КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-7056/08 
Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2008 року м. Київ
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs14585753) )
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Ю. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1617, 20 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення вмотивоване безпідставністю позовних вимог.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є спадкоємцем першої черги, тому відповідно до п.13.2.1 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в редакції на час прийняття спадщини, оподаткування об'єктів рухомого і нерухомого майна здійснювалось за нульовою ставкою.
З таким висновком не можна не погодитись, виходячи з наступного.
Як вбачається з копій Свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВСІ №789884 від 6 вересня 2005 р., відповідач отримала спадщину після смерті своєї матері Олексійчук Н.Я., а саме: права на земельну частку (пай) у землі ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на території с.Камянка Камянецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, розміром 3.57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій на підставі сертифіката серіїНОМЕР_1, виданого 15.02.1997 р. Житомирською районною державною адміністрацією, на підставі рішення Житомирської районної державної адміністрації від 10.12.1996 року за №302 та майнового паю члена ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в розмірі 1350 грн., який належав померлій на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №138300 виданого 31.08.2004 року ВК Камянецькою сільською Радою Житомирського району Житомирської області.
Відповідно до п.13.2.1 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оподаткування об'єктів рухомого і нерухомого майна здійснювалось за нульовою ставкою для спадкоємців першої категорії.
Статтею 1261 Цивільного Кодексу України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В порушення наведених норм позивачем земельна частка (пай) та майновий пай визнані об'єктом комерційної власності позивачу нараховано податок в сумі 1617, 20 грн. і направлено податкове повідомлення від 30.05.06 р. про його сплату.
За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбаченізаконом та статутними документами.
Зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру, і зокрема: право приймати участь в управлінні справами товариства, право участі товариства на одержання інформації про діяльність товариства, право вийти у встановленому порядку товариства, право приймати участь у формуванні статутного фонду товариства, право розпоряджати своїми корпоративними правами та інше.
Статею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", об'єкт права колективної власності КСП є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові,майнові внески його членів, вироблена продукція, одержані доходи, майно, придбане на законні підставах. Майно підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам.
Нормою ст. 9 цього ж Закону зазначено, що члену сільськогосподарського товариства нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді.
Питання участі членів КСП у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності, підзвітності виконавчо-розпорядчих органів тощо закріплено у ст.22 Закону.
Таким чином, право на майновий пай та земельну частку (пай) належало членам КСП як юридичної особи, що мають виключне право на управління цією юридичною особою, утворюючи разом його вищийорган управління - загальні збори членів КСП. До того ж членам КСП щорічно нараховується дохідвідповідно до їх трудових внесків у розвиток господарства, тобто корпоративне право існувало в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. №1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (1529/99) всі КСП були реорганізовані в юридичні особі ринкового типу - приватні підприємства, ТОВ та інші, засновниками яких стали лише окремі особи.
Статею 12 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не являється ні засновником, ані учасником ІНФОРМАЦІЯ_2, а також не мав права участі у зборах, обирати керівництво та не мав права на отриманні СТОВ доходи. Наведене свідчить про відсутність ознак корпоративного права.
З врахуванням викладених обставин справи та того, що судом першої інстанції прийняте обґрунтоване, законне рішення про відмову в задоволенні позову, то у судової колегії відсутні підстави для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-7056/08
Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
25 листопада 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Ю. та Зайцева М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1617, 20 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: