зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Старосуда М.І.

Василенко Л.А.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року по справі №2-а-4456/08 (арк. справи 194-200) задоволений позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роївський елеватор", в наслідок чого скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Мар'їнському районі Донецької області від 13 грудня 2007 року № 80516815408/0, № 8051671540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно у сумах 38720 грн. 92 коп., та 56438 грн. 99 коп., з мотивів необґрунтованості їх застосування.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на помилковість висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що, на думку відповідача, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Мар'їнському районі Донецької області 13 грудня 2007 року проводилися перевірки позивача, за результатами якої складено акти про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання № 8051681540 (арк. справи 6-8) та № 124/15-014-9/14 (арк. справи 9-12).

Актом № 8051681540 від 13 грудня 2007 року встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме - несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю.

Аналогічне порушення стосовно податку на додану вартість встановлено актом № 124/15-014-9/14 від 13 грудня 2007 року.

13 грудня 2007 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення рішення:

№ 8051671540/0, яким за затримку на 486 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 112877,98 грн. до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% у сумі 56438,99 грн. (арк. справи 13);

№ 8051681540/0, яким за затримку на 423 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 77441,84 грн. до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 50% у сумі 38720,92 грн. (арк. справи 14).

Податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем податкових зобов'язань з податку на землю та податку на додану вартість платіжними дорученнями з зазначенням певного призначення платежу.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) або іншими законами з питань оподаткування.

Строки сплати земельного податку визначаються нормами статті 17 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-12 (з наступними змінами та доповненнями), згідно яких податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом (2181-14) . Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом (2181-14) , то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Статтею 25 Закону України "Про плату за землю" передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом (2535-12) не передбачені.

Крім того, оскільки рішеннями господарського суду Донецької області від 29 вересня 2005 р. по справі № 7/255, від 12 липня 2005 р. по справам № 41/140 та № 41/142, позивачу було надано розстрочення та відстрочення їх виконання у частини сплати податкового боргу, то це виключає можливість розповсюджувати на дані відносини дію п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка стосується сплати узгоджених податкових зобов'язань, а не зобов'язань, пов'язаних з виконанням рішення суду.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами" при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Мар'їнському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року у справі № 2-а-4456/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2008 року у справі № 2-а-4456/08 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 листопада 2008 року в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 27 листопада 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.