Справа №22а-3306/08 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку-36 інстанції – Добродняк І.Ю.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

02.08.2007р. Приватне підприємство "Нігма" (далі ПП "Нігма") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі Південна МДПІ у м. Кривому Розі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовна заява була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення від 17.07.2007р. №0003342301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання та штрафних санкцій з податку на прибуток в загальній сумі 116 093,93 грн., та №0003352301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в загальній сумі 152 233,87 грн., були прийняті за висновками акту перевірки від 10.07.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, а тому позивач просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 17.07.2007р. №0003342301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 68 290,55 грн. та штрафних санкцій – 47 803,38 грн., №0003352301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 54 632,44 грн. та штрафних санкцій – 97 601,43 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007р. у справі №А23/357 позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення МДПІ у м. Кривому Розі №0003342301/0 від 17.07.2007р. та №0003352301/0 від 17.07.2007р. /а.с. 112-114/.

Відповідач – Південна МДПІ у м. Кривому Розі, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду від 16.10.2007р. у справі №А23/357 скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач – ПП "Нігма" у письмових запереченнях на апеляційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривому Розі посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 16.10.2007р., яка є законною та обґрунтованою та прийнята судом з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального права, а тому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову суду від 16.10.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 16.10.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та прийняти нову постанову по справі, якою в позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях позивача на апеляційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривому Розі, та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 16.10.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем – Південною МДПІ у м. Кривому Розі, проведено виїзну позапланову перевірку ПП "Нігма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №156/231/32410656 від 10.07.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" – до складу валових витрат віднесено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами та не є витратами господарської діяльності, в результаті чого підприємством завищено валові витрати за І квартал 2006р. на 273 162,20 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2006р. на 68 290,55 грн.;

пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.4 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" – до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у складі перерахованих коштів без фактичного отримання товару, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 54 632,44 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Південною МДПІ у м. Кривому Розі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.07.2007р.:

- №0003342301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі – 116 093,93 грн., у тому числі основний платіж – 68 290,55 грн., штрафні (фінансові) санкції – 47 803,38 грн.;

- №0003352301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 152 233,87 грн., у тому числі основний платіж – 54 632,44 грн., штрафні (фінансові) санкції – 97 601,43 грн. /а.с. 9/.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем висновок про порушення ПП "Нігма" норм чинного податкового законодавства було зроблено на підставі того, що первинних документів про підтвердження факту поставки товару за умовами укладеного між позивачем та ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" (ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь") договору, до перевірки не було надано, відповідно, товар позивачем не було отримано, оприбуткувати його на складі підприємство не мало можливості, право власності на товар до ПП "Нігма" не переходило, і суми без підтвердження первинними документами поставки товару не є валовими витратами підприємства, а сума податку на додану вартість в складі перерахованих коштів без фактичного отримання товару не є податковим кредитом підприємства, а також на підставі того, що до перевірки договори з ТОВ "СКК "Тісан-2" та ТОВ "К-С-К" за наведений період не було надано, згідно з первинними документами та даними бухгалтерського обліку реалізація товару вказаним підприємствам позивачем не здійснювалась, що свідчить про безпідставність віднесення до складу валових витрат непідтверджених відповідними первинними документами витрат та про порушення встановленого порядку формування податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, між ПП "Нігма" (Покупець) та ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" (Постачальник) 06.01.2006р. було укладено договір №429Н про поставку металопродукції, за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити Покупцю металопродукцію – 1 470 т., що виробляється Постачальником, а Покупець – прийняти його та оплатити, орієнтовна вартість цього договору на момент укладання – 3 493 980,00 грн., у тому числі податок на додану вартість – 582 330,00 грн., базисні умови поставки визначаються згідно з ІНКОТЕРМС-2000 – FCA станція відправлення Постачальника, повний розрахунок проводиться на підставі виданих Постачальником рахунків-фактур /а.с. 33-36/.

До вказаного договору додані специфікації, згідно з якими відвантажувальні реквізити узгоджуються листами, які є невід’ємною частиною договору /а.с. 79, 80/..

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, позивачем на адресу Постачальника із зазначенням асортименту замовленої продукції та відвантажувальних реквізитів – одержувач товару ТОВ "СКК "Тісан-2", товар належить ТОВ "Арч", були направлені листи №002/06 від 27.01.2006р., №008/06 від 10.02.2006р. /а.с. 56, 57/.

У відповідності до укладених між ПП "Нігма" (Продавець) та ТОВ "Арч" (Покупець), а також між позивачем (Продавець) та ТОВ "Сутерс-Україна" (Покупець), договорів купівлі-продажу №19/05 від 14.06.2005р. /а.с. 52/ та №22/05 від 01.09.2005р. відповідно /а.с. 50-51/, на підставі письмових заявок від Покупців – ТОВ "Арч" від 30.01.2006р. /а.с. 88/ та ТОВ "Сутерс-Україна" від 22.02.2006р. /а.с. 101/, позивачем у договорі №429Н від 06.01.2006р. в якості одержувача вантажу визначено ТОВ "СКК "Тісан-2".

На виконання договору №429Н від 06.01.2006р. позивачем відповідно до виписаних постачальником ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" рахунків №550 від 30.01.2006р. на суму 161 208,60 грн., у тому числі податок на додану вартість – 26 868,10 грн., №568 від 31.01.2006р. на суму 7 500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість – 1 250,0 грн., та №825 від 13.02.2006р. на суму 165 842,99 грн., у тому числі податок на додану вартість – 27 640,50 грн., платіжними дорученнями №8 від 30.06.2006р., №15 від 31.01.2006р., №30 від 23.02.2006р. були перераховані зазначені суми, після отримання яких ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" були видані податкові накладні №01-1407 від 30.01.2006р., №01-1482 від 31.01.2006р. та №01-2846 від 23.02.2006р. на відповідні суми, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з умовами поставки FCA та у відповідності до умов укладеного договору в підтвердження факту його виконання постачальником ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" були видані ПП "Нігма" рахунки-фактури №1895 від 03.02.2006р. на суму 162 674,99 грн. (податок на додану вартість – 27 112,50 грн.) та №2937 від 27.02.2006р. на суму 165 842,99 грн. (податок на додану вартість – 27 640,50 грн.), згідно з якими вантажовідправником є ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", вантажоодержувачем – ТОВ "СКК "Тісан-2", станція призначення – залізнична колія ТОВ "К-С-К", платником – ПП "Нігма". Крім того, у зазначених рахунках-фактурах окрім суми та реквізитів платежу, платника, зазначена кількість та якість товару, номер вагону та документи, на підставі яких він відправляється, супровідні документи на товар (сертифікати) та місце розвантаження товару /а.с. 37, 41/.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надано визначення "господарської діяльності" - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону (334/94-ВР) (п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону).

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що віднесення витрат позивача за фактично відвантажений товар за укладеним договором поставки металопродукції від 06.01.2006р. до складу валових витрат підтверджується відповідними первинними документами, які мають всі необхідні передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" реквізити для визнання їх належним чином оформленими первинними документами, та які передбачені вищезазначеним договором, вартість відправленого постачальником на адресу одержувача обумовленого договором товару, за який було сплачено ПП "Нігма", з дотриманням приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , включено загальну суму витрат у розмірі 273 162,20 грн. до складу валових витрат, а тому висновки відповідача у акті перевірки про завищення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді на вказану суму, у зв’язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 68 290,55 грн., суперечать фактичним обставинам справи, наявним доказам у справі та вимогам норм чинного законодавства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано в цій частині задовольнив позовні вимоги позивача.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи висновки щодо правомірності віднесення ПП "Нігма" суми витрат, понесених підприємством у зв’язку з оплатою фактично відвантаженого товару за укладеним договором поставки металопродукції, до складу валових витрат за перевіряємий період, судом першої інстанції обгрунтовано визнано безпідставними висновки Південної МДПІ у м. Кривому Розі стосовно заниження підприємством податку на додану вартість за вказаний період на суму 54 632,44 грн. та обгрунтовано задоволено позовні вимоги позивача і в цій частині.

Таким чином, висновки акту перевірки №156/231/32410656 від 10.07.2007р. щодо заниження підприємством податку на прибуток за І квартал 2006р. на 68 290,55 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 54 632,44 грн., не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судом доказам та вимогам законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 116 093,93 грн. та про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 152 233,87 грн. є необґрунтованими та неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову про визнання недійсними податкових повідомлення-рішень Південної МДПІ у м. Кривому Розі №0003342301/0 від 17.07.2007р. про сплату податку на прибуток у загальній сумі 116 093,93 грн., у тому числі основний платіж – 68 290,55 грн., штрафні (фінансові) санкції – 47 803,38 грн., та №0003352301/0 від 17.07.2007р. про сплату податку на додану вартість у загальній сумі 152 233,87 грн., у тому числі основний платіж – 54 632,44 грн., штрафні (фінансові) санкції – 97 601,43 грн., а тому вказану постанову необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Рогу – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007р. у справі №А23/357 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено18.12.2008р.