розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2008 року у справі за позовом ПП "Транс Вестерн Груп" до ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області, за участю прокуратури, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Закарпатській області про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування, -

У червні 2008 року ПП "Транс Вестерн Груп" звернулося з позовом ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області, за участю прокуратури, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000032332/0/411-232-3415372/5146 від 01.04.2008 року.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що у лютому 2008 року вони подали до ДПІ у Тячівському районі декларацію з ПДВ за січень 2008 року в якій заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ в сумі 316 446 грн., в тому числі і ПДВ, сплачений митниці за митне оформлення імпортних транспортних засобів у грудні 2006 та у лютому 2007 роках.

21.03.2008 року ДПІ у Тячівському районі було проведено позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Транс Вестерн Груп" з питань достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2008 року.

За результатами позапланової перевірки заявлене бюджетне відшкодування ПДВ зменшено на 311 698 грн. Свій висновок відповідач мотивував ти, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг), у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як позивач митні платежі проводив не у попередньому періоді.

Рішенням ДПІ у Тячівському районі №0000032332/0/411-232-3415372/5146 від 01.04.2008 року на підставі акту перевірки №00320/2332/34153722 від 21.03.2008 року визнано, що ПП "Транс Вестерн Груп" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2008 року на 312 910,10 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача незаконним позивач звернувся до суду.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2008 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000032332/0/411-232-3415372/5146 від 01.04.2008 року ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року на 312 910,10 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржили ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області та прокуратура Закарпатської області. Вважають, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в лютому 2008 року позивач подав до ДПІ у Тячівському районі Декларацію за січень 2008 р. в якій заявив до відшкодування суму ПДВ в розмірі 316446,10 грн., сформовану ним втому числі і за рахунок оплати ПДВ при митному оформленні імпортованого товару у грудні 2006 року та у лютому 2007 року.

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки №320/232/34153722, яким встановлено, що ПП "Транс Вестерн Груп" у грудні 2006 року та в лютому 2007 року проведено операцію по ввезенню на митну територію України імпортних транспортних засобів.

Оплату Митниці за митне оформлення підприємством проведено відповідно до платіжного доручення №1 від 29.12.2006 року в сумі 315 000 грн. та відповідно до платіжного доручення №3 від 09.02.2007 року в сумі 156 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 312 910,17 грн.

Свій висновок відповідач мотивував ти, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг), у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як позивач митні платежі проводив не у попередньому періоді.

Відповідно до п. 2.4 ст.2 зазначеного Закону платником податку, зокрема, є будь-яка особа, що імпортує товари ( супутні послуги ) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який оподаткування вона використовує згідно із законодавством.

Пунктом 10.1 ст. 10 даного Закону встановлено, що особами відповідальними за нарахування, утримання та сплату ( перерахування ) податку до бюджету, є, зокрема, й орган при справлянні податку з осіб, визначених у п. 2.4 ст. 2 цього Закону.

Факт сплати позивачем ПДВ на користь Виноградівської митниці відповідачем не заперечується. Окрім того, такий підтверджується вантажно-митними деклараціями та платіжними дорученнями № 1 від 29.12.2006 року № 3 від 09.02.2007.

Судом встановлено, що позивач в грудні 2006 року та у лютому 2007 сплатив митному органу податок на додану вартість по відповідним ВМД і в період лютого 2008 року не скористався своїм правом на податковий кредит, тобто не зменшував свої податкові зобов’язання у попередніх звітних періодах.

Відповідно до п. 1.8 ЗУ "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає зверненню платника податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі ввезення (імпортування ) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що імпортер має право на податковий кредит не з часу сплати ввізного ПДВ, а з часу отримання належним чином оформленої декларації, що може припадати на різні податкові періоди.

Апелянт посилається на те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) внесено зміни, які набули чинності 01.01.2008 року, до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме змінено фразу в однині "у попередньому періоді" на множину "у попередніх періодах", а тому не може застосовуватися.

З такими твердженнями неможна погодитися, оскільки Закон набрав законної сили 01.01.2008 року, а тому здаючи декларацію за січень 208 року позивач, як платник податків, мав право без жодних сумнівів відобразити у Розрахунку бюджетного відшкодування суми податку, сплачені не в одному попередньому періоді а в попередніх періодах, оскільки ці суми не були використані в Розрахунках раніше поданих до ДПІ.

З вищенаведеного випливає, що доводи апеляційних скарг є безпідставними і необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

Апеляційні скарги ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області та прокуратури Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.