрахункової операції на суму покупки 30,18 грн. через РРО і без видачі відповідного розрахункового документу, податкова служба правомірно нарахувала позивачеві фінансові санкції у розмірі 150,9 грн. (30,18Х5).

Окрім цього ДПІ було виявлено порушення п.2 та п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: виявлено не проведення через РРО бензину А-92 в кількості 213,08л. по ціні 3,55 грн. на суму 756,43 грн. без видачі відповідного розрахункового документу. Копія X звіту за 04.02.2007 р. залучена відповідачем до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи згадане порушення було виявлено внаслідок звіряння залишку нафтопродуктів на початку зміни на АЗС залишку нафтопродуктів на момент перевірки по документах та фактичного залишку нафтопродуктів на момент перевірки за наслідками вимірювання. При цьому працівниками ДПІ було враховано допустима похибка вимірювання. Зважаючи на те, що на час перевірки залишок бензину А-92 на початок зміни становив 2940 л., реалізовано було 8 л., по документах залишок складає 2932 л., а фактичний залишок бензину А-92, на момент перевірки за наслідками вимірювання складав 2692 л., при цьому податковою службою було встановлено, що відхилення складає 213,8 л. бензину А-92. Тобто встановлено 240 л нестачі бензину, вартість якого складала 3,55 грн. за літр, і відповідно сума не проведеної розрахункової операції через РРО становить 756,43 грн. При цьому ні оператором АЗС, в присутності якого проводилось вимірювання, ні представником позивача, ніяких заперечень з приводу встановленої нестачі нафтопродуктів зазначено не було.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Приватного підприємства "Валентина-2000" на постанову Господарського суду Київської області від 22 травня 2007 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Валентина-2000" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі про визнання недійсним рішення – підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.