Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого: Улицького В.З.

суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.

секретаря: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокуратури Рівненської області, Здолбунівської ОДПІ на постанову господарського суду Рівненської області від 02.10.2007 року у справі за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Здолбунівської ОДПІ до ВАТ "Волинь-цемент", дочірнього підприємства "У.П.К.-Ресурс" про визнання недійсним господарських зобов’язань, -

У червні 2007 року заступник прокурора Рівненської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Здолбунівської ОДПІ до ВАТ "Волинь-цемент", дочірнього підприємства "У.П.К.-Ресурс" про визнання недійсним господарських зобов’язань та стягнення в доход держави природного газу в кількості 87207 тис.куб.м. на суму 40 361 702,85 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що проведеною перевіркою встановлено, що протягом червня 2005 – лютого 2006 року ВАТ "Волинь-цемент" здійснило операції з придбання природного газу у ДП "У.П.К.-Ресурс". Всього за вказаний період ВАТ "Волинь-цемент" отримало від ДП "У.П.К.-Ресурс" природний газ в кількості 87207 тис.куб.м. на суму 40 361 702,85 грн. в тому числі ПДВ 6 726 950,47 грн.

Під час проведення перевірки було направлено запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення зустрічної перевірки ДП "У.П.К.-Ресурс". У відповіді від 14.12.2006 року вказано, що ДП "У.П.К.-Ресурс" з 17.10.2002 року перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, однак за юридичною адресою не знаходиться. Остання звітність підприємства надана у березні 2006 року.

Вважаючи, що дані договори укладені відповідачами у супереч інтересам держави позивач звернувся до суду.

Постановою господарського суду Рівненської області від 02.10.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржила прокуратура Рівненської області, Здолбунівська ОДПІ Вважають, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокуратури Рівненської області слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Проведеною перевіркою встановлено, що протягом червня 2005 – лютого 2006 року ВАТ "Волинь-цемент" здійснило операції з придбання природного газу у ДП "У.П.К.-Ресурс". Всього за вказаний період ВАТ "Волинь-цемент" отримало від ДП "У.П.К.-Ресурс" природний газ в кількості 87207 тис.куб.м. на суму 40 361 702,85 грн. в тому числі ПДВ 6 726 950,47 грн. Згідно листа ДПІ у Печерському районі м. Києва ДП "У.П.К.-Ресурс" з 17.10.2002 року перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, однак за юридичною адресою не знаходиться, а остання звітність підприємства надана у березні 2006 року.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано недійсним повністю або частково.

Статтею 208 ГК України, передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави І суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Договір може бути визнаний недійсним лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Прокуратура Рівненської області вказуючи на укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і моральним засадам суспільства, не вказує, того, в чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладення угоди. При цьому, прокуратура Рівненської області не заперечується факт виконання вказаної угоди сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що договори від імені ДП "У.П.К.-Ресурс" підписані директором Реди О.Е. Цією ж особою підписані податкові накладні. Умисел цієї особи чи інших осіб цього підприємства не доведені як цього вимагає ст.. 71 КАС України та ст.. 207 ГК України (436-15) .

Разом з тим, ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII (із змінами та доповненнями) містить імперативну норму про те, що пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування. Крім того, відповідно до норм частини 5 цієї статті зміни і доповнення до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Процедура та умови формування податкового кредиту регулюються спеціальним податковим законом - Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (із змінами та доповненнями), який станом на 01.01.05 р. і на 01.01.06 р. не передбачав застосування "0" ставки ПДВ в операціях купівлі-продажу природного газу на митній території України. Закони України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) і "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , а також - постанова Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.01 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (1729-2001-п) (із змінами та доповненнями) не є законами про оподаткування і не можуть змінювати процедуру, умови та ставку податку, які регулюються нормами спеціального закону про оподаткування - Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . Відповідно до п.11.4 Прикінцевих положень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) зміни порядку оподаткування ПДВ можуть відбуватись лише внесенням змін до цього Закону (168/97-ВР) .

На час укладання відповідачами договорів купівлі-продажу природного газу і на час виконання оспорюваних господарських зобов'язань не були внесені зміни до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) на підставі Законів "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) і "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

Таким чином суд першої інстанції прийшов вірного висновку про те, що подолання колізійної ситуації, що склалась між Законами України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) та законами України про оподаткування, має відбуватись шляхом надання пріоритетності у регулюванні податкових правовідносин спеціальним.

При цьому податковий орган не позбавлений права донарахувати необхідну суму податкового боргу суб’єкту підприємницької діяльності – порушнику податкового законодавства.

З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а постанова суду першої інстанції законною.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

Апеляційні скарги прокуратури Рівненської області, Здолбунівської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 02.10.2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.