Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач),

суддів – Коршун А.О., Туркіна Л.П.,

при секретарі – Гулій О.Г., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Кіровограді

на постанову господарського суду Кіровограддської області від 04.06.2007 року в адміністративній справі №14/123

за позовом Кіровоградського комунального підприємства "Теплоенергоцентраль"

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсними актів,

В квітні 2007 року Кіровоградське комунальне підприємство "Теплоенергоцентраль" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 29.11.2006 року №0009171520/0, №0009181520/0, №0009191520/0 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при проведенні попередньої перевірки, та винесенні спірних податкових повідомлень-рішень завстановлені під час перевірки порушень відповідач вийшов за межі повноважень, встановлених Законом України "Про державну податкову службу" (509-12) . Позивач вважає, що перевірку та оформлення її результатів здійснено відповідачем з порушенням норм законодавства, що виключає можливість винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач посилався на п.1.ст. 11, ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу", Інструкцію "Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій податковими органами", затверджену Наказом ДПА України від 23.03.2001 року №268/5459 (z0268-01) , п.3.2 Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253 (z0567-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року №567/5758 (z0567-01) , Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 (z0925-05) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (z0925-05) . Крім того, посилаючись на пп.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивач зазначив про порушення відповідачем строків давності при нарахуванні штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Постановою від 04.06.2007 року господарський суд Кіровоградської області частково задовольнив позовні вимоги Кіровоградського комунального підприємства "Теплоенергоцентраль", визнавши нечинними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0009191520/0 від 29.11.2006 року у повному обсязі, №0009181520/0 від 29.11.2006 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 80766,99грн., №0009171520/0 від 29.11.2006 року в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 25201,55грн. При цьому, посилаючись на пп.15.1.1 п.156.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд зазначив, що податковий орган має право визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, зазначених даним Законом, але не пізніше закінчення 1095 днів, наступних за останнім днем граничного терміні подання податкових декларацій. Якщо протягом визначеного терміну податковий орган не визнає суму податкових зобов’язань, в даному випадку не донараховує штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, то платник податку вважається звільненим від такого податкового зобов’язання.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку та просить скасувати судове рішення в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того посилаючись на пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", апелянт зазначив, що при розгляді матеріалів справи суд надав їм невірну юридичну оцінку. Апелянт також вказує, що суд не взяв до уваги, що платник свідомо декларував суму зобов’язання по податку на прибуток підприємства, своєчасно не сплачуючи його.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Кіровограді не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріалами справи, за результатами перевірки КП "Теплоенергоцентраль" за період з 03.03.2003 року по 30.04.2004 року щодо дотримання останнім граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання складено акт №743 від 03.11.2006 року. В ході перевірки встановлено несплату суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість, зазначених у поданих ним деклараціях. До акту перевірки додано розрахунок штрафних санкцій, в якому з посиланням на конкретні податкові декларації по податку на додану вартість, дати нарахування, дати сплати, суми сплаченого боргу, кількість днів затримки, розміри відсоткової ставки визначено суми штрафних санкцій за період, що перевірявся.

На підставі вказаного акту згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем 29.11.2006 року прийняті податкові повідомлення рішення №0009171520/0 про нарахування штрафної санкції в розмірі 45818,69грн. за затримку до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 457186,90грн., №0009181520/0 про нарахування штрафної санкції в розмірі 148955,59грн. за затримку до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 744777,95грн., №0009191520/0 про нарахування штрафної санкції в розмірі 91742,06грн. за затримку, що є більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 183484,12грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні відносини, показав наступне. Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). Пунктом 4 ч.1 вказаної статті передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Зміст даної норми не передбачає обов’язок податкової служби щодо запрошення платника податків для перевірки нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) таким платником податків, а лише надає органу державної податкової служби право скористатися можливою участю представника платника податків при проведені невиїзної перевірки, в тому числі перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Відповідно до п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 року (z0268-01) , факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. На підставі акту перевірки згідно з п.11 зазначеної Інструкції податковий орган протягом 10 днів з дня реєстрації акту перевірки приймає податкове повідомлення-рішення. Оскільки форма акту перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання ДПА України не затверджена, акт складається у вільній формі з дотриманням вимог, встановлених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 (z0925-05) , зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 року за №925/11205.

Згідно з вимогами ч.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (Фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253 (z0567-01) , зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001 року №567/5758, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення по формі "Ш" за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з посиланням на відповідний акт, в якому обов’язково мають бути зазначені сума погашеного податкового боргу та термін затримки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що деякі неточності в назві перевірки "попередня перевірка") та непідписання акту перевірки посадовими особами підприємства при наявності порушень податкового законодавства, виявлених під час перевірки, не може слугувати підставою для визнання незаконним рішення податкового органу, прийнятого за результатами такої перевірки.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За правилами пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 даного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом (2181-14) , він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього ж Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (2181-14) , не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 цього Закону податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. За нормою підпункту 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 цього Закону платники податку, що мають обсяг операцій з продажу менший, ніж зазначений у підпункті 7.9.1, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає органу державної податкової служби за один місяць до початку календарного року.

З розрахунку нарахованих штрафних санкцій за спірними рішеннями, де зазначені номери та дати подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за 2003-2004 р.р. вбачається, що позивач подавав декларацію з податку на додану вартість щомісячно.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, граничний строк подання декларації по податку на додану вартість №3742 є 20.02.2003 р., №11475 є 20.03.2003 р., №93865 є 20.12.2003 р., №109598 є 20.01.2004 р., №5181 є 20.02.2004 р., №21772 є 20.04.2003 р., №58687 є 20.08.2003 р., №61503 є 20.09.2003 р., №75421 є 20.10.2003 р., №86860 є 20.11.2003 р., №93865 є 20.12.2003 р., №33091 є 20.05.2003 р.№36507 є 20.06.2003 р., №47953 є 20.07.2003 р.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 даного Закону податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків в випадках, зазначених даним Законом, але не пізніше закінчення 1095 днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання податкових декларації. Якщо протягом визначеного терміну податковий орган не визнає суму податкових зобов’язань, в даному випадку не донараховує штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, то платник податку вважається звільненим від такого податкового зобов'язання.

Штрафні санкції, нарахування яких здійснюється на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закон не є окремим податковим зобов'язанням, а є нарахуванням у вигляді відсотків на узгоджену суму податкового зобов'язання, походять від останнього та нерозривно з ним пов'язані. Закон не містить будь-яких особливих умов щодо застосування строків давності до штрафних санкцій.

Визначення податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій пов'язується з датою фактичного погашення податкового боргу, але податковий орган зобов'язаний врахувати строк давності, що передбачений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону після граничного строку подання декларації.

Згідно розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки, податковим органом за спірним податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2006 р. нараховано штрафну санкцію в загальному розмірі 29 303,26 грн. по розрахунку №155 від 31.01.2002 р. з пропуском строку давності, передбаченого нормами підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону

З урахуванням зазначених норм граничний строк самостійного визначення відповідачем податкових зобов'язань по податковим деклараціям №3742 є 20.02.2006 р., №11475 є 20.03.2006р., №93865 є 20.12.2006р., №109598 є 20.01.2007р., №5181 є 20.02.2007р., №21772 є 20.04.2006р., №58687 є 20.08.2006р., №61503 є 20.09.2006р., №75421 є 20.10.2006р., №86860 є 20.11.2006р., №93865 є 20.12.2006р., №33091 є 20.05.2006р., №36507 є 20.06.2006р., №47853 є 20.07.2006р.

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення, за якими ДПІ у м.Кіровограді визначено штрафні санкції по податку на додану вартість, прийнято 29.11.20006 р., податковий орган не мав правових підстав щодо нарахування штрафних санкцій по податковим деклараціям №3742 від 18.02.2003р., №11475 від 20.03.2003р., №21772 від 18.04.2003р., №58687 від 20.08.2003р., №61503 від 19.09.2003р., №75421 від 20.10.2003р., №86860 від 20.11.2003р., №33091 від 20.05.2003р., №36507 від 20.06.2003р., №47853 від 18.07.2003р. та правомірно нарахував штрафні санкції по податковим деклараціям №93865 від 19.12.2003р., №109598 від 20.01.2004р.,№5181 від 20.02.2004р.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов висновку, що за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2006 р. №0009171520/0 податковим органом правомірно нараховано штрафна санкція у розмірі 20 517,14 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2006 р. №0009181520/0 податковим органом правомірно нараховано нарахована штрафна санкція у розмірі 68 188,60 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді №0009191520/0 від 29.11.2006р. повністю, №0009181520/0 від 29.11.2006 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 80 766,99 грн., №0009171520/0 від 29.11.2006 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 25 201,55 грн.

Таким чином, суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини,які мають суттєве значення для вирішення справи; рішення суду прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому постанову суду даній адміністративній справі слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами та фактичними обставинами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Кіровограді на постанову господарського суду Запорізької області від 04.06.2007 року в адміністративній справі №23/270/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровограддської області від 04.06.2007 року в адміністративній справі №14/123 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.